1487
«Розтрансферизація» банків
— Кредит&Депозит
У випадку схваленяя проекту Закону про трансферне ціноутворення (надалі – «проект Закону») банківський сектор, скоріш за все, може зазнати істотного впливу на можливість виділення внутрішніх кредитів між компаніями однієї групи (intercompany loans).
Якщо раніше українська пов’язана особа могла без особливих ризиків отримати внутрішній кредит від материнської компанії нерезидента за ставкою нижче ринкової (звичайної), то, у випадку схвалення проекту Закону, така можливість буде обмеженою. Аналогічна ситуація можлива і при визначенні «ринковості» значної ставки за такими кредитами.
Проект Закону вводить низку нових термінів у Податковий кодекс. Серед них можна виділити «контрольовані операції», які визначаються як господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються особами, які є пов’язаними. Оскільки чітке визначення товарів у наведеній дефініції відсутнє, виникають перепони і для кредитів між резидентами. Наприклад – у випадку придбання фінансовою установою обладнання у власної пов’язаної особи за ціною нижчою (або вищою) від ринкової для цілей, наприклад, передання такого обладнання у подальший лізинг.
У проекті Закону не вистачає конкретики щодо обсягу контрольованих операцій. Одним із головних критеріїв є їх здійснення однією особою з кожним власним контрагентом на загальну суму 50 мільйонів гривень (без урахування ПДВ) або більше, за відповідний календарний рік. Але навіть такий критерій не дає чіткого розуміння кола таких операцій, що може призвести до адміністративного навантаження на суб’єктів підприємницької діяльності. Також за цим критерієм визначатиметься і необхідність учасників транзакції розкривати податковим органам всю групу пов’язаних осіб, що завдасть суттєвого дискомфорту певним гравцям ринку.
Водночас ухвалення проекту Закону дозволить компаніям затвердити певні правила, які забезпечать захист щодо «контролюючих» операцій при перевірках податкових органів і передбачать встановлення прозорого механізму визначення ринкової ціни. Це може мати позитивний результат і створить на ринку України конкурентне середовище для його учасників.
Щодо безпосередньо банків, то з регулятивної точки зору здійснення ними «податкової оптимізації» шляхом виділення кредитів за високою ставкою обмежено максимальними розмірами відсоткових ставок, встановленими Національним банком для зовнішніх запозичень резидентів (що включають, в т.ч. і кредити).
Так для фіксованої процентної ставки діють такі розміри: зі строками запозичень до 1 року – не вище 9,8% річних; зі строками запозичень від 1 до 3 років – не вище 10% річних; зі строками запозичень понад 3 роки – не вище 11% річних. Для плаваючої процентної ставки – ставка LIBOR для тримісячних депозитів у доларах США плюс 750 базисних пунктів. До речі, вказані ставки є значно нижчими за наявні ринкові ставки в українських банках.
P.S. Факт схвалення МВФ введення трансфертного ціноутворення однозначно може стати позитивним фактором в інвестиційній привабливості України. Слід вважати, що таке схвалення висловлювалось, насамперед, через очікування, що трансфертне ціноутворення стане ефективним механізмом протидії «оптимізації оподаткування» із використанням офшорних юрисдикцій. Це, в свою чергу, має сприяти зміцненню економіки країни. Як буде на практиці – покаже час.
Ігор Олехов,
партнер міжнародної юридичної фірми «Бейкер і Макензі»,
співголова Комітету з питань банківських та фінансових послуг Американської торговельної палати в Україні
партнер міжнародної юридичної фірми «Бейкер і Макензі»,
співголова Комітету з питань банківських та фінансових послуг Американської торговельної палати в Україні
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
