Всім газ, пацани! — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Всім газ, пацани!

Енергетика
7379
Прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив про необхідність перевести автопарк країни на використання газомоторного пального і зажадав від уряду опрацювати можливість такого переходу. За оцінкою глави російського уряду, використання газу автомобілями дозволить підвищити «загальну конкурентоспроможність економіки країни». Втім, влада Росії намагається перевести країну на використання природного газу замість традиційних бензинового і дизельного пального протягом останніх кількох років, але видатних успіхів так і не домоглася. Річ у тім, що такий перехід вимагає істотних бюджетних інвестицій.
Довго запрягають
«Ми не робимо майже нічого, якщо так по-чесному говорити. У той час як значна частина виробників цим займається. Є світові тренди, і ми їх не можемо ігнорувати. Автомобілі на природному газі ─ один з найперспективніших видів транспорту. Витрати пального в два рази нижчі, ніж у дизельних двигунів, і в два рази нижчі, ніж у бензинових», ─ заявив Медведєв, зазначивши, що інші країни приділяють багато уваги альтернативним видам пального. Ймовірно, прем’єр-міністр мав на увазі Пакистан, Іран, Бразилію та Італію, де існують досить ефективні і притому жорсткі заходи, спрямовані на стимулювання ринку газомоторного пального і газових автомобілів.
Яких заходів необхідно вжити, щоб росіяни ─ приватники і організації ─ стали активніше купувати автомобілі з газовим обладнанням, Медведєв не уточнив. Як, втім, і не згадав, що російська влада намагається придумати спосіб зробити газомоторне пальне більш привабливим вже кілька років, однак без будь-яких істотних зрушень. Зробити істотний вплив на ситуацію міг би газовий монополіст «Газпром», найбільший виробник газового пального для автомобілів, але і йому поки мало що вдається: автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій в країні побудовано всього 246 одиниць, з яких 210 належать компанії. Для порівняння, кількість звичайних заправок сьогодні становить близько 45 тисяч, і вона щороку зростає.
За оцінкою «Газпрому», по Росії їздять близько 86 тисяч автомобілів з газовими силовими установками (Міністерство енергетики Росії оцінює їх число в сто тисяч одиниць), причому впродовж двох років цей показник практично не змінювався. Мова йде про машини, що працюють на стисненому або скрапленому природному газі (в якості автомобільного пального використовується метан). Для порівняння, в 2004 році в Росії було зареєстровано всього 40,5 тисячі газобалонних автомобілів. Найбільшими споживачами газомоторного пального в Росії є Ставропольський і Краснодарський краї, Свердловська, Челябінська і Ростовська області, а також Кабардино-Балкарія та Північна Осетія. Загальний попит на скраплений природний газ щорічно становить в середньому 340 мільйонів кубометрів.
Всім газ, пацани!
Набагато більш розвинений парк автомобілів, що працюють на скрапленому вуглеводневому газі (пропан-бутан), що є продуктом переробки попутного нафтового газу. Його виробниками в Росії виступають нафтовидобувні компанії. У 2010 році Міністерство енергетики Росії підготувало доповідь про розвиток газового транспорту в країні, згідно з якою кількість автомобілів, що працюють на пропан-бутані, становить близько мільйона одиниць. Заправних станцій, що продають такий газ, набагато більше ─ трохи більше трьох тисяч. Таким чином, загальна кількість газобалонних автомобілів в Росії становить 1,1 мільйона одиниць, або 2,2 відсотка загального розміру автомобільного парку країни. За даними російської ДАІ, розмір російського автопарку сьогодні становить близько 50,5 мільйона машин.
У 2009 році на розгляд Держдуми Росії був внесений законопроект «Про використання альтернативних видів моторного пального». Текст документа вміщується на двох сторінках, причому півтори з них ─ перелік статей і законів, до яких пропонується внести всього три пропозиції, суть яких зводиться до того, що на заправки з альтернативним пальним повинні поширюватися ті ж законодавчі норми з технічного стану, обслуговування і торгівлі, що і на звичайні АЗС, але самі заправки мають отримувати пільги. Документ також згадує «заходи, що стимулюють його переведення (транспорту ─ прим. «Лента.Ру») на альтернативні види моторного пального». Самі «заходи» не перелічені. Законопроект не слухався навіть у першому читанні, але зазнав декілька виправлень.
Якогось продуманого плану розвитку ринку газомоторного пального в Росії не існує. У своїй доповіді в 2010 році Міністерство енергетики відзначило кілька «важливих» кроків, які зробила влада для переведення автопарку на газ. У їх числі – внесення до Держдуми законопроекту «Про альтернативне пальне» і додавання незначних поправок до цього документу. При цьому було відзначено, що влада так і не підготувала концепцію використання альтернативних видів моторного пального на середньо- і довгострокову перспективу. Відсутні і будь-які державні програми з переведення муніципальної техніки на газомоторне пальне.
Незважаючи на те, що, власне, для поширення газобалонних автомобілів в Росії практично нічого не зроблено, влада регулярно заявляє про необхідність якнайшвидшого і якомога більш масштабного переходу на використання газомоторного пального. Мовляв, воно дешевше, ефективніше і екологічніше від традиційних бензину і дизеля. При цьому уряд навіть не спробував перейняти закордонний досвід, хоча в інших сферах законотворчої діяльності рівняння, наприклад, на Європу стало дуже модним (практично жоден дорожній законопроект сьогодні не створюється без урахування британського чи німецького досвіду).
За даними некомерційної Національної газомоторної асоціації, найбільші автомобільні парки на газовому пальному мають Іран, Пакистан, Аргентина, Бразилія та Індія. У цих країнах діють державні програми розвитку газобалонного транспорту. Наприклад, в Ірані компанії, що мають газові автомобілі, мають більше шансів отримати державне замовлення. Крім того, ввезення іноземного автомобільного газового обладнання та систем для газозаправних станцій податком не обкладається. У Пакистані повністю заборонено використання дизельного пального на малих і середніх автомобілях, а держава видає пільгові кредити населенню на переобладнання машин для роботи на газі. В Італії заборонено будувати АЗС без блоку заправки природним газом, а в Індії газобалонні автомобілі не обкладаються транспортним податком.
Загалом, парк газобалонних автомобілів у світі нараховує близько 15 мільйонів машин, або 1,5 відсотка всього автопарку. За прогнозом Міжнародного газового союзу, заходи, що вживаються урядами деяких країн для стимулювання ринку газових автомобілів та газомоторного пального, приведуть до зростання автопарку до 50 мільйонів машин в 2020 році і ста мільйонів ─ до 2030 року. В даний час щорічний приріст парку газобалонних автомобілів у світі становить в середньому 25 відсотків.
Плюс і мінус
Уряди багатьох країн світу зацікавлені в розвитку ринку газових автомобілів з кількох причин, основною з яких є підтримання економіки (при цьому екологічність газомоторного пального хоча і згадується, але головним не вважається). Справа в тому, що переведення автопарків держкомпаній і міського транспорту на газ дозволяє значно скоротити бюджетні витрати (вартість метану в середньому в три-чотири рази нижча від цін на бензин). При цьому збільшення кількості газозаправних станцій дозволяє створювати додаткову кількість робочих місць. Нарешті, важливим фактором вважається і термін служби газобалонних автомобілів, зношеність силових установок яких після переобладнання для роботи на газі зменшується в два-три рази.
Ці ж фактори в 2010 році називало Міністерство енергетики Росії, яке також додало, що стимулювання ринку газомоторного пального дозволить знизити темпи зростання інфляції. За даними відомства, одним із факторів зростання інфляції є збільшення цін на моторне пальне. При активному розвитку ринку газомоторного пального виникне конкуренція, і нафтові компанії будуть змушені стримувати або навіть знижувати роздрібні ціни на традиційні види пального. Крім того, Росія отримає і енергонезалежність: скраплений природний газ «дозволить зміцнити позиції нашої країни у випадку виникнення дефіциту традиційних палив».
