2330
Промисловець у нас злиденний, а кредити дають під нестерпні відсотки - бізнесмени
— Кредит&Депозит
Підприємці просять знизити кредитні ставки, але банки не можуть зменшити відсоток – нема дешевих “довгих грошей” і занадто високі ризики. А міжнародним організаціям видавати кредити в гривні поки не можна – немає механізму.
Українському малому і середньому бізнесу не вистачає грошей. Щоб поповнити оборотні кошти, підприємці в розвинених країнах звертаються за кредитом в банк, однак у нас взяти позику мало кому по кишені. Відсоткова ставка складає близько 20% річних.
“Намагалася кілька разів узяти кредит, але 22-23% річної ставки – це нестерпно, непосильно для нас. Простий підприємець не може взяти такий кредит. На сьогоднішній день це невигідно”, – говорить Світлана Бойко, підприємець, голова Київського осередку Всеукраїнського об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу “Фортеця”.
«Зараз промисловець – людина праці, а сам злиденний. Тому що неможливо виплачувати легальну зарплату, забезпечувати підприємство замовленнями, відбиватися від величезної кількості перевірок та встигати за всіма перетвореннями в податковій сфері», – вважає Тетяна Ізовіт, виконавчий директор Всеукраїнського об’єднання роботодавців легкої промисловості «Укрлегпром». “Глобальне питання – брак обігових коштів. Який бізнес можна підтримати без оборотних коштів? Якщо мова йде про виробництво, яке дає високу додану вартість і формує економіку країни, сюди мають бути спрямовані зусилля банкірів і держави. Так роблять у Китаї. Під час “бавовняної війни” 2010-го року, коли різко злетіли ціни на сировину, китайці їздили з кредитками по всьому світу і скуповували бавовну. Все одно, за якою ціною – їм важливо було забезпечити повний цикл виробництва у своїй країні», – говорить Ізовіт.
Щоб запропонувати підприємцям більший обсяг кредитів і знизити відсоткову ставку, українським банкам потрібно залучити дешеві кошти та отримати більш вагомі гарантії повернення грошей.
“Українським банкам важко надавати довгострокове фінансування через проблеми з фондуванням, а можливості їх виходу на ринки міжнародного капіталу, де і так важка ситуація, обмежені. Західні ж банки, в більшості своїй, переорієнтувалися на більш традиційні для себе ринки і в Україні кредитують дуже неохоче. Фактично багатьом банкам нізвідки брати «довгі гроші», які дозволять їм давати бізнесу кредити під менший відсоток, але на більш тривалий термін», – вважає старший радник із зовнішніх зв’язків Європейського банку реконструкції та розвитку Антон Усов.
Якщо орієнтуватися на внутрішній ринок, то за ставок за депозитами, які існують в Україні, кредит під 20% річних – не так і багато, говорять банкіри. “Ставка за кредитами, в тому числі і для малого та середнього бізнесу, залежить, насамперед, від вартості ресурсної бази. Для наших банків визначальним джерелом фондування є депозити, в тому числі, депозити фізичних осіб”, – говорить заступник виконавчого директора Незалежної Асоціації банків України Олена Єфремова.
“Усі бачать розмір депозитних ставок, за рахунок яких банки конкурують у боротьбі за клієнта. І, оскільки будь-який банк не може працювати собі у збиток, ставки кредитування, природно, на якісь відсотки перевищують депозитні ставки: проста математика – рахуйте самі”, – пояснює голова правління Банку «Надра» Дмитро Зінков.
Крім вартості ресурсу, за рахунок якого видається кредит, у відсоткову ставку закладаються нормативні резерви, які банк повинен сформувати по кредитному портфелю, витрати і прибуток самого банку, а також ризики – неповернення кредиту підприємством і девальвація валюти, говорить фінансовий експерт Ігор Власюк. Тому ставка за кредитом в гривні близько 20% – це насправді не дуже багато, вважає він.
“У випадку з середнім і малим бізнесом підключаються ще складнощі зі скорингом (адекватною оцінкою позичальника) і наявністю у них відповідних застав. Це теж, природно, здорожує вартість кредиту для клієнтів в сегменті малого і середнього бізнесу. Тим не менш, ми вважаємо цей сегмент вельми перспективним, оскільки саме він належить до того реального сектору економіки, без розвитку якого жодна велика економіка не може розвиватися”, – вважає голова правління Банку «Надра» Дмитро Зінков.
Поліпшити ситуацію без серйозних змін в економіці неможливо. «У кредитну ставку закладаються всі ризики, в тому числі – банкрутство, зменшення конкурентоспроможності, корупційні схеми», – каже народний депутат, екс-голова Ради підприємців при Кабміні Ксенія Ляпіна. «Головна проблема – якраз корупція. Вона створює умови, в яких бізнес не може прижитися. В результаті значна частина малого бізнесу змушена перейти в тінь. Якщо зараз пройти по Києву, можна побачити десятки МАФів, половина з яких працює напівлегально. Зрозуміло, що це стосується малого бізнесу. Середній бізнес працювати в напівлегальному становищі не може, і нинішня ситуація робить його неконкурентоспроможним», – вважає нардеп.
Додаткові кошти банки могли б залучити від міжнародних фінансових організацій. Так, вже дев’ятий рік Європейський банк реконструкції та розвитку шукає спосіб надавати кредити в гривні і, можливо, випускати облігації в національній валюті. Однак поки це неможливо через невизначеність з механізмом гривневого кредитування та випуску цінних паперів у національній валюті міжнародними фінансовими організаціями. Цей механізм повинен бути узгоджений регулятором, законодавчою і виконавчою владою. У даний момент спостерігається певне пожвавлення діалогу в цьому напрямку з Національним банком України, Міністерством фінансів і профільними комітетами парламенту.
В кінці 2011 року ЄБРР затвердив рамкову програму про виділення 100 мільйонів доларів США для підтримки малого бізнесу в Україні. Але 90% цих грошей поки що не потрапили до підприємців, залишившись зарезервованими на рахунках. “Було виділено 10 мільйонів через один банк. В даний час ми ведемо переговори з 3-4 фінустановами, які хотіли б брати участь у програмах кредитування ЄБРР. Одна з головних причин низької активності місцевих банків – валютні ризики при кредитуванні малого та середнього бізнесу”, – говорить Усов.
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
