2531
Сланцевий газ vs. "зелена" енергія - хто переможе?
— Енергетика
Світова енергетика опинилася на роздоріжжі: два головні тренди останніх років – сланцевий газ і поновлювані джерела енергії – можуть почати конкурувати між собою
“Сланцевий бум”, що передрікається світовими нафтогазовидобувними компаніями, може призвести до зниження привабливості інвестування в зелений сектор енергетики, попереджає у своєму звіті компанія Ernst & Young.
Активний розвиток видобутку нетрадиційних вуглеводнів, за прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, може знизити попит на “зелену” енергетику на 5% у всьому світі і на 10% в США. Суперництво між двома головними енерготрендами стає вже помітним: наприклад, в питанні державної підтримки розвитку мережевої інфраструктури. Приватні інвестори в США вже віддають перевагу більш прибутковому сланцевому газу, а не “альтернативці” за рахунок швидкої капіталізації та економії на регіональному квотуванні викидів парникових газів. Якщо національні уряди послаблять підтримку альтернативної енергетики, видобуток сланцевого газу ще сильніше вплине на ринок відновлювальних джерел енергії.
Однак сприятливі умови для розвитку видобутку нетрадиційного газу спостерігаються поки тільки в США – низька собівартість видобутку вуглеводнів та підтримка з боку держави і приватних підприємців може з часом вивести Штати в лідери списку нафтогазових країн. На євразійському континенті справи йдуть не так райдужно: атомне лобі, що діє у Франції, і протести екологів, великі витрати на розробку родовищ у Великобританії і брак водних ресурсів у районах залягання газоносних порід в Китаї трохи гальмують “сланцевий бум”. Але міжнародні компанії шукають обхідні шляхи, розробляючи нові методи видобутку нетрадиційних вуглеводнів і пристосовуючи їх до конкретної території.
На європейський газовий ринок сланцевий газ поки не чинить істотного впливу, оскільки Польща та Україна, на яких покладають великі надії, поки не можуть дати підтвердження про наявність великих покладів цінного палива. Однак завдяки зниженню потреби США в імпорті газу, частина поставок з близькосхідних країн була переадресована на ринок Європи.
Але сланцевий газ – не єдина проблема енергетики з поновлюваних джерел. Державні програми субсидування і підтримки розвитку “альтернативки” скорочуються, єврокомісар з енергетики Гюнтер Еттінгер вже рекомендував Німеччині встановити квоти або ліміти на підтримку відновлюваних джерел, а Іспанія ввела енергетичний податок, щоб компенсувати витрати на стимулювання альтернативної енергетики.
Пояси тугіше затягує не тільки Європа. В Японії, де інтерес до поновлюваних джерел зріс після відмови від атомної енергетики, спеціальні тарифи з квітня знизяться на 10%. У той же час Китай, який став лідером за обсягом вкладень в альтернативну енергетику в 2012 році, продовжує витрачати чималі кошти на розвиток “зеленого” сектора енергетики. Малі та середні проекти, такі як розвиток сміттєпереробки та виробництва енергії з біомаси, не мають високої успішності, поступившись сонячній та вітровій енергії.
Але прогноз МЕА все ж оптимістичний для прихильників обох сценаріїв розвитку енергетики: частка природного газу в енергобалансі до 2035 року виросте з 21% до 25%, а нафта і вугілля будуть використовуватися все менше. Альтернативна ж енергетика також збільшить свою присутність в “енергетичному пирозі” – її частка досягне 18% до 2035 року проти 13%.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною