9372
Банкіри розвінчали фінансові міфи, в які вірять українці
— Особисті фінанси
Через фінансову неграмотність у багатьох українців сформувалися неправильні погляди і забобони щодо грошей, банківських операцій і фінансової системи в цілому. Через це люди плутаються в простих речах самі і вводять в оману інших, пише «Взгляд»
Не знаю, так придумаю
Багато хто вірить, що набравши PIN-код в банкоматі навпаки, можна викликати міліцію. Таку пораду іноді дають тим, кого намагаються пограбувати біля банкомату. Нібито після цього міліція буде сповіщена про грабіж, а банкомат видасть гроші, але затисне так, що їх не можна буде витягти. Багато всерйоз обговорюють плюси і мінуси «нововведення», в той час як банкіри в один голос запевняють, що це звичайна «качка».
“Якщо ввести PIN-код навпаки, то банкомат розцінить це як неправильне введення коду, – розповідає менеджер одного з великих банків Наталія Семенова. – До того ж термінали з видачі грошей не оснащені системою оповіщення міліції при спробі пограбування. Технічної функції утримання грошей у них теж немає. Тому, щоб уникнути пограбування при роботі з банкоматом, варто бути обачним і не знімати гроші в підозрілих безлюдних місцях. Краще розплачуватися безготівковим способом, а якщо виникла необхідність зняти готівку, то робити це потрібно в людних місцях, офісі банку – або ж попросити когось зі знайомих скласти вам компанію”.
До слова, багато хто вірить, що будь-хто, хто бере в руки картку банку, будь то продавець чи сам співробітник банку, може «вкрасти» PIN-код, так як він «записаний» на магнітній стрічці. Насправді це теж неправда. На магнітній смузі зашифрована крипто-згортка номера картки та коду, але не він сам. Таким чином, за збереження грошей турбуватися немає причин, якщо тільки власник сам не назвав свій пароль і не залишив шахраєві телефон з сім-карткою, пов’язаною з рахунком.
Про жовтий метал
Всі переконані, що золото постійно зростає в ціні і при будь-якому розкладі буде вигідною інвестицією. Мінімальна ціна за останні 15 років у нього була в 2001 році – $271,04 за тройську унцію, після чого метал постійно дорожчав в середньому на $50-70 на рік. Історичний максимум був встановлений 5 вересня 2011 р. – $1903 за тройську унцію. Однак у квітні 2013 року стався обвал, який розбурхав ринок золота: тройська унція жовтого металу протягом декількох днів подешевшала майже на $238, до $1 321,5. Сьогодні ж за неї дають приблизно $1 470. Такі коливання цін говорять про те, що золото – це теж товар, який може як дешевшати, так і дорожчати. Тому, інвестуючи гроші в золото, важливо вибирати зручний момент: наприклад, купувати жовтий метал тоді, коли ціна на нього впала.
«Безцінний» долар
Ще одна поширена помилка українців полягає в тому, що рівень інфляції долара дуже низький і «бакс» не падає в ціні.
“Протягом восьми років з 2000 року курс нацвалюти відносно долара був майже незмінним, а ціни на товари зростали, – говорить економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. – Насправді через грошову політику, що існувала, темпи знецінення долара і гривні були практично однаковими. А сформована думка, що долар не знецінюється, ґрунтується на тому, що останнім часом національна валюта не була стабільна і відзначалися її стрибки. На цьому тлі могло здатися, що долар – еквівалент вартості і стабільності і не піддається знеціненню”.
Індекс споживчих цін у період з 1957 по 2007 рік у США збільшився більш ніж у 7 разів, хоча на окремі товари та послуги ціни зростали ще більше. Це дані офіційної статистики. На думку ж незалежних американських економістів, реальний рівень середньорічної інфляції долара за останні 20 років становить 7,5-8,4%.
Девальвація – не панацея
Помилкою експерти називають і думку багатьох політиків, що країні терміново потрібна девальвація національної валюти. Тоді українці нібито перейдуть на товари вітчизняного виробника, а це підніме економіку.
“Якщо подивитися на структуру роздрібного ринку українських товарів, то ми побачимо, що в роздрібному товарообігу більше 41% – це імпортні товари, – розповів президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Наприклад, частка імпорту в продовольчому секторі – понад 14%. До того ж для виробництва деяких вітчизняних товарів все одно потрібно закуповувати імпортні. Візьмемо хоча б найпростіше: фрукти і ягоди. Їх, звичайно, можна вирощувати в Україні, але для цього потрібно багато вкласти в садівництво та обладнати сховища, тому що зараз ситуація в галузі залишає бажати кращого. Така робота – справа не одного дня”.
Що стосується непродовольчих товарів, то частка імпорту тут – більше 58%. Тобто, очевидно, що більша частина побутової техніки виробляється лише за кордоном. Ми також не зможемо відмовитися від імпортних авто. Більшість автомобілів українського складання зроблені з імпортних комплектуючих. Таким чином, девальвація не стимулює попит на українські товари, а тільки підніме ціни на них.
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
