5283
Україна без грошей
— Казна та Політика
Уряд шукає гроші для погашення боргів у соціальній сфері.
Тільки із зарплати заборгованість становить 1,045 млрд грн. Така ж сума – за невиконаними рішеннями судів на користь пільговиків.
Тільки в 2012 році у виконавчу службу звернулося 447 тис пенсіонерів і пільговиків, які виграли суди проти Пенсійного фонду та соцзабезів.
У якийсь момент судді просто перестали висилати позивачам судові рішення, щоб ті фізично не змогли отримати виконавчий лист і стягнути з бюджету призначені суми пільг і пенсій.
“Частина боргів із зарплати голові Мінсоцполітики Наталії Королевській дісталася у спадок, проте важливіше те, що немає динаміки погашення. Якщо в грудні спостерігалося невелике зменшення боргів, то зараз погашення відбувається мляво”, – говорить заступник голови парламентського комітету з питань соціальної політики та праці, депутат від “Удару” Павло Розенко.
За його словами, за два минулі місяці заборгованість зростала інтенсивно – з 800 млн грн до 1 млрд грн. Є великий ризик, що зарплату не виплатять у зазначені терміни. У структурі цього боргу є “безнадійна” заборгованість, яка належить давно ліквідованим неіснуючим підприємствам.
Однією з причин такого стану депутат вважає втрату управління в соціальній сфері.
“Боргами повинні займатися профільні міністерства, під опікою яких знаходяться держпідприємства. Загальний моніторинг, координацію і психологічно-організаційний тиск на процес погашення боргів має надавати Міністерство соцполітики, яке загрузло у “текучці”, – переконаний Розенко.
Інертність міністра та її апарату, на думку політичних опонентів міністра, обумовлена вирішенням поточних питань і кадровими труднощами.
Королевська очолила міністерство в кінці грудня і з тих пір так і не сформувала кадровий кістяк відомства. На відміну від інших міністрів, що давно вирішили цю проблему, заступників у Королевської поки тільки двоє – В’ячеслав Коломієць та Лідія Дроздова.
Першого заступника не можуть призначити вже п’ять місяців. За інформацією джерел ЕП, Королевська кілька разів намагалася затвердити на цій посаді свого політичного соратника Євгена Суслова, але безуспішно. Сам Суслов у розмові з ЕП дивувався цій новині.
Довгий час вакантною залишалася і посада голови Держслужби зайнятості. Це складне відомство. У 2011 році зі скандалом звільнили, а потім заарештували і помістили під слідство екс-голову служби Володимира Галицького.
Під час обшуків банківських комірок, що належать йому і деяким його підлеглим, виявили валютні цінності на 7,5 млн дол і коштовності.
Але ось днями президент затвердив нового голову служби зайнятості Марину Лазебну. До цього вона працювала начальником департамент праці та зайнятості Мінсоцполітики і вважається людиною, наближеною до апарату Кабміну.
На думку Розенка, тривала пауза з призначенням першого заступника міністра і відомств, підзвітних міністерству, підтверджує конфлікт і ідеологічну розбіжність між Миколою Азаровим і Наталією Королевською.
“Не знаю, не чув про конфлікт. Мене більше хвилюють питання пенсійної реформи. Не знаю я і чому не призначили голову Пенсійного фонду. Мабуть, шукають професіонала”, – сказав ЕП депутат від Партії регіонів, заступник голови парламентського комітету з питань соцполітики Олександр Стоян.
Зайчук поїхав – крісло залишилося
Пост голови Пенсійного фонду також залишається тривожно-вакантним з осені 2012 року, після того як у почесне заслання, послом України в Чехію, виїхав багаторічний керівник відомства Борис Зайчук.
На думку представників опозиції, і на цю посаду в уряді не знайшлося кандидата, особа якого могла б влаштувати міністра і прем’єра.
За інформацією джерел ЕП, останнім “нейтральним” претендентом на пост голови ПФ, кандидатуру якого на затвердження подала Королевська, став Микола Шамбір – апаратний чиновник міністерства. Сьогодні він працює директором пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів.
Порожнє крісло фонду дратує як Королевську, так і представників МВФ. Як повідомляють джерела ЕП в Адміністрації президента, під час останнього візиту представники МВФ звернули увагу на цей факт.
Підкреслену повільність при призначенні керівника ключового соціального відомства іноземці сприйняли як небажання влади продовжувати пенсійну реформу, розпочату два роки тому.
Пенсійний фонд тим часом залишається проблемним відомством. На початку 2011 року влада задекларувала амбітну мету до 2013 року повністю ліквідувати дефіцит ПФ. Трохи пізніше уряд зсунув цей термін до 2014 року, а до початку 2013 року і зовсім забув про цю обіцянку.
“Формально дефіцит фонду скорочується, але дотація від Кабміну зростає. Щорічно фонд потребує дотації не менше 7 млрд грн, при цьому в бюджеті все не гладко”, – підкреслює Розенко.
