2165
Споживчі кредити небезпечні бульбашками
— Кредит&Депозит
Боргове навантаження на громадян у найближчі два роки буде збільшуватися, а темпи зростання доходів – сповільнюватися. Така ситуація загрожує виникненням кредитної «бульбашки», прогнозують аналітики Standard & Poor’s. Борги домогосподарств вже цього року наблизяться до 15% ВВП – це нижче, ніж у розвинених країнах, але більшість цих боргів нічим не забезпечені. Фізособи краще обслуговують кредити в кризові періоди, скептичні економісти. Але «бульбашка» утворитися може, не відкидають вони, якщо держава в справі стимулювання економічного зростання зробить ставку на кредитування.
Темпи нарощування кредитування в Росії – 15-18% на рік – у середньостроковій перспективі будуть перевищувати зростання економіки, локомотивом процесу будуть виступати роздрібні кредити (без іпотеки та автокредитів). У такій ситуації борг домогосподарств продовжить збільшуватися, що загрожує виникненням кредитної «бульбашки», йдеться в дослідженні рейтингового агентства Standard & Poor’s. «Обсяг роздрібних кредитів, включаючи незабезпечені споживчі кредити, буде зростати набагато вищими темпами, ніж обсяг корпоративних кредитів, і в 2013-2014 роках збільшиться приблизно на 30%», – йдеться в огляді. У минулому році в Росії було видано споживчих кредитів на 7,74 трлн рублів (+39,4% до 2011 року), що змусило Центробанк вживати заходів для охолодження попиту.
Темпи зростання доходів населення набагато нижчі. У квітні Мінекономрозвитку знизило прогноз щодо збільшення реально наявних доходів населення на 2013 рік з 3,7% до 3%, на 2014 рік – з 5,25% до 4,4%, в 2015-му – з 5,3 до 4,6%.
Середнє боргове навантаження на одного зайнятого в економіці громадянина в минулому році досягло 23% від середнього річного доходу – 69,4 тис. рублів при річній зарплаті 302,4 тис. рублів.
Борги домогосподарств у 2013 році збільшаться до 14,7% ВВП проти всього 3% в 2004 році, прогнозують в агентстві.
«Близько 64% кредитів фізичним особам складають незабезпечені кредити», – наголошується в доповіді. Така ситуація змусить банки збільшити обсяг резервів на втрати за позиками у 1,8 рази, до 665 млрд рублів, підрахували експерти S&P.
Кредитний ризик в російській економіці агентство оцінює як дуже високий. Крім незабезпечених боргів приватного сектора на цей показник впливають ще кілька факторів. Зокрема, експерти визнали недостатньо строгими стандарти андеррайтингу, тобто оцінки платоспроможності клієнтів: позичальники не завжди своєчасно надають звітність, поширена практика внутрішньогрупового кредитування, рівень кредитів в іноземній валюті дуже високий (20%). Крім того, держбанки перебувають під тиском уряду, який може впливати на рішення щодо ставок і стандартів андеррайтингу.
Ще одна проблема – низька платіжна культура і слабке дотримання принципу верховенства права. «Основні чинники ризику в цій сфері – втручання держави в діяльність приватного сектора і невизначеність перспектив задоволення вимог банків до позичальників, зумовлені повільним і непередбачуваним характером ухвалення рішень в судовій системі», – наголошується в огляді.
«Російський уряд досить автократичний, а грань між державною і приватною підприємницькою діяльністю розмита», – констатують експерти.
Як результат: банки воліють працювати з неповерненням кредитів у позасудовому порядку – реструктурувати їх або передавати колекторам.
ЦБ поступово посилює вимоги до банківського сектору. Але з 2008 року було відкликано всього близько 30 ліцензій, нагадують в S&P. «Разом з тим в російському банківському секторі, як і раніше, діють приблизно 950 банківських організацій, при цьому багато невеликих банків обслуговують переважно інтереси своїх власників», – наголошується в огляді.
І у випадку застосування більш жорстких стрес-тестів багато банків їх не пройдуть, вказують аналітики.
В результаті оцінка ризиків економічних і галузевих ризиків банківського сектора (BICRA) в Росії знаходиться на рівні Португалії, Ірландії, Болгарії та Індонезії.
Краще ситуація йде в Польщі, Туреччині, Індії, ОАЕ, Китаї, Мексиці, а гірше – в Нігерії, Грузії, Греції, Білорусі, Венесуелі, Казахстані, Аргентині, Єгипті.
«Наша оцінка стабільності російського банківського сектора – «як мінімум помірно стабільний», – кажуть в S&P. На ринку домінують держбанки (56% активів всієї системи), і в найближчі 3-5 років держава навряд чи повністю вийде з їх капіталу, прогнозують експерти.
У найближчі 3-4 роки темпи зростання споживчого кредитування будуть обганяти темпи доходів, вказує головний економіст Альфа-банку Наталія Орлова. Але з зазначеними S&P темпами 15-18% в 2013-2014 роках вона не згодна: «У першому кварталі цього року порівняно з тим же періодом 2012 року приріст склав 37%, за підсумками року буде 30%». «Кредити в Росії дорогі і короткі, населення досить обтяжене. Показник обсягу кредитування до ВВП не дуже високий – 12%, але короткострокові кредити становлять 9%», – говорить економіст. За її розрахунками, до темпів зростання доходів населення кредитування наблизиться на горизонті п’яти років. Уповільнення економічного зростання масовими дефолтами за кредитами фізичним особам навряд чи загрожує, зазначає Орлова. «Фізособи краще обслуговують зобов’язання під час уповільнення економічного зростання або кризи. У такі періоди ризики наступають в основному за корпоративними кредитами, але багато компаній – великі позичальники, тому можуть поставити банк перед фактом і домагатися поліпшених умов», – вважає експерт.
Темпи зростання роздрібного кредитування 15-18% навряд чи створять «бульбашку» в економіці, вважає директор аналітичного департаменту Промсвязьбанка Микола Кащеєв. «У нашій історії максимальний обсяг таких кредитів досягав 15%, а в деяких країнах це 40%. За правильної ризик-політики банків, які після 2008 року стали більш обережними, бульбашки можна уникнути», – вказує економіст. «Щоб сказати, де критична маса у тієї чи іншої країни для таких кредитів, треба розуміти, які верстви населення найбільш схильні до кредитування», – зазначає він. Але обмовляється: якщо на рівні держави стимулювати економічне зростання за рахунок нарощування кредитування фізосіб, то таку «бульбашку» можна створити. «Але питання, наскільки банки готові збільшити подібний портфель, ринкове», – підкреслює Кащеєв.
Катерина Карпенко
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
