549
Саміт «кількох років розчарувань»
— Казна та Політика
Росія і країни НАТО не змогли досягти домовленостей щодо протиракетної оборони. Глава МЗС Сергій Лавров, який прибув до Брюсселя, повідомив, що Москва «вивчає» останні пропозиції США про розміщення елементів ПРО на Алясці і східному узбережжі країни і готується до подальшого діалогу. Європейські чиновники відсувають домовленості щодо ПРО на другий план і концентруються на вже існуючих проектах спільної роботи Росії і НАТО.
Саміт Росія – НАТО, що пройшов у вівторок у Брюсселі, не зміг вирішити основних протиріч, які накопичилися у відносинах між Москвою і альянсом. Будь-яких домовленостей щодо будівництва системи загальноєвропейської протиракетної оборони досягти не вдалося. Тема залишиться на порядку денному взаємовідносин з Москвою, оскільки російська сторона в даний час поки ще вивчає документи, передані вашингтонськими дипломатами, повідомив журналістам глава російського МЗС Сергій Лавров.
«До діалогу ми готові, але співпраця може бути тільки рівноправною при чітких, недвозначних гарантіях неспрямування цього процесу проти країн, що знаходяться в євроатлантичній зоні.
Оскільки загрози, які висуваються як причини для створення ПРО, перебувають за межами Євроатлантики – про це нам говорять, ми просимо, щоб відповідні гарантії були зроблені», – знову озвучив Лавров позицію Москви.
Останні пропозиції, які США направили російським дипломатам, стосувалися нової стратегії Вашингтона в сфері ПРО. Наприкінці березня глава американського оборонного відомства Чак Хейгел оголосив про перегляд зовнішньополітичної стратегії країни через нещодавні випробування ядерної зброї Північною Кореєю. США мають намір відмовитися від розміщення елементів ПРО в Східній Європі і посилити присутність у Тихоокеанському регіоні. Для цього Вашингтон планує посилити оснащення військових баз в Японії і на західному узбережжі Північної Америки – системами протиракетної оборони оснащені бази «Форт-Грілі» на Алясці і «Ванденберг» у Каліфорнії. Ці плани, за словами Лаврова, в Москві теж уважно вивчають.
Глава російського МЗС наголосив, що розміщення елементів протиракетної оборони залишається «важливим, принциповим тестом на прихильність членів Ради Росія – НАТО принципам неподільності і безпеки».
Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, коментуючи підсумки саміту і черговий раунд переговорів з Москвою, вирішив обійтися коротким дипломатичним формулюванням. «Одна зі сфер, в якій ми продовжуємо вести активний діалог, але поки досягли лише скромних успіхів, – це питання ПРО. Важливо, що ми продовжуємо працювати над цим. У нас є можливість перезарядити наш діалог, і нам варто використовувати її», – сказав Расмуссен.
Високопоставлені співрозмовники «Газети.Ru» в НАТО також намагаються не акцентувати увагу на завислих переговорах щодо ПРО.
У Брюсселі втомилися від позиції Москви, яка уникає участі в розробці ПРО на умовах альянсу, але при цьому відкидає будь-які зустрічні пропозиції. Болісний процес переговорів один з чиновників НАТО називає «кількома роками розчарувань».
Незважаючи на те що ще в 2010 році під час Лісабонського саміту НАТО тодішній президент Росії Дмитро Медведєв запропонував спільно попрацювати над системою протиракетної оборони, Расмуссену й надалі доводиться говорити про «скромні успіхи».
Про можливість позитивного вирішення проблеми в найближчому майбутньому європейські чиновники говорять з помітним скепсисом. Але на словах вони все ще висловлюють надію на те, що рано чи пізно переговори матимуть успіх.
Одне з джерел «Газети.Ru», кажучи про відносини Москви і Брюсселя, висловило здивування, що тема ПРО стала для російської сторони каменем спотикання. На рівні політичних заяв Росія постійно демонструє жорсткість; при цьому на практичному рівні йде успішна співпраця між сторонами, міркує інший співрозмовник «Газети.Ru», вважаючи, що проблеми в переговорах по ПРО зумовлені виключно тим, що ця тема набула політичного забарвлення.
Позитивні приклади взаємодії Росії і НАТО згадували і у вівторок у Брюсселі. Так, за словами Расмуссена, досягнута домовленість про початок другої фази співпраці Москви і країн Північно-Атлантичного альянсу за програмою технічного обслуговування вертольотів цільового фонду. У рамках цього проекту афганських пілотів навчають роботі на російських вертольотах Мі-17 і Мі-35. На другій фазі роботи афганських фахівців почнуть навчати проведенню медичної евакуації.
Співпраця за цим проектом коштувала Москві $3,5 млн на першому етапі, пояснювало «Газеті.Ru» одне з джерел у Брюсселі. Частину коштів російська сторона інвестує прямо, частина йде на оплату тримісячного навчання та проживання афганських фахівців на тренувальних базах в Новосибірську та інших містах. На другому етапі, вважає джерело, обсяг російських інвестицій може бути більшим.
Для Москви робота за цим проектом служить гарантією подальших закупівель Афганістаном російських вертольотів і запчастин до них.
«Рособоронекспорт» вже уклав з Пентагоном контракт на постачання 20 вертольотів Мі-17В5 для національних сил безпеки Афганістану, що викликало невдоволення американських законодавців.
Ще один напрямок роботи – співпрацю в галузі протидії тероризму – у вівторок відзначили як представники Брюсселя, так і російські дипломати. «Ми поговорили докладно, відверто про ті проблеми, які зараз наростають і загострюються у сфері міжнародної безпеки і які зачіпають безпеку в нашому євроатлантичному регіоні, – розповів Лавров за підсумками зустрічі. – Загроза тероризму не спадала, і трагедія в Бостоні ще раз підтвердила, що говорити про перемогу над міжнародним терористичним інтернаціоналом поки ще не доводиться. Говорили ми в цьому зв’язку про ті завдання, які стоять перед самітом Росія – НАТО: як з точки зору поглиблення нашого політичного діалогу, так і з точки зору практичних дій, практичних програм співпраці». Лавров поскаржився, що проектів щодо співпраці в галузі протидії тероризму, на його думку, поки «недостатньо».
Генсек НАТО, у свою чергу, розповів журналістам, що цього року будуть запущені нові проекти з протидії тероризму. «У червні ми будемо вперше тестувати спільно розроблену технологію з виявлення вибухових речовин в місцях скупчення громадян. Тест буде проводитися в метро в одній з європейських столиць. У вересні будуть проходити випробування системи, що запобігає терактам на цивільних повітряних суднах», – розповів Расмуссен.
Як пояснив один із співрозмовників у Брюсселі, йдеться про проект STANDEX, в рамках якого створюється система виявлення саморобних вибухових пристроїв у місцях скупчення громадян (серед іншого це вокзали, станції метро і аеропорти). Перші випробування системи відбудуться 3 червня в Парижі, другий етап тестування пройде в Санкт-Петербурзі, розповіло джерело, не називаючи дати майбутніх випробувань в Росії.
«У нас величезний потенціал для спільної роботи, – упевнений один зі співрозмовників в НАТО. – Але парадокс в чому полягає. Поки всі ці речі робляться на такому не політичному, а практичному рівні, – все нормально, а на політичному рівні ви самі знаєте, яка риторика».
Ольга Кузьменкова
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
