5948
Професор економіки: країнам єврозони доведеться оголосити дефолт
— Казна та Політика
Замкнуте коло, по якому йде єврозона, викликає тривогу. Держборг у урядів деяких країн занадто високий, економіка не може рости. Яка небезпека чекає на Європу, розповів в інтерв’ю телеканалу “Росія 24” професор економіки Вищого інституту міжнародних досліджень у Женеві Чарльз Віплош
Пане Віплош, багато експертів досить оптимістично налаштовані стосовно периферійних країн Європи, враховуючи, що вони знижують розмір дефіциту бюджету і співвідношення держборгу відносно ВВП. Ви так само оптимістично налаштовані, як і вони?
Ні. Я думаю, що криза ще не закінчилася. І я не відкидаю, що нас ще чекає гостра фаза кризи. Периферійні країни єврозони активно ведуть політику суворої економіки, і через це їхні економіки не ростуть, вони в рецесії. Їхній ВВП день за днем продовжує знижуватися. А зі зниженням економічної активності знижується і дохід від податків, стан дефіциту не поліпшується, а борги зростають. Таким чином, ці країни продовжують зазнавати труднощів. Це перше. Друге: банківська галузь страждає під час рецесії. А труднощі у банківському секторі можуть з часом призвести до нової банківської кризи. Уряд не має грошей, щоб з ним впоратися. Ситуація жахлива. І жахливо те, що ми не отримуємо хороших новин, немає зростання. А оптимізм деяких експертів заснований на прогнозах щодо зростання, які мені здаються безглуздими. Я поки не бачу такої перспективи, а прогнози в Європі, як показує практика, завжди надто оптимістичні.
Давайте трохи зупинимося на Вашому зауваженні щодо боргів. Нещодавно в інтернеті поширилася думка про те, що зараз світова економіка потрапила в якесь замкнуте коло – борг, ще нові борги. Чи згодні ви з цією думкою?
Так, будь-який борг може призвести до замкнутого, нескінченного кола. Якщо говорити про державні борги, то тут є кілька моментів: по-перше, невеликий борг уряду існував і буде існувати завжди, що дозволяє не виплачувати його наступного року або через 2 роки – вони можуть виплатити його через 10 або 12 років. Тому з цієї точки зору замкнуте коло може не викликати тривогу, але ми знаємо з досвіду, що коли борг у уряду занадто високий, економіка не може зростати. Таким чином, в боргах криється велика небезпека. Наприклад, ми бачимо це на прикладі Японії або Італії, де економіка не зростає, і ця відсутність зростання може бути досить тривалою. Зрештою необхідно позбутися величезних боргів. Я вважаю, що кільком країнам в єврозоні доведеться оголосити дефолт за своїми боргами.
Наприклад.
Абсолютно точно, що це Греція.
Кіпр?
Кіпр теж. З Кіпром, правда, поки невизначена ситуація з кредитом від “трійки” кредиторів. Але з цим кредитом борг країни підскочить до 150% ВВП. Італія, яка, як мені здається, ніколи не зможе впоратися зі своїми боргами у зв’язку з політичними труднощами. І, можливо, Іспанія. І, можливо, потім на черзі буде Франція. Поки є великі проблеми, які необхідно вирішити, щоб “піти на поправку”.
Чи можна сказати, що нова криза, яку ви передбачаєте, може повністю підірвати і стабільність і розвалити єврозону і ЄС?
Я ніколи не вірив, що єврозона розвалиться. З самого початку. З однієї простої причини: ЄЦБ не виживе, якщо не буде євро, а роботою регулятора є забезпечення життєздатності євро. І ЄЦБ може надрукувати для цього стільки грошей, скільки потрібно. ЄЦБ близько двох років дуже скромно поводився, поки не змінився глава регулятора. Після цього він став сміливішим в своїй політиці, в ньому з’явилися люди, які краще розуміють природу кризи. І як ви знаєте, глава ЄЦБ сказав, що регулятор зробить все можливе. І я вірю, що ЄЦБ зробить все можливе для збереження єврозони.
Але також було сказано про те, що буде створено банківський союз. Про це було сказано рік тому, і досі немає ніяких змін.
Так. Проблема в тому, що ЄЦБ сам по собі знає, що робити, і він це робить. Але певні рішення приймає не ЄЦБ, а уряди. Банківський союз є тим, про що ЄЦБ попросив у уряду. Уряд сказав: “ми це зробимо”, а поки ми бачимо, що в цьому питанні влада намагається робити мало настільки, наскільки це можливо. Таким чином, це щось на зразок прихованого конфлікту між ЄЦБ, який робить свою частину роботи і просить уряд робити його частину, і політичною владою, яка не виконує обіцянки. Уряди не роблять того, що мусять, а замість цього продовжують робити помилки. Таким чином, вся тяжкість лягає на плечі ЄЦБ. Ви питаєте мене: чи виживе єврозона. Я відповідаю: так, тому що ЄЦБ буде робити те, чого не хоче робити політична влада. Але якщо їх притиснути до стіни, то вони це зроблять.
У результаті в єврозоні залишиться всього кілька членів?
Ні, ні. Я думаю, що є певне питання щодо Кіпру – чи залишиться він в єврозоні, але це маленький член єврозони. У цілому я думаю, що жоден важливий член єврозони не вийде з неї. Я не думаю, що Греція вийде. Я не думаю, що взагалі якась країна вийде. Кіпр – це особливий випадок. Це дуже маленька країна з величезною банківською системою, якою жахливо управляли протягом тривалого часу. Це єдиний виняток.
Якби ви могли приймати рішення на європейському державному рівні, то які б заходи ви прийняли?
Моїм першим кроком стала б організація реструктуризації держборгу. Я б скоротив борги. І другим моїм кроком стало б будівництво справжнього банківського союзу. Справжнього, а не того, що обговорюється, і навіть не того, що робиться. Я думаю, що таким чином ми змогли б прибрати 90% загроз кризи.
Бесіду провела ведуча ТК “Росія-24” Тетяна Наумова
За матеріалами: Вєсті Економіка
Поділитися новиною
