2372
У солдата вихідний
Реформа Німецької армії, яка триває вже кілька років, призвела до падіння бойового духу солдатів. До такого невтішного висновку дійшов уповноважений у справах бундесверу Хельмут Кенігсхаус. Міністерство оборони після скасування в 2011 році призову всіма силами намагалося перетворити армію на привабливе місце роботи для пересічного німця, але успіхи поки досить сумнівні. З тих пір як в армію перестали в обов’язковому порядку брати всіх молодих людей, німці почали ставитися до військової служби так само, як до цивільної професії, – і скаржитися на відсутність комфорту.
Очікування, що реформа зробить бундесвер більш ефективним, не виправдалися, констатує Кенігсхаус у звіті за 2012 рік. За минулий рік військовослужбовці встигли поскаржитися чи не на всі аспекти життя в казармах – починаючи від підйому о 4:30 ранку і закінчуючи розлукою із сім’єю. Більшість з них не відчули, що реорганізація армії пішла на користь: внутрішній уклад бундесверу застряг на етапі обов’язкового військового призову з його брутальністю, привілеями для командирів і стражданнями для солдатів.
Проїхавшись по різних частинах, Кенігхаус зрозумів, що до громадянської толерантності рядовому і офіцерському складу ще далеко. Багато хто ніяк не може розпрощатися зі «старою школою» і опускаються до образ, а командири в кращому випадку закривають на це очі, а в гіршому – використовують ті самі висловлювання.
У доповіді описаний, наприклад, випадок, коли обер-фельдфебель обзивав штабс-унтер-офіцера образливим для нього прізвиськом «Тік-» (Ticktack) через те, що у нього сіпалися повіки. Інший командир роти, роблячи догану підлеглим, запитав, чи вдовбали вони його слова у свій «гівномозок» (Scheissdrecksgehirne). Товсті і неспортивні солдати скаржаться, що їх дражнять «картоплею» (Kartoffeln) і «плюшками» (Hefekloesse).
Не може бундесвер поки до кінця позбутися і від особливого статусу командирів в порівнянні з рядовими військовослужбовцями. Не завжди підлеглих і їх начальство за однакові проступки чекає однакове покарання. Бувають випадки, коли командирам прощається те, за що нижчі чини отримують по всій строгості армійських статутів. Так, обер-штабс-єфрейтор під час служби в Міжнародних силах сприяння безпеці в Афганістані (ISAF) порушив внутрішній розпорядок, випивши за раз набагато більше дозволених 0,25 літра вина. За це з нього цілком справедливо стягнули 1,5 тисячі євро штрафу.
При цьому командир корабля, який влаштував у своїй каюті пиятику разом зі старшим помічником, корабельним лікарем і ще п’ятьма моряками, відбувся простим зауваженням. На німецьких кораблях діє правило: військовослужбовцям дозволяється на добу випити тільки дві пляшки пива по 0,33 літра. Командир корабля і його старший помічник мають повноваження встановити інші алкогольні нормативи, але тільки в письмовій формі. У даному ж випадку командир ніяких письмових дозволів не давав. Ображені тим, що їх не покликали на п’янку, моряки поскаржилися на начальство, однак, незважаючи на формальне порушення правил, ніякого покарання не було.
Відповідальності уник і інший командир, який пішов у відставку в чині генерала. На нього надійшла скарга у військово-дисциплінарну прокуратуру за те, що він використовував своїх підлеглих для організації вечерь у себе вдома. Збиток, якого він завдав таким чином армії, був оцінений у тисячу євро. На відміну від інших подібних випадків, прокуратура зам’яла цей інцидент.
Полегше з новобранцями
Уповноважений Кенігсхаус у своєму звіті вилаяв командування бундесверу ще й за дуже високі вимоги до рекрутів. Зараз перед вступом на військову службу охочим необхідно пройти щось на зразок іспитового терміну, який триває півроку. За цей час людина повинна визначитися, чи підходить їй служба в армії, чи краще залишитися цивільною. Так от, судячи з доповіді, завдання військових тепер буде зводитися до одного: головне – не злякати.
Тим часом новобранці мають претензії і до щоденної перевірки зовнішнього вигляду, в тому числі того, чи добре вони поголилися і підстригли нігті. Одного з рекрутів образило питання командира взводу, задане йому після невдалої стрільби: «Ти що, хочеш мене на*бати?». В іншому випадку майбутньому солдату не сподобався наказ начальника з’явитися до нього перед візитом до лікаря і описати симптоми захворювання, щоб вирішити, чи варто взагалі звертатися за медичною допомогою.
