9290
Які категорії українців зможуть отримати безкоштовний п'ятирічний шенген?
Європа, схоже, зробить крок назустріч Україні: Європарламент хоче проголосувати за спрощення візового режиму для низки категорій громадян нашої країни. Дебати з цього питання почалися в середу, але ще до них представники всіх основних фракцій Європарламенту заявили, що підтримають ратифікацію нової версії угоди про візовий режим. Навіть представник традиційно недружньої до нинішньої української влади, але впливової Європейської народної партії, віце-президент Європарламенту Яцек Проташевич, пояснив, що «не в інтересах влади, а в інтересах населення ми повинні відкрити кордони». Єдина фракція, що пропонувала відкласти вирішення питання, – ліберали, але їхній вплив у Європарламенті слабкий, тож доля голосування практично вирішена.
П’ять років. Які зміни чекають українців і кого саме? Найсуттєвіше: після ратифікації угоди вводиться правило обов’язкової видачі п’ятирічної візи Євросоюзу, у разі якщо заявник протягом останнього року їздив в одну з країн шенгенської зони. Це правило поширюється на: тих, хто працює в органах держвлади, депутатів місцевого самоврядування (аж до селищних рад), журналістів (і супроводжуючих їх операторів або фотографів), підприємців та представників підприємств, котрі часто їздять до країн Євросоюзу (зв’язок підтверджується, наприклад, контрактами із зарубіжними партнерами), членів офіційних делегацій, які регулярно їздять на переговори або за програмами обміну, прокурорів та їхніх заступників, членів Конституційного та Верховного судів, а також близьких родичів (чоловіків, доужин, дітей до 21 року, бабусь, дідусів і онуків) тих, хто проживає в Євросоюзі. Крім того, для всіх цих громадян візи будуть безкоштовними (70 євро візьмуть лише у разі термінового розгляду).
Один рік. На тих же умовах (легальна поїздка до Євросоюзу протягом останнього року) обов’язково отримають річну шенгенську візу: водії-далекобійники, машиністи та провідники міжнародних поїздів, вчені та працівники культури, які регулярно відвідують Євросоюз, учасники університетських програм обміну та програм обміну між містами-побратимами, спортсмени, представники релігійних організацій, регулярні учасники міжнародних виставок та семінарів, школярі, студенти або аспіранти, які їдуть на навчання, представники громадських організацій, які постійно стажуються в Євросоюзі, а також потребують регулярного лікування в ЄС та супроводжуючі їх особи. Більше того, всі ці категорії громадян можуть отримати і візу на термін від двох до п’яти років, якщо без будь-яких проблем користувалися однорічною візою протягом останніх двох років.
Але є одне, правда, дуже суттєве обмеження: візу не отримати з туристичною метою. Тобто її дадуть або для виконання службових обов’язків, або для однієї з цілей (на зразок відвідування родичів), зазначених вище.
Добре, але мало. Українська влада не сумнівається, що нові візові правила сьогодні будуть затверджені Європарламентом. При цьому радник президента Андрій Гончарук заявив, що «цими візовими спрощеннями Україна задоволена, тільки як проміжним результатом». «Нашим стратегічним завданням залишається повне скасування віз для короткострокових поїздок громадян до країн-членів Шенгенського простору», – пояснив Гончарук.
«За Луценка і мир в Раді»
Чим пояснюється раптова лояльність Європарламенту до нашої країни? «Зараз у євродепутатів виник якийсь кон’юнктурний ентузіазм щодо інтеграційних перспектив України, пов’язаний зі звільненням Юрія Луценка і налагодженням роботи у Верховній Раді, – вважає політолог Вадим Карасьов. – Вони бачать, що влада і опозиція в Україні, незважаючи на глибокі суперечності, єдині в питанні європейського вибору, а тому є шанс на підписання угоди про асоціацію. У цій ситуації, на їхню думку, важливо не підірвати ентузіазм українців, тим більше що для Європи спрощення візового режиму – не така вже висока ціна».
Скасування віз: «У кращому випадку до 2015-го»
Скасування віз у країни Євросоюзу залишається перспективним завданням для української влади. Але поки це питання далеке від вирішення. Існує план дій з надання безвізового режиму Україні, що складається з двох етапів. Перший етап – це прийняття законодавства, якого вимагає від нас Євросоюз; другий – контроль з боку Європи за тим, як це законодавство виконується. Ми поки перебуваємо в кінці першого етапу.
Основна мета вимог ЄС – домогтися від України, щоб у разі введення безвізового режиму з українськими паспортами їздили тільки реальні громадяни України. Тобто виключити ймовірність того, що за підробленим або незаконно отриманим паспортом проїде хтось інший. Для цього, по-перше, повинні бути введені біометричні паспорти, в чіпах яких знаходиться інформація про їхніх власників, по-друге, повинна бути ускладнена процедура отримання українського громадянства мігрантами з третіх країн (і припинена корупція при видачі паспортів), а також, відповідно, необхідний реальний заслін від нелегальної міграції, тобто посилити контроль за пропускним режимом на кордоні.
Попутно Євросоюз вимагає виправити низку недоліків, які, на думку Брюсселя, роблять Україну країною, недостойною безвізового режиму. Список цих вимог досить довільний, самого безвізового режиму практично не стосується і більше залежить від того, якими є політичні відносини Києва і Брюсселя в цілому. Так, під час дискусії в Європарламенті звучали теми демократії та громадянських свобод, незалежності судів та покращення умов для бізнесу. Окремо і досить голосно озвучувалася проблема прав сексуальних меншин, які в Україні порушуються – про це говорили, зокрема, євродепутати Кінга Генш (соціалісти, Угорщина) і Тетяна Жданок («зелені», Латвія).
За словами нашого джерела в євроструктурах, перехід України до другого етапу плану дій реальний протягом нинішнього року (про це можуть оголосити як на листопадовому саміті Східного партнерства, так і раніше). Однак сам другий етап навряд чи протриває менше двох років, тому самий ранній термін введення безвізового режиму – середина 2015 року. «Його точно не буде до президентських виборів в Україні, а там буде важливо, наскільки демократичними ці вибори виявляться», – додало джерело.
Нагадаємо, кінцевою метою плану дій з надання безвізового режиму є скасування короткострокових віз, які отримують для туристичних поїздок або відряджень. Довгострокові візи, які отримують для навчання або роботи, збережуться.
Дмитро Коротков
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
