2017
Скуповування замороженого
— Кредит&Депозит
На судових позовах кіпрських вкладників вирішили заробити інвестбанкіри-посередники. На фінансовому ринку з’явилася пропозиція щодо купівлі «заморожених» депозитів на вторинному ринку. Дисконт до ціни варіюється від 50% до 95% від суми вкладу залежно від банку. Незважаючи на високі ризики, скуповувати вклади готові навіть великі фінансові структури, стверджують у фонді Diamond Age. Ще один варіант допомоги постраждалим вкладникам – масові позови до судів.
Можливість заробити на кіпрських вкладниках побачили не тільки юристи, що відстоюють їхні права в судах, а й інвестбанкіри. Фонд Diamond Age розіслав своїм клієнтам, що мають активи на Кіпрі, лист, в якому закликав відгукнутися власників «заморожених» на острові вкладів (є в розпорядженні «Газети.Ru»). На цей крок інвестфонд пішов, отримавши «численні заявки на купівлю», йдеться у зверненні Diamond Age. Спеціалізовані інвестори звернулися до фонду з пропозицією знайти потенційних продавців кіпрських вкладів і навіть позначили ціну.
За вклади в Bank of Cyprus інвестори готові заплатити 30 – 50 центів за вкладений долар, за вклади в банку Laiki пропонують не більше 5 центів за долар.
«Було 15-20 центів (за вклади в Laiki), але за потоку новин з Кіпру про «чорну діру», що все збільшується, ціни саме на Laiki впали», – пояснює голова фонду Слава Рабинович.
Учасники фінансового сектора повідомили «Газеті.Ru», що нічого конкретного про ринок з торгівлі кіпрськими вкладами їм не відомо, хоча і не відкинули ймовірності його існування.
Частина клієнтів змогли вивести гроші з банків до або під час дії мораторію на рух капіталів на Кіпрі, розповідає фінансист з інвесткомпанії, що керує коштами великого пенсійного фонду. Інші клієнти, за його словами, стали подавати позови до судів. Згадати, щоб хтось з клієнтів продав свій вклад, співрозмовник не зміг. Але такі розмови були, додав він.
«Ми далекі від цієї теми (вторинного ринку кіпрських вкладів), і мені невідомо, щоб хтось цим займався», – сказав керуючий активами «Лайтхаус Кепітал» Петро Салтиков.
«Терміново отримати готівку – не варіант, процес займе десь рік», – сказали «Газеті.Ru» у компанії, що займається допомогою вкладникам у кіпрських банках.
Існують два варіанти: або через переуступку прав вимоги за вкладом тому, хто взяв співрозмірний кредит, або через обмін вкладу на нерухомість, яка належала банку. Але на всі ці операції потрібна постанова суду, розповів представник компанії.
Переуступка прав вимог може відбутися через купівлю зобов’язань цьому банку, згоден з першим запропонованим варіантом керуючий директор ІК «Велес Капітал» Денис Саранцев. За його припущенням, потім можна спробувати взаємозалікувати ці боргові зобов’язання. Саранцев сказав, що чув про наміри деяких учасників ринку створити фонди з торгівлі вкладами, але охочі публічно грати на цьому ринку йому невідомі.
«Швидше за все, процес є, але сумніваюся, що він носить масовий характер», – сказав президент «Національної ліги керівників» Дмитро Александров. Це непублічний private-ринок, згоден він з Саранцевим.
«Я вважаю, на російському ринку такі структури існують», – не заперечив генеральний директор «Сбербанк. Управління активами» Антон Рахманов, додавши, що йому вони невідомі.
«Малоймовірно, що це якісь організовані структури, скоріше окремі бізнесмени, яким властивий особливий апетит до ризику», – припустив фінансист.
Такі активи можуть бути цікаві хедж-фондам, що спеціалізуються на конфліктних інвестиціях. Вони займаються скуповуванням «поганих боргів» у розрахунку на їх подальший вигідний перепродаж. Досвід такої співпраці з 2011 року є і у Diamond Age. Тоді після банкрутства брокера MF Global, популярного у московських фінансистів, утворився вторинний ринок торгівлі його боргами. Diamond Age виступав посередником між інвесторами, які займаються «поганими боргами», та російськими кредиторами MF Global. Тоді борги MF Global викуповувалися по 40 центів за долар, а зараз – через півтора року після банкрутства брокера – вони торгуються по 90 центів за долар, пояснює інтерес інвестфондів до ризикових активів Рабинович.
«І в момент, коли в середині березня 2013 р. Кіпр зробив свою шокуючу заяву, перший дзвінок, який ці банки і хедж-фонди зробили, був в офіс Diamond Age в Москві, так як вони знали, що переважна більшість заморожених у кіпрських банках коштів має російське походження (навіть якщо вони потрапили туди за посередництва інших офшорів)», – йдеться у листі фонду.
