Смерть парламенту — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Смерть парламенту

7644
Коли УДАР починав блокувати Верховну Раду, багатьом здавалося, що це просто якийсь політичний хід партії Віталія Кличка, слідом за яким буде знайдений компроміс у взаєминах опозиції і влади, і депутати нарешті згадають про обіцянку, яку вони давали ще до парламентських виборів – голосувати персонально. Обіцянку, яку було підтримано тоді аж ніяк не тільки опозиційними політичними силами, але і Партією Регіонів.
Однак жодного компромісу знайдено не було – і, судячи з того, як розгортаються події, навіть не передбачається. Більш того, акція розростається, до неї вже висловили готовність приєднатися дві інші опозиційні фракції. Влада ж абсолютно спокійно звинувачує опозиціонерів у саботажі роботи законодавчої влади, починає називати персональне голосування не дуже важливим процедурним моментом, словом – демонструє, що ні з чим погоджуватися не збирається. І нічого дивного в цьому немає, тому що парламент,який працює, потрібен насамперед опозиції і громадянам. Віктору Януковичу і «регіоналам» він не потрібен взагалі.
Країною зараз керують у ручному режимі. Президентська адміністрація повністю контролює уряд, суди, правоохоронні органи, ЗМІ – причому цей контроль доходить вже до такого абсурду, як особисте придбання найпопулярнішого телеканалу країни главою цієї самої адміністрації. Єдине місце, де ще залишається місце навіть не для інших рішень, а для висловлення іншої думки – це парламент. При цьому більшість у Партії Регіонів і її червоного сателіта у Верховній Раді є лише умовно. Якщо персональне голосування дійсно стане реальністю, «регіонали» будуть постійно недораховуватись голосів. Зрозуміло, що можна зібрати більшість для якихось принципових голосувань типу затвердження прем’єра. Але Рада ухвалює велику кількість законів, які можуть здатися частині депутатів не дуже важливими з точки зору їх власних бізнес-інтересів: кінець кінцем ПР це просто група лобістів, а не політична партія. І в результаті керівництву «регіоналів» – а, значить, і їх ляльководам з президентської адміністрації доведеться займатися реальними переговорами зі своїми опонентами. А саме цього-то ніхто у владі робити не хоче, та й не може – ну не вміють вони домовлятися.
У цій ситуації «регіоналам» вигідніше просто чекати. Навіть не якихось дострокових виборів, а просто закінчення опозиційного бойкоту. Можливість дострокових виборів з’явиться після відкриття парламентської сесії – якщо, звичайно, парламент не запрацює. Але поки що початок цієї сесії можна буде відкладати до безкінечності – тобто до знаходження компромісу між владою й опозицією. Причому я не сумніваюся: навіть якщо компроміс буде знайдений, він одразу може порушитися в перші ж тижні сесійної роботи. І парламент знову буде заблоковано.
В опозиції немає жодної можливості відступити – тому що в цьому випадку вона перетвориться на статистів у театрі Януковича і, по суті, програє і мерські вибори в Києві, і президентські вибори 2015 року ще до їх початку. Але і владі немає жодного резону йти на відступ, тому що вона може обійтися без законодавчого органу – а потім ще й звинувачувати опозиціонерів в неконструктивності, зриві європейської інтеграції, відповідальності за економічний крах і багатьох інших гріхах, які обов’язково потрібно буде на когось звалити. Саме цей клінч і означає смерть українського парламентаризму. Поки ще клінічну.
Віталій Портников
За матеріалами:
lb.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас