У Німеччині назріває заборона видобутку сланцевого газу — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

У Німеччині назріває заборона видобутку сланцевого газу

Енергетика
1586
Німецькі виборці бояться екологічних наслідків фрекінгу, і політична еліта країни на чолі з Ангелою Меркель у рік виборів, схоже, готова відмовитися від цієї технології.
Мало що викликає у німців таку заклопотаність, як екологічний стан рідних надр. Варто тільки з’явитися повідомленнями про те, що глибоко під землею збираються поховати нову партію ядерних відходів, як багато тисяч людей в черговий раз виходять на демонстрації протесту. Те ж саме відбувається і зі сланцевим газом. Його в Німеччині ще ніде не видобувають, але організації його супротивників вже активно діють.
Пристрасті навколо гідророзриву
Правда, виступають вони не так проти самого сланцевого газу, скільки проти технології його видобутку – фрекінгу або гідророзриву пласта. Щоб вивільнити газ (або нафту) зі сланцевих порід, розташованих нерідко на глибині в кілька тисяч метрів, у них під великим тиском закачують суміш води, піску і цілого набору хімічних речовин. Деякі з них отруйні, і екологи побоюються, що цей коктейль може потрапити в грунтові води.
У Сполучених Штатах застосування фрекінгу призвело до справжнього газового буму, який не тільки визволив країну від необхідності імпортувати блакитне паливо, але і перетворив США в основного конкурента Росії в списку провідних виробників газу у світі.
Експерти вважають, що Німеччині запасів сланцевого газу вистачило б на те, щоб протягом 13 років повністю забезпечувати свої потреби в блакитному паливі. Але для цього необхідно вдатися до фрекінгу. Гідророзрив пласта протягом декількох десятиліть періодично застосовувався при експлуатації німецьких родовищ традиційного газу, проте з тих пір, як у Європі розгорілася дискусія про екологічні небезпеки цієї технології, видобувні компанії повністю припинили її використання на території ФРН.
За останні два-три роки в Німеччині з’явилася велика кількість досліджень, що доводять або безумовну небезпеку, або відносну безпеку фрекінгу. І ось тепер в дискусію включилась консультативна рада з екології при уряді ФРН.
Ангела Меркель прислухається до тих, хто сумнівається
У підготовленій ним експертизі переважають сумніви і вказується, що Німеччині здобуваний настільки складним способом додатковий газ зовсім не потрібний, адже країна зробила ставку на розвиток вітряної та сонячної енергетики. “Тому ми даємо рекомендацію в нашій країні від фрекінгу відмовитися”, – пояснив в інтерв’ю DW голова консультативної ради Мартін Фаульштіх (Martin Faulstich).
Можна припустити, що канцлеру Німеччини Ангелі Меркель (Angela Merkel), яка в минулому була вченим-натуралістом, така інноваційна технологія, як фрекінг, повинна подобатися. Тим не менше, її нинішня позиція в цьому питанні звучить так: “Ми повинні зробити все, щоб уникнути екологічних ризиків”.
У ході телефонної конференції з рядовими членами своєї партії ХДС Ангела Меркель пояснила, що мета уряду, який розробив спеціальний закон про фрекінг, полягає в тому, щоб “обмежити й ускладнити” застосування цієї технології і поставити її в “більш прийнятні з точки зору екології правові рамки “. Адже до цих пір цей спосіб буріння підпадав під загальні положення гірського права, а воно ніяких особливих обмежень на видобувні підприємства не накладає.
Новий же законопроект, підготований правлячою коаліцією з блоку ХДС/ХСС і ліберальної ВДП, містить повну заборону фрекінгу у водоохоронних зонах, а в решті регіонів вимагає проведення суворих екологічних експертиз. Тим самим шанси отримати дозвіл на застосування цієї технології фактично зведені до мінімуму. “Фрекінг в його сьогоднішньому вигляді для нас неприйнятний”, – відверто заявив генеральний секретар ХДС Херман Грее (Hermann Gröhe).
Широкий фронт супротивників фрекінгу
Однак у ХДС чимало й тих, хто навіть такий законопроект вважають надмірно м’яким. Вони побоюються, що страх населення перед закачуванням в грунт хімікатів призведе до зростання популярності опозиційної партії “зелених”, а тому напередодні намічених на вересень парламентських виборів вимагають беззастережного заборони фрекінгу на всій території Німеччини.
“Зелені”, ясна річ, давно вже виступають за повну заборону. Такої ж точки зору дотримуються і ті численні федеральні землі, в яких при владі перебувають соціал-демократи і “зелені”. Ці землі в даний момент мають більшість голосів у бундесраті, а тому ця палата парламенту законопроект про фрекінг в його нинішньому вигляді явно не затвердить.
До того ж в Баварії проти фрекінгу виступили пивовари. Вони побоюються за чистоту грунтових вод, які є їх найважливішим “сировиною”. Тому противником гідророзриву пласта стала і правляча в своїй землі баварська партія ХСС, що утворює на федеральному рівні блок з ХДС Ангели Меркель. Одна лише ліберальна ВДП, очолювана віце-канцлером і міністром економіки Філіпом Реслером (Philipp Rösler), пропонує хоча б перевірити можливості екологічно прийнятного застосування цієї технології в Німеччині.
Деякі країни Європи все ж готові використовували фрекінг
Настільки дружне небажання німецької політичної еліти придивитися до нової технології обурює комісара Євросоюзу з енергетики Гюнтера Еттінгера (Günther Oettinger) – видного представника партії ХДС. В одному з недавніх виступів він заявив, що Німеччина поки ще економічно сильна, але сильніше вже не стане, оскільки сконцентрувалася зараз на зовсім помилкових цілях. Серед них він назвав відмову від фрекінгу.
Комісар ЄС з енергетики – далеко не єдиний політик у Євросоюзі, який виступає за видобуток сланцевого газу на нашому континенті. Особливо активно нову технологію підтримують держави Східної Європи, які, як Польща, все ще надмірно залежні від такого неекологічного, шкідливого для глобального клімату енергоносія, як вугілля.
Поряд з Польщею сланцевий газ хотіли б видобувати Угорщина і Румунія, а також – на заході континенту – Іспанія і Великобританія. Румунський прем’єр Віктор Понта навіть виступив із закликом не піддаватися тиску супротивників фрекінгу і “не сходити з того правильного шляху, по якому вже йдуть США”. Чи вступить Німеччина небудь на цей шлях – поки велике питання.
Йенс Турау, Андрій Гурков
За матеріалами:
Deutsche Welle
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас