13042
"Укрзалізниця" випускає на колії конкурента Hyundai
Українці таки матимуть можливість подорожувати потягом з комфортом. Принаймні, такий натяк зробила “Укрзалізниця”, анонсувавши запуск нових швидкісних поїздів на майбутніх маршрутах “Українського експресу”.
Творці чудо-транспорту цього разу не корейці, і не чехи, а вітчизняний Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ).
Тепер саме Крюківські виробники відповідальні за реанімацію іміджу залізничних перевезень, адже перше знайомство із “комфортом” швидкісних потягів для українців було не найприємнішим.
“Вибрики” Hyundai обурювали президента, за горе-поїзд вибачався екс-міністр Колесніков, а компанія-виробник обіцяла, що усі проблеми вирішить. Може й так, але осад залишився.
Поспіх перед “Євро-2012” коштував країні десятки мільйонів доларів і(очевидно, що потяги вітчизняного виробника будуть дешевшими), і стресів любителів подорожей потягом.
Hyundai, як відомо, часто ламалися, затримувалися у дорозі на години, мучили пасажирів холодом то спекою, і були просто надто дорогими.
Перший пішов
ЕКр -1 (Електропоїзд Крюківський перший) уже встиг познайомитися з магістралями і перонами українських вокзалів. У 2012 році та січні 2013 року проводилися випробування за маршрутами Київ-Харків-Київ, Київ-Донецьк-Київ, Київ-Львів-Київ, Київ-Харків-Полтава-Кременчук.
Тестування українського швидкісного поїзда в цілому пройшло успішно.
“За результатами дослідних поїздок електропоїзд зарекомендував себе з позитивної сторони та отримав відповідні відгуки учасників поїздок”, – повідомили у прес-службі “Укрзалізниці”.
Наступним логічним кроком повинна бути експлуатація потяга, тобто включення рухомого складу у розклад і перевезення пасажирів згідно з графіком.
Рішення, яке повинна ухвалити спеціальна комісія про допуск цього транспорту до експлуатаційних випробувань поки немає. Так, КВБЗ повинен до наступного засідання комісії у березні 2013 року провести додаткові випробування.
“Крім цього комісією рекомендовано виробнику усунути до наступного засідання приймальної комісії зауваження, виявлені у результаті дослідних поїздок”, – зауважили в УЗ. Які саме зауваження, у відомстві не уточнили.
На даний момент уже завершено будівництво другого електропоїзда, і відбувається його тестування.
Як відомо, новий електропоїзд, як і творіння корейської Hyundai характеризується як потяг підвищеного комфорту.
Спробуємо порівняти, на чому подорожувати пропонували азіатські виробники, а що сьогодні пропонують вітчизняні.
Купуй українське
Влітку 2012 року прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що Україна відмовиться від закупівель південнокорейських поїздів Hyundai, а буде купувати вітчизняні.
Восени 2012 року уряд виділив 760 мільйонів гривень з держбюджету на розробку швидкісних електропоїздів КВБЗ. Так, держава зробила нестандартний крок, інвестувавши кошти у виробництво приватної компанії.
Цікаво, що між Донецькою залізницею та ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” договір на поставку двох швидкісних потягів було укладено ще у серпні 2011 року.
Лише нещодавно заступник гендиректора “Укрзалізниці” Микола Сергієнко поставив перед підлеглими завдання навчити бригади машиністів Донецької та Південної залізниць працювати на новій техніці, визначити напрямки, за якими курсуватимуть потяги.
“Укрзалізниця” не поспішає робити гучні заяви про купівлю поїздів, наголошуючи, що все повинна вирішити комісія, а до того часу говорити про конкретні напрями, за якими будуть їздити новий транспорт від КВБЗ надто рано.
Однак недавно в УЗ повідомили, що можливо, нові електропоїзди введуть в експлуатацію вже влітку 2013 року, курсуватимуть поїзди “більш всього, між Харковом та Сімферополем”.
Не на своїй колії
Згідно з дослідженнями залізничників, максимальна швидкість, які підходить для української залізничної інфраструктури – це 160 кілометрів за годину. Однак ще до запуску Hyundai працівники залізниці скаржилися, що старими коліями можна їздити не швидше за 70 кілометрів за годину.
Hyundai в Україні до максимальної швидкості розігнався на тестових випробуваннях, а в середньому корейський поїзд, за даними “Укрзалізниці”, катає українців зі швидкістю 110 кілометрів за годину.
Такий показник, на переконання відомства, вписується у загальносвітові тенденції.
ЕКр-1 може теоретично розвинути більшу швидкість, та це не актуально для зношених український колій.
За інформацією “Центру транспортних стратегій”, при експлуатації поїзда на швидкості 200 кілометрів за годину обов’язковим є будівництво захисних огороджень, а також поділ пасажирського та вантажного руху, оскільки навантаження на шлях є абсолютно різним.
За словами експертів Центру, ще перші випробування Hyundai показали, що 160 кілометрів за годину – це поки що межа для України.
“Максимально допустимі швидкості на українській залізничній інфраструктурі, дозволені діючою нормативною базою – до 160 кілометрів за годину”, – підкреслюють і в “Укрзалізниці.
Також стало відомо, що Крюківський вагонзавод направив клопотання “Російським залізницям” про проведення випробувань поїзда на російських полігонах, адже в Україні немає спеціального полігону для пасажирських потягів.
КВБЗ робить ставку на зовнішні ринки при реалізації поїздів серії ЕКр, наголошують експерти ЦТС.
Однак потрапити на зовнішні ринки, зокрема на російський, продукції Кременчуцького заводу буде не просто.
“Якщо говорити про вигоду, то вигідніше пробиватися на той ринок, де вище потенційний попит. Потенційно такий попит, звичайно, у Росії, проте туди наші потяги ніхто не пустить через домовленості з “Сіменсом” і російське лобі”, – відзначає старший аналітик інвесткомпанії “АРТ Капітал” Олексій Андрейченко.
Стрес для гаманців
Швидкі подорожі дорого обійшлися і державі, і українцям. Так, “Укрзалізниця” заплатила за корейські потяги близько 300 мільйонів доларів, плюс, за два міжрегіональних двоповерхових поїзди Skoda – 39,9 мільйона євро.
У 2012 році екс-віце-прем’єр-міністр Борис Колесніков зазначав, що ціна Крюківських експресів (тоді становила 26 мільйонів доларів) була неприйнятна Міністерству інфраструктури, враховуючи, що корейські потяги коштують 30,7 мільйона доларів, а зарплати у Кореї і Україні відрізняються у рази.
Згідно з договором між Крюківським заводом і залізницею, ціна одного швидкісного поїзда становила 200 мільйонів гривень, що на той момент дорівнювало 25 мільйонам доларів, відзначає Андрейченко.
“Під час налагодження серійного виробництва ціна незмінно падає, і серійні варіанти при формуванні досить великого замовлення можуть виявитися на 20% дешевше”, – зазначає експерт.
Українці нині платять чималу суму за подорожі корейськими швидкісними потягами. Залежно від напряму і класу, навіть після скасування ПДВ при продажі квитків, квитки на Hyundai коштують 240-470 гривень.
Здавалося б, експлуатація українських потягів повинна бути дешевшою, і вартість цього транспорту – нижча, однак, на думку експертів, чекати великої різниці у ціни на квитки вітчизняних та закордонних поїздів не варто.
Так, ціна на квитки визначається з урахуванням терміну окупності поїзда та прибутків від його використання.
“Ціна буде в тих же рамках, що і на Hyundai. Отримуючи кредит на 10 років, оператор сподівається його повністю погасити за цей період за рахунок прибутку від використання поїзда. Необхідно обчислити щорічний прибуток поїзда, який прогнозується на основі середнього завантаження поїзда, вартості квитка і вартості обслуговування”, – пояснює аналітик “АРТ Капіталу”.
Тому ціна на квитки в українських швидкісних поїздах залежатиме і від вартості кредиту для “Укрзалізниці”.
Експерти сумніваються, що УЗ вдасться залучити таку ж дешеву позику (4,8%) як у випадку з корейцями, адже корейський експортний банк був зацікавлений, щоб Hyundai продав потяги Україні.
“Укрзалізниця може розраховувати отримати фінансування під 10%, трохи вище ставки, під яку кредитується держава. У такому випадку загальна вартість з урахуванням відсотків становитиме 50 мільйонів доларів, які необхідно окупити за 10 років”, – зазначає Андрейченко.
На думку директора “Центру транспортних досліджень” Сергія Вовка, і Hyundai, і Крюківські вагони тільки приживаються в Україні, тому важко оцінити витрати, зокрема, на обслуговування потягів.
“Говорити про стабільний рівень витрат можна буде після того, як поїзд експлуатуватиметься протягом певного часу, мінімум рік-два за різних погодних умов та різного завантаження пасажиропотоку”, – каже аналітик.
Вовк погоджується, що ціна на квитки в українських швидкісних поїздах не буде сильно відрізнятися від вартості квитків в Hyundai.
При закупівлі швидкісного потягу, як відомо, основна інвестиція – це не ціна, а інвестиції в інфраструктуру.
“Забезпечення відповідного стану залізничних колій, контактного шляху, тобто ліній, якими передають електроенергію… так, структура витрат є однаковою для Hyundai і Крюківського поїзда. Тому квитки коштуватимуть приблизно однаково, в рамках своєї категорії”, – відзначає директор ЦТС.
Отже, чи вдасться потягам КВБЗ закріпитися на українському ринку, залежить від фінансування, а також від того, наскільки адаптованим цей транспорт буде до особливостей залізничної інфраструктури в Україні.
Швидкий і ще швидший
Навіть швидкість у 200 кілометрів на годину здається захмарною для залізничних перевезень в Україні.
Однак у світі таким показником нікого не здивуєш, підкорювачі колій вже перейшли позначку у 300 кілометрів на годину.
П’ятірка найшвидших поїздів виглядає так:
5. Французький TGV Réseau, конструкційна швидкість якого становить 236 миль за годину (майже 380 кілометрів за годину). Для експлуатації рекомендована максимальна швидкість у 199 миль за годину (320 кілометрів за годину).
4. Шанхайський поїзд на магнітній подушці (маглев – від магнітна левітація, потяг, що тримається над полотном дороги, рухається і управляється силою електромагнітного поля). Ця машина “літає” завдяки потужним магнітам.
Так, 18-мильна поїздка з центру міста в аеропорт триває усього 8 хвилин, швидкість – 270 миль за годину (майже 435 кілометрів за годину).
3. Японський потяг відомий як потяг-куля. У назві немає нічого дивного, адже Shinkansen має максимальну швидкість у 275 миль за годину (майже 443 кілометри за годину). Потяг також має прізвисько “качконіс” через його дивний, аеродинамічний ніс.
2. Німецький Transrapid TR-09 використовує технологію маглев і їздить однорейковою дорогою. Швидкість – 279 миль за годину (майже 450 кілометри за годину)
1. Лідером у світі на ринку швидкісних залізничних перевезень є Китай, чий CRH380A подолав позначку у 300 миль за годину (486 кілометрів за годину).
http://real-economy.com.ua/upload-files/articles/2013-02-21-12-d21d28a6caa5c073f938fc3034f50b43.jpg
Ольга Дубенська
За матеріалами: Реальна економіка
Поділитися новиною