Тверде бажання взяти участь у скуповуванні російських депозитів на Кіпрі висловили 10 інвесторів, говорить голова Diamond Age. Три з них (2 фонди з Великобританії і один з Азії) є кінцевими покупцями, тобто фондами конфліктних інвестицій. Решта – інвестбанки, серед яких є як «інвестиційні бутіки», так і спеціалізовані підрозділи великих фінансових організацій.
Таким є, наприклад, американський підрозділ Royal Bank of Scotland з торгівлі в спеціальних умовах (Distressed & Special Situations Trading).
«Фонди можуть виступати посередниками», – вважає Рахманов зі «Сбербанк. Управління активами». Вони акумулюють у себе пул зобов’язань, які заморожені, і потім йдуть за принципом взаємозаліку – через поставку товару, пояснює він можливий варіант розвитку подій. «Наприклад, фонд шукає зовнішньоторговельну організацію на Кіпрі, – каже Рахманов. – Такі організації можуть як оплату конвертувати ці депозити в цілком конкретну валюту». Зокрема, така схема була реалізована після розвалу Радянського Союзу, коли заморожені в Індії російські гроші були обміняні на конкретні товари, наприклад чай, згадує фінансист.
Повідомлення про пошук продавців вкладів перевершило очікування щодо кількості дзвінків від зацікавлених осіб, але «твердих» пропозицій на продаж мало, визнав Рабинович. Великий відгук з боку вкладників подав інвестбанкіру нову ідею – організувати пул постраждалих від «стрижки» кіпрських депозитів та ініціювати від їх імені судовий розгляд. Мінімальна сума загальних вимог пулу – $10 млн. При цій сумі пул був би економічно вигідний для всіх його пайовиків, хоча серед зацікавлених є як клієнти з вкладами на 200 тисяч євро, так і нафтова компанія, у якої на Кіпрі заморожені більше $100 млн, говорить Рабинович, відмовившись її назвати.
«І чиновники, і колишні чиновники, і відомі бізнесмени, і представники великих компаній, аналогічних «АвтоВАЗу», що «засвітився», і «Совкомфлот», – перераховує голова Diamond Age тих, з ким веде переговори про порятунок кіпрських вкладів.
При цьому від продажу вимог вкладників на вторинному ринку фінансист не відмовився, а включив його як «шлях відступу» для клієнтів «кіпрського» пулу. «Фішка “вторинки” у тому, що якщо клієнту терміново потрібна ліквідність, то це (продаж вкладу) механізм її отримання (не чекаючи рішення суду)», – пояснює інвестбанкір.
«Ми свідомо дистанціюємося від нього (вторинного ринку депозитів), коли до нас звертаються клієнти за рекомендаціями», – говорить партнер адвокатського бюро GSLLaw & Consulting Олег Попутаровський. Нерідко вони отримують так звані нігерійські листи, в яких їм пропонують повернути вклад або переуступити вимоги до кіпрських банків, попередньо оплативши юридичні послуги, пояснює юрист інтерес клієнтів. Але достеменно нам не відомо про жоден факт успішності таких угод, додає він.
«В результаті (продажу прав вимоги за вкладом) може народитися конкуренція кредиторів», – попереджає керуючий партнер Art de Lex Дмитро Магонов.
Права вимоги, що виникли з договору банківського вкладу, не підлягають спеціальному обліку або реєстрації, а їх передача відбувається шляхом простої поступки, пояснює він механізм передачі депозиту. Існує ризик того, що вкладник продасть депозит кільком покупцям, застерігає юрист. У результаті новим кредитором буде визнаний той, хто перший заявить про зміну права боржника (кіпрському банку) і у кого буде найбільш повний «чистий» пакет документів, каже Магонов.
Гравці з апетитом до ризику, як правило, зустрічаються на фондовому ринку, говорить Дмитро Александров. «Фондовий ринок іноді є казино», – пояснює він психологію інвесторів. При цьому вкладеннями в ризикові активи займаються і традиційно консервативні інвестори, каже Александров. «У ЄС був великий головний біль з французькими банками, які вкладалися в грецький держборг», – згадує фінансист. Попит на кіпрські вклади, на його думку, обґрунтований: зрозумілий дисконт і емітент, ризик великий, але і його можна оцінити.
Умовою отримання Кіпром 10 млрд євро фінансової допомоги від трійки міжнародних кредиторів (Євросоюз, Європейський центробанк і Міжнародний валютний фонд) стала конвертація до 60% вкладів понад 100 тисяч євро на Bank of Cyprus в його акції та списання 80% великих вкладів у банку Laiki. Бенефіціарами більшої частини депозитів від 100 тисяч євро в обох банках в підсумку є росіяни, повідомляла Financial Times з посиланням на джерело, знайоме з ситуацією в одному з банків.
Сергій Тітов
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