Бюджет – справа тонка
Про те, що в бюджеті ситуація негладка, кажуть два непрямі факти.
Перший – уряд гальмує внесення поправок до держбюджету-2013. Традиційно їх вносять до кінця квітня кожного року. Перед цим коригують макропоказники, виходячи з динаміки надходження доходів.
“У минулі роки вносили поправки щодо перерозподілу бюджетних коштів у зв’язку зі збільшенням акцизів і зміною доходної частини. У 2013 році додаткових доходів, які можна перерозподілити, немає. Значить, правити держбюджет немає чого. Як би восени не довелося проводити секвестр”, – говорить ЕП екс-заступник голови бюджетного комітету Павло Жебрівський.
Щоб збалансувати бюджет, Жебрівський радить переглянути акцизну політику, підвищивши акцизи на імпортні нафтопродукти.
“Це дозволило б залучити не тільки додатковий ресурс, але і запустити виробництво нафтопродуктів в Україні. Проте у результаті подорожчають паливно-мастильні матеріали, чого побоюються в уряді”, – говорить Жебрівський.
Замість правок уряд пропонує Верховній раді монету нижчої проби. Днями парламент заслухає звіт уряду про виконання держбюджету-2012. Доповідати повинен міністр фінансів Юрій Колобов. Однак за інформацією джерел ЕП він у Раду не збирається.
Кажуть, Колобов відлетить у відрядження, піде на прийом до прем’єра або візьме лікарняний, відправивши замість себе заступника – звичного для депутатського корпусу Анатолія М’ярковського. Він завжди звітує замість шефа.
Від також веде засідання з бюджету з регіональними лідерами, ходить на засідання парламентського бюджетного комітету і готує правки до бюджету.
По суті, бюджет-2012 вже нікому не цікавий. Професійно вести дискусію на цю тему здатні тільки фахівці Рахункової палати та Держфінінспекції, тому документ пройде гладко.
Друга непряма ознака того, що ситуація в бюджеті нелегка, – наполегливе бажання першого віце-прем’єра Сергія Арбузова “протягнути” через парламент законопроекти, які затверджують механізм обігу фінансових векселів.
На думку уряду, це дозволить вирішити проблему не тільки поточних боргів, включаючи борги з ПДВ перед експортерами, а й майбутніх платежів.
Уряд залучає борги за рахунок розміщення валютних облігацій на зовнішньому і внутрішньому ринках рекордними темпами. З початку 2013 року, він зміг залучити 4,7 млрд дол, тобто майже половину від запланованого річного обсягу. Вексель відкриє новий розділ у борговій історії Мінфіну.
“Це роблять, щоб перекласти поточні фінансові проблеми, в тому числі з виплати соціальних зобов’язань, на майбутні періоди, на 2014-2015 роки”, – говорить ЕП колишній виконуючий обов’язки голови Мінфіну Ігор Уманський.
За його словами, сьогодні у відомства серйозні проблеми з ліквідністю і виконанням поточних бюджетних зобов’язань.
“Мінфіну все одно що переносити. Головне – не віддавати гроші з бюджету і розраховуватися квазі-грошима, в даному випадку векселями. А якщо паралельно вийде ще й грошенят “скосити”, тоді взагалі відмінно”, – додає він.
Один з ключових законопроектів, покликаний дати старт вексельній схемі, фінансовий комітет парламенту до другого читання вже затвердив.
Операція “індексація”
Через складнощі з бюджетом уряд затягує з індексацією пенсій. Якщо в 2012 році було п’ять підвищень, то з початку 2013 року пенсії індексували всього два рази, і до кінця 2013 року цього більше не станеться.
Уряд зобов’язаний був провести індексацію пенсій з 1 березня, збільшивши їх на коефіцієнт збільшення зарплати. Замість цього парламент затвердив закон Кабміну про удосконалення порядку щорічного перерахунку пенсій.
Щоб реалізувати закладений в ньому механізм і “наздогнати” зростання зарплати уряду в 2013 році необхідно 2,1 млрд грн додаткових витрат.
Це не вимушена необхідність, а маніпуляція для відстрочення виплат за підвищеними пенсіями, вважають опитані ЕП законодавці.
На їхню думку, жодних рішень парламенту для проведення індексації з 1 березня уряду не потрібно було, оскільки чинний закон “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” дозволяє це робити.
Там сказано, що індексацію можна організувати звичайним рішенням уряду в рамках можливостей Пенсійного фонду.
Закон же депутати схвалили для того, щоб потягнути час до моменту, поки не з’являться зайві гроші для планового підвищення пенсій. Документ набуває чинності з 1 червня 2013 року, тобто у Кабміну з’явився формальний привід для відстрочки переіндексації на чотири місяці.
Світлана Крюкова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
