Акції зростають - остерігайтесь нової бульбашки


Акції зростають - остерігайтесь нової бульбашки

“Пожвавлення” і оптимізм зазвичай сповіщають про те, що наступають хороші часи, але сьогодні все трохи складніше

Як впізнати бульбашку на ринку активів? У середовищі професіоналів діє принцип “побачу – дізнаюся”, але неохоче виходять зі своїх позицій, дотримуючись “глобальної теорії дурнів”, яка говорить: “роблячи сумнівну інвестицію, можна не сумніватися, що завжди знайдеться якийсь ідіот, готовий заплатити ще більше”. Чак Принц, ще будучи головою Citigroup, дуже точно сформулював цю ідею в самий розпал кредитної бульбашки: “Коли свято ліквідності закінчується, все ускладнюється, але якщо музика грає, треба все одно підніматися і йти танцювати. Ось і ми, як і раніше, танцюємо”. Принцу довелося поплатитися своєю роботою за те, що він підзатримався на танцмайданчику вже після того, як музиканти зібрали свої інструменти і пішли. Так, вечірка вийшла з-під контролю, це було ясно як божий день, але він все одно не міг нічого з собою вдіяти. У період буму в секторі високих технологій в 1990-і очевидні факти просто кидалися у вічі, але це нічого не змінило. Бульбашка може бути величезним більмом на оці, особливо, коли є можливість подивитися на нього в ретроспективі, але коли їй прийде кінець, ніхто сказати не може.

Ціни на акції б’ють всі рекорди, встановлюючи нові посткризові максимуми. FTSE 100, наприклад, практично повернувся до висот, досягнутих на стику тисячоліть, а американський S&P 500 знову перейшов у фазу бульбашки. Та й не обмежується все тільки акціями. Незважаючи на досить посередній прогноз щодо розвинених економік, зростає практично все без винятку: від облігацій до цін на нерухомість. Зазвичай такий “сплеск оптимізму” говорить про те, що настають хороші часи. На жаль, сьогодні йому є інше пояснення, набагато менш приємне – це друкування грошей центральними банками. Потужний потік штучно створеної ліквідності провокує зростання вартості активів, який різко контрастує з економічною реальністю, особливо в Європі, охопленій валютною кризою.

Навіть навчені досвідом гравці зізнаються, що їм ще не доводилося спостерігати за настільки безпідставним зростанням ринку. Акції дорожчають просто тому, що потрібно кудись прилаштовувати вільну ліквідність, а, якщо це так, то коли друкарські верстати зупиняться, нас всіх чекає великий струс. А цей день може настати раніше, ніж ми вважаємо, тому що в середовищі центральних банків зростають побоювання про те, що нетрадиційні стимулюючі політики приведуть до непередбачених і зовсім небажаних наслідків. Широко відомий “Пут Грінспена”, як і раніше, є застереженням для нас всіх. Незважаючи на “безрозсудний оптимізм”, що панує на ринку власного капіталу з 1996 року, Алан Грінспен на кожен спад реагував новим уприскуванням дешевих грошей в економіку. Якщо одна бульбашка здувалася, колишній голова Федрезерву не сумував і просто надував нову. Тим самим він посіяв насіння нашої нинішньої важкої банківської кризи.

Центральні банки самі себе загнали в пастку порочного кола. Спробувавши обмежити приплив дешевих грошей, вони ризикують спровокувати ще одну фінансову та економічну кризу, яка зажадає ще більш акомодаційних політик. Здається, що шляху назад, до “нормальних” відсоткових ставок, просто немає. Звичайно, окремі приводи для оптимізму все ж є. Так, американська економіка, судячи з усього, досягла так званої “швидкості відриву”, або точки, в якій штучне відновлення, обумовлене м’якою фіскальною та монетарною політиками, трансформується в справжнє зростання, що самопосилюється, на базі попиту в приватному секторі. Прогноз щодо британської економіки теж поліпшується, хоча про Єврозону такого не скажеш. Валютний союз, як і раніше, несеться вниз по спіралі, і зіскочити з неї буде дуже складно.

Більше того, фондові ринки майже не демонструють характеристик, типових для бульбашок на ринку активів. Акції трохи переоцінені за історичними мірками, але не так вже сильно, якщо порівнювати з попередніми максимумами. IPO, які починають зростати як гриби після дощу на пізніх стадіях бичачого ринку, поки нечисленні. Активність у сфері злиттів і поглинань – ще одна ознака початку кінця – теж залишається низькою. Торгівельні обсяги невеликі, так само як і інтерес до акцій з боку приватних інвесторів, чиє вміння купити на максимумі і продати на мінімумі не перестає дивувати. І все ж, поточна динаміка є наслідком нездорової обстановки на ринку, ціни зростають без достатніх на те підстав. Однак перш ніж ми назвемо картину галюциногенним маревом, викликаним лікарськими препаратами, слід зазначити, що в цьому і є вся суть “кількісного ослаблення”.

Друкуючи гроші, центральні банки, в підсумку, роблять грошові внески або інвестиції в державні облігації настільки непривабливими, що інвестори змушені шукати дохідність у більш ризикованих, продуктивних активах, що, як правило, допомагає оживити економіку. Проблема в тому, що, незважаючи на ознаки спекулятивного інтересу до високої дохідності, реальна економіка на нього ніяк не реагує. Ті, хто щиро вірять в цю стратегію, стверджують, що обсяг промвиробництва, врешті-решт, наздожене ціни на акції. Можливо, вони мають рацію, але для цього потрібен час. Після ввімкнення друкарського верстата – більше чотирьох років тому – Банк Англії накупив активів на суму, рівну одній третині від річного ВВП країни. Фондовий ринок отримав реактивне прискорення, але в реальній економіці нічого не змінилося. Стара ринкова мудрість говорить: “У травні продав – весь рік вільний”. Останні чотири роки вона підтверджується. У будь-якому випадку, якщо ви ще не вскочили в потяг зростаючого фондового ринку, краще вже цього не робити.

За матеріалами The Telegraph

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua