1478
Хто буде правити світом у 2013 році
2012 рік запам’ятався яскравими і видовищними виборами. В одних випадках результат був передбачуваний, в інших – виборці і журналісти до останнього моменту були в напрузі. РБК daily вибрала п’ятьох переможців, політика яких в найближчі роки буде визначати особливості розвитку не тільки окремих регіонів, але і всього світу.
Мисливець за «жирними котами»
Франсуа Олланд, який в травні у впертій боротьбі переміг Ніколя Саркозі на президентських виборах у Франції, спочатку здавався публіці непоказним і нехаризматичним політиком. Його успіх багато в чому зумовлений економічними проблемами другої за величиною економіки єврозони. Французам припали не до смаку реформи консерватора Саркозі, і витягати країну з боргового болота вони довірили соціалісту.
Своє президентство Олланд почав з полювання за «жирними котами»: підвищив податки для банків і встановив планку відрахувань до казни в 75% для тих громадян, хто заробляє більше 1 млн євро на рік. Але, незважаючи на ці популістські кроки, в листопаді Франція позбулася вищого кредитного рейтингу за версією Moody’s. При цьому, рятуючись від податків, сотні багатих французів, серед яких, наприклад, відомий актор Жерар Депардьє, встали в чергу на отримання громадянства в сусідніх країнах (зокрема, в Бельгії). Чи виявиться Олланд рятівником економіки Франції, ще питання, але в історію він точно увійде як людина, що позбавила Депардьє батьківщини.
Диктатор від демократії
Вибори президента Єгипту ще раз довели: Близький Схід і демократія, принаймні в західному розумінні, несумісні. Ставленику «Братів-мусульман» Мухаммеду Мурсі у другому турі в червні протистояв останній прем’єр уряду Хосні Мубарака – Ахмед Шафік. Мурсі був приречений перемогти хоча б тому, що його ім’я в Єгипті і на Заході пов’язували з «арабською весною». Першим ділом новий глава держави спробував послабити владу військових, а потім став робити те, що у східних лідерів виходить найкраще, – перетворюватися на диктатора.
Разом з розширенням своїх повноважень Мурсі обмежив наглядові функції суддів і, незважаючи на масові протести опозиції, провів референдум за проектом нової Конституції, складеним під його диктовку. У підсумку загроза розколу Єгипту за релігійною ознакою загострилася. Західні ж політики в черговий раз кусають лікті, намагаючись зрозуміти, чому посіяні ними насіння демократії дали зовсім інші сходи.
Довічний революціонер
Президентська гонка у Венесуелі вразила напруженням боротьби: кандидат від опозиції Енріке Капрілес навіть лідирував в низці передвиборних опитувань. Лідер Боліварської Республіки Уго Чавес все ж прийшов до фінішу першим, але його розрив із суперником склав лише 9 п.п. Чавес, який перебуває при владі вже 14 років, пообіцяв продовжити курс на соціалізм, і на ринках поповзли чутки про нову хвилю націоналізації бізнесу. Вільно зітхнули лише Росія і Китай: перегляду контрактів, обіцяних орієнтувалися на США Капрілесем, не буде.
Чавес отримав мандат на шестирічне правління, але навряд чи пропрацює весь термін. У грудні венесуельський лідер, який страждає на рак, переніс на Кубі чергову операцію. Офіційно його справи йдуть на поправку, хоча раніше ЗМІ поширили інформацію, що він помре вже навесні. Перед останньою операцією Чавес вперше офіційно озвучив ім’я наступника – віце-президента Ніколаса Мадуро. Аналітики бачать тільки одну проблему: харизми Мадуро може не вистачити, щоб згуртувати країну навколо себе.
Архітектор нової Америки
Передвиборна кампанія президента США Барака Обами так само проходила непросто, і часом здавалося, що його суперник мільйонер-республіканець Мітт Ромні має реальні шанси поборотися за Білий дім. Однак за підсумками голосування перевага Обами виявилася значною. Нехай економічні показники США далекі від стабільних (так, рівень безробіття лише перед виборами опустився нижче позначки 8%), але американці не забули, що Обама в кризу врятував місцевий автопром, почав реформу системи охорони здоров’я, вивів війська з Іраку і позбавив світ від страшилки по імені Бен Ладен. Журнал Time назвав Обаму «архітектором нової Америки» і зробив «Людиною року» (хоча маємо зауважити, що більшість своїх славних діянь президент здійснив не в цьому році, а раніше). Обама вже вдруге з’явився на обкладинці передноворічного випуску Time (вперше в цей час він красувався там після перемоги на виборах у 2008 році).
Тепер у Обами статус «кульгавої качки», який, проте, розв’язує йому руки для вибору нової адміністрації і економічних реформ, бо думати про переобрання йому вже не треба.
Перший серед рівних
Китай, мабуть, єдина країна, де сюрпризів на виборах не чекали. На 18-му з’їзді Компартії Китаю генеральний секретар Ху Цзіньтао віддав своє крісло Сі Цзіньпіну. Політична система в Піднебесної така, що на вершині піраміди влади розташовується «сімка» партійних босів, де Сі, як королі середньовічної Європи, всього лише перший серед рівних. Сходження Сі Цзіньпіна, який отримав прізвисько Принц (його батько в 1959-1962 роках займав пост віце-прем’єра), результат закулісної торгівлі Ху Цзіньтао і колишнього голови КНР Цзян Цземіня, а голосування партійних товаришів лише формальність.
Сі Цзіньпін в спадок дісталася друга за величиною економіка світу, яка, як вважають аналітики ОЕСР, вже в 2016 році може обігнати США. І якщо Обаму назвали людиною 2012 року, то Сі цілком може претендувати на це звання в 2013 році. Його головне завдання – продовження реформ в Китаї, темпи зростання ВВП якого в третьому кварталі скоротилися до рекордно низьких 7,4%. На думку аналітиків, модель розвитку країни останніх десятиліть, заснована на масштабних інвестиціях в інфраструктуру і залученні капіталу, вичерпала себе. Якщо Сі вдасться перевести економіку на інноваційні рейки, збільшити енергоефективність виробництва та внутрішнє споживання, то Китай стане локомотивом світового зростання, остаточно розсіявши страхи з приводу повернення глобальної рецесії.
За матеріалами: РБК daily
Поділитися новиною