Відлякати можуть не тільки причіпки командирів, але і надмірні фізичні навантаження. Зокрема, одному лейтенанту заборонили випробовувати на солдатах екстремальну вправу. Він примушував їх лягати на підлогу в ряд животом вгору, а потім кожен по черзі пробігав по своїх товаришах – офіцер хотів, щоб таким чином солдати накачали м’язи преса, і подібні вправи практикувалися до тих пір, поки хтось нарешті на нього не поскаржився.
Після такого армійського досвіду кожен третій рекрут кидає службу ще в період випробувального терміну. Причому кількість таких відмов зростає з року в рік.
Вся надія на Skype
Військовослужбовців не влаштовує також, що їх змушують занадто довго брати участь у військових операціях за кордоном. Міністерство оборони рекомендує, щоб ротація складу проводилася кожні чотири місяці, однак найчастіше солдати проводять за кордоном по півроку. На думку уповноваженого Кенігхауса, шість місяців – занадто великий термін для розставання з родиною та близькими.
У повторні закордонні відрядження військовослужбовців відправляють не пізніше ніж через дев’ять місяців після повернення, що призводить до їх надмірної завантаженості та перенапруження сил. При цьому за правилами перерва має становити не менше 20 місяців. Для того щоб хоч якось полегшити життя солдатів, керівництво бундесверу встановлює на закордонних військових базах одиночні кабінки з інтернетом або телефоном, звідки можна дзвонити в Німеччину.
Незадоволені рідкісними побаченнями з рідними не тільки ті, кого відправляють за кордон, але й ті, хто служить вдома. Вони хочуть бачитися з родиною не тільки по вихідних. Деякі військовослужбовці стверджують, що через постійну відсутність одного з батьків у їхніх дітей розвиваються порушення психіки. Так, одну дитину охоплювали напади паніки, коли батько виїжджав з дому на службу, а інша починала плакати, як тільки її батько виходив з дому. Щоб хоч якось збільшити час спілкування з родиною, Кенігсхаус закликає встановити на всіх місцях служби доступ до Skype. Поки така можливість є далеко не скрізь.
Міністерство оборони загалом вельми стурбоване тим, як військовослужбовці будуть поєднувати роботу з особистим життям. У доповіді підкреслюється, що сімейне благополуччя відбивається не тільки на привабливості військової служби, але й на боєздатності армії. За минулий рік в бундесвері стало набагато більше скарг на те, що неможливо одночасно створювати сім’ю і проходити службу. Більшість не готова постійно переїжджати з одного місця на інше і віддавати дитину щоразу в нову школу. Ця тема вже піднімалася раніше у зв’язку з реформою, проте, як стверджується в останній доповіді Кенігсхауса, оновлений бундесвер тільки закріпив статус «кочівної армії», позбавивши військовослужбовців можливості планувати своє майбутнє.
У доповіді також засуджується байдужість командування до сімейних проблем підлеглих. Кенігсхаус наводить кілька найбільш кричущих випадків. Так, прохання солдата перевести його ближче до дому, щоб він міг доглядати за бабусею-інвалідом, визнали «сміхотворним». Не менш обурливим уповноважений вважає той факт, що начальство звинуватило військовослужбовця в погіршенні показників на службі через те, що вона народила дитину.
Жінкам у бундесвері, судячи зі звіту, доводиться особливо непросто. Втім, вони туди поки і не особливо прагнуть. До кінця 2012 року в німецькій армії служили близько 14,5 тисячі жінок, що становить менше десяти відсотків усіх військовослужбовців. Крім того, що жінкам важко суміщати народження дітей з військовими обов’язками і способом життя, їх ще кривдять і сексистські зауваження з боку товаришів по службі. Наприклад, один з офіцерів любив повторювати підлеглим жінкам-солдатам: «Занадто багато цицьок на квадратний метр – суцільне нервування».
Крім того, слабка стать обурюється тим, що армійське начальство досі не йде назустріч з питань одягу і зовнішнього вигляду. Дами хотіли б отримати більш жіночну форму для публічних виходів, але поки нічого не добилися. На думку уповноваженого, тут влада ще й втрачає можливість безкоштовно розрекламувати бундесвер: військовослужбовці, що ефектно виглядають на публіці, привернули б увагу молоді.
Підбиваючи підсумки, Хельмут Кенігсхаус пояснив, що зовсім не вимагає для солдатів готельних умов, але бундесвер, поставлений в нове для нього становище, буде змушений іти на поступки. В цілому уповноважений похвалив міністерство оборони за проведену реформу. Але для того щоб багаторічні армійські звичаї і традиції залишилися в минулому, зроблено ще недостатньо. Поки військова служба в очах німців явно програє за привабливістю, перспективами і комфортом цивільним професіям.
Дарина Єрьоміна
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
