3035
Коли в боротьбу з корупцією вступає міжнародний бізнес
— Казна та Політика
В одному зі своїх нещодавніх виступів президент України Віктор Янукович зазначив, що в 2012 році через корупційні порушення збитки державного бюджету склали понад два з половиною мільярди доларів. Це зовсім не дивно, враховуючи, що за останніми даними міжнародного дослідження корупційних ризиків Transparency International з 174 країн Україні дісталося 144-е місце. Розділяє його Україна з такими країнами, як Бангладеш, Камерун, Республіка Конго, Сирія і Південно-Африканська Республіка, пише у своєму блозі для “Київстар Бізнес Дайджесту” президент Американської торговельної палати в Україні Хорхе Зукоскі.
Численні методи боротьби з причинами та наслідками корупції дозволяють кожній країні адаптувати і використовувати саме ті, які відповідають національній специфіці. У деяких випадках, розуміючи масштабність проблеми і складність боротьби з хабарництвом на державному рівні, в боротьбу вступає міжнародний бізнес. Мова йде не стільки про корпоративну соціальну відповідальність, скільки про істотні матеріальні санкції, якими загрожує хабарництво компаніям за корупційні практики своїх підрозділів по всьому світу. Провідними “контролерами” діяльності своїх компаній за кордоном залишаються Великобританія і США. Саме в цих країнах були розроблені закон про корупційні практики за кордоном (US Foreign Corrupt Practices Act, 1977) і закон про хабарництво (UK Bribery Act, 2010). Штрафи, передбачені цими законами, досягають десятків, а то і сотень мільйонів доларів. Більше того, UK Bribery Act фактично зобов’язує компанії вживати заходів, спрямованих на виявлення та протидію корупції. У цьому ж ключі за останні роки оновилися відповідні закони і в інших країнах – Німеччині, Австрії, Канаді, Росії і, певною мірою, Україні.
Оскільки бізнес вже давно перестав обмежувати свою діяльність державними кордонами, після низки гучних судових розглядів і колосальних штрафів питання запобігання корупційним ризикам в інших країнах постало особливо гостро. Міжнародні компанії стали розробляти внутрішні правила і процедури, зобов’язуючи свої підрозділи по всьому світу їм слідувати. Така превентивна політика – compliance – дослівно перекладається як приведення у відповідність з вимогами, вже почала поступово приживатися і в українському бізнес-середовищі.
Що ж являє собою комплаенс? Перш за все, це корпоративні кодекси бізнес-етики, приймаючи які компанія бере на себе зобов’язання дотримуватися принципів чесної конкуренції, не порушуючи законодавство. Або, іншими словами, не даючи хабарів для отримання бізнес-вигоди.
Сучасна комплаенс-практика має дві ключові складові, кожна з яких виконує свої функції.
По-перше, це запобігання корупції, протидія відмиванню грошей, отриманих злочинним шляхом, і випередження шахрайських операцій з ресурсами компанії та розкрадання коштів. Для реалізації цих завдань компанії розробляють цілий комплекс внутрішніх документів, політик і процедур. У більшості міжнародних корпорацій, наприклад, існують окремі гарячі лінії, які дозволяють по телефону або електронною поштою повідомити про порушення кодексу етики співробітниками компанії, в тому числі і керівниками. Існують внутрішні правила, якими встановлені обмеження на вручення подарунків державним службовцям, правила прояву гостинності, процедури узгодження благодійних внесків тощо. Особлива увага приділяється перевірці репутації ділових партнерів, дистриб’юторів, підрядчиків, посередників і агентів, які надають компанії різні послуги. Такі процедури спрямовані на виявлення прихованих ризиків, коли корупційні дії маскуються під квазілегальні консультаційні послуги, маркетингові дослідження або надмірно завищені перепродажні ціни.
Друга складова представлена внутрішніми перевірками та розслідуваннями для виявлення та запобігання випадків порушення кодексу бізнес-етики компанії. У результаті таких розслідувань та перевірок бізнес контролює сам себе, тим самим сприяючи викоріненню корупції та інших порушень корпоративних правил. У результаті розслідувань співробітників, викритих у неналежних діях, як правило, звільняють, а матеріали розслідувань можуть передаватися в правоохоронні органи.
Очевидно, що застосування внутрішніх політик і процедур вимагає належного ознайомлення співробітників з положеннями внутрішніх документів та здійснення контролю їх реалізації. Транснаціональні корпорації створюють цілі департаменти, набираючи штат співробітників, відповідальних за розробку та впровадження політики відповідності, навчання персоналу, а також проведення внутрішніх перевірок та розслідувань для виявлення та запобігання випадків порушення кодексу бізнес-етики компанії.
За останні роки світова комплаенс-практика істотно зробила крок вперед. Україна зараз знаходиться на самому початку шляху розвитку цієї нової віхи протидії корупції, яка полягає в ініціативі компаній брати на себе відповідальність за дотримання етичних стандартів ведення бізнесу та сприяння розвитку чесної конкуренції. Завдяки зусиллям міжнародних організацій та фінансових інституцій, а також застосуванню досвіду великих транснаціональних корпорацій, що працюють в Україні, практика комплаенсу незабаром стане невід’ємною частиною бізнес культури і для українських компаній. Ми, як організація, готові всіляко підтримати цей рух і закликаємо наших членів і партнерів об’єднати зусилля. Платформою для обміну досвідом цілком може стати робоча група з питань протидії корупції, яка успішно функціонує в рамках Американської торговельної палати в Україні.
Хорхе Зукоскі, президент Американської торговельної палати в Україні
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