Для великих міст з великою кількістю транспорту важливий також і екологічний фактор. Вміст шкідливих речовин у вихлопних газах автомобілів з бензиновим двигуном, переобладнаним для роботи на газі (при цьому можливість роботи на бензині зберігається), на 70 відсотків менший, ніж у чисто бензинових, а у дизельних ─ на 53 відсотки менший. При цьому в таких вихлопних газах міститься в десять разів менше оксиду вуглецю, в два рази менше оксидів азоту і практично відсутня сажа. У червні 2011 року «Газпром» оголосив про намір підготувати держпрограму з переведення сільськогосподарської та муніципальної техніки на автомобільний газ. Газифікувати планувалося третину міського транспорту до 2020 року.
Всім газ, пацани!
На цьому позитивні моменти переходу на газомоторне пальне в російських умовах закінчуються. Стимулювання ринку газового пального для автомобілів на першому етапі буде вимагати суттєвих бюджетних вливань. Кошти знадобляться на будівництво великого числа газових заправок (правда, цей проект реалізувати легше, ніж здається ─ мережа газорозподільних комунікацій в країні добре розвинена), переобладнання наявного парку бензинових і дизельних автомобілів і розробку додаткових вимог безпеки на дорогах. У середньому, вартість переобладнання одного автомобіля для роботи на газі становить 50-60 тисяч рублів, при цьому потужність двигуна знижується в середньому на 15 відсотків.
Автомобілів, спроектованих для роботи на газовому пальному, в Росії практично не виробляється, крім вантажних “Газелей”. Для приватного використання легкових автомобілів з газовими двигунами і зовсім не виробляється, а переобладнання машини для роботи на газі коштує все ж дорого, щоб витрачати на це додаткові кошти. За оцінкою Міністерства енергетики Росії, таке переобладнання у випадку приватного використання автомобіля окупиться лише після 49 тисяч кілометрів пробігу, притому що вартість обслуговування автомобіля в порівнянні з бензиновою машиною збільшиться на 40-80 тисяч рублів за п’ять років. І, що теж важливо, встановлення газобалонного обладнання значно зменшує об’єм багажного відділення легкових автомобілів.
Очікується, що перші серійні автомобілі для приватних осіб, що використовують для роботи газове пальне, з’являться в Росії не раніше середини 2014 року. Мова йде про «е-мобілі», виробництво якого раніше кілька разів вже відкладалося. Ці машини отримають по два 40-літрові балони для компримованого метану. Така кількість газу за своєю енергетичною ефективністю відповідає 17 літрам бензину. При цьому вартість одного кубометра метану становить близько 11 рублів, а бензину АІ-95 ─ близько 32 рублів за літр. Повна заправка «е-мобіля», за розрахунками розробника, обійдеться власнику в 180 рублів.
Нарешті, використання газобалонного автомобіля вважається більш небезпечним у порівнянні з бензиновим або дизельним. Справа в тому, що вибухонебезпечний метан зберігається в газових балонах під тиском у 200-250 атмосфер, а скраплений пропан-бутан ─ під тиском в 16-20 атмосфер. При невеликому витоку в системі подачі через високу летючість метану або пропан-бутану вірогідність спалаху на відкритому повітрі досить мала, однак при серйозному пошкодженні газових балонів, наприклад, в дорожньо-транспортній пригоді, може статися потужний вибух. Тому до автомобілів з газобалонним обладнанням висуваються додаткові вимоги щодо безпеки дорожнього руху та обслуговування.
Є світові тренди, які ми можемо ігнорувати
При нинішніх темпах зростання автопарку кількість газобалонних машин в Росії до 2020 року навряд чи перевищить два мільйони одиниць. Основними стримуючими факторами є невелика кількість газокомпресорних автозправок, висока вартість переобладнання автомобілів (не субсидійованих урядом навіть для державних компаній або великих перевізників), довгі терміни окупності конвертації машин під газове пальне та відсутність чіткої програми розвитку ринку. У таких умовах уряду Росії домогтися швидкого переведення значної частини автопарку на газ ніяк не вдасться. Та й не виключено, що нафтові компанії, які отримують надприбутки від продажу бензину за зростаючими цінами і здатні активно лобіювати свої інтереси, будуть активно заважати цьому переходу.
Василь Сичов
За матеріалами:
Лента.РУ
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас