2189
Навіщо найбільший в Україні виробник хлібу створює новий холдинг
— Аграрний ринок
Група Lauffer, що контролює третину хлібного ринку України, стане ще більшою. Поряд з аграрним і хлібним бізнесами групи, виведеними в холдинги «Урожай» і «Золотий урожай», з’явиться ще один – він буде розвивати роздрібну торгівлю. Зараз завершуються формальності зі створення юрособи, але по факту всі роздрібні підприємства групи вже підпорядковані новій компанії – ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай».
Чітка вертикаль потрібна Lauffer напередодні масованої експансії, яку група планує на роздрібному ринку. Компанія Олександра Лещинського буде вибудовувати спеціалізовану роздрібну мережу – тільки на 2013 р. заплановано відкриття близько 800 торгових точок. «Було б непогано – по всій Україні стартувати з тисячі торговельних точок. Але плани не завжди збігаються з можливостями. Поки отримані дозволи на відкриття близько 800», – розповідає уповноважений представник акціонера Костянтин Кошелєв.
Магазини мережі будуть працювати у форматі брендованих МАФів і купав (обладнання для пересувної торгівлі) та носити традиційну для Lauffer назву – «Урожай». Надалі цей бренд замінить собою «нерідні» для холдингу торгові марки, які дісталися йому в період поглинання, зокрема, дітище компанії «ТіС» Володимира Слабовського («Булкін») і осколок хлібного бізнесу Арсена Авакова – «Салтівський». «Після того як буде розкручений загальнонаціональний бренд, цілком можливо, що доведеться і перейменувати місцеві торгові точки», – зазначає Кошелєв.
Спекти і продати
Lauffer – не першопроходець спеціалізованого (галузевого) роздробу навіть на рідному для себе хлібному ринку. Активно будують мережі й інші пекарі. Власник харківських «Кулиничів» Володимир Мисик, що запустив в жовтні найбільший в Україні хлібозавод, планує доповнити підприємство торговельною мережею з 300 магазинів. Холдинг «Київхліб» продає свою продукцію на додачу до традиційного роздробу ще й через кілька десятків власних торгових точок.
У кондитерського гіганта Roshen в арсеналі – сім магазинів в Києві і по одному в Одесі та Вінниці. При цьому якщо зазвичай галузевий роздріб представлено невеликими форматами, найчастіше кіосками, то компанія Петра Порошенка розгорнула торгівлю з розмахом. Фірмовий магазин Roshen на Хрещатику займає 500 кв. м на двох поверхах.
Розвиток спеціалізованої торгівлі стимулюють напружені відносини виробників продуктів харчування і рітейлу. Платний вхід в мережу, плата за полицю, бонуси і відстрочки платежів, строки яких можуть досягати трьох місяців, – ось далеко не повний перелік того, чим обертається співпраця з традиційними торговими мережами. Тому не дивно, що частина виробників намагаються і зовсім обійтися без стомлюючого партнерства.
Погіршив ситуацію розвиток власних торгових марок (ВТМ), що дозволяє рітейлерам займати місця на полицях власним товаром. За даними дослідницької компанії GT Partners Ukraine, в грошовому вираженні цей ринок в продуктовому сегменті за два роки зріс майже на 40%. Fozzy Group, АТБ, «Таврія В», «Фуршет», METRO, «Амстор» подолали позначку 10% від своєї виручки в продажах СТМ», – говорить директор GT Partners Ukraine Ігор Гугля. За кордоном частка рrivat lable може досягати 70%.
Розвиток власного роздробу дозволяє виробнику самостійно встановлювати націнку на свій товар і уникати додаткових витрат. Але незважаючи на, здавалося б, очевидні переваги, на поточному етапі для більшості гравців непрофільний торговий бізнес асоціюється радше з труднощами, ніж з вигодою.
Виробник курятини номер два – «Комплекс Агромарс» (ТМ «Гаврилiвськi курчата»), який відкрив в кінці листопада свій перший фірмовий магазин в Київській області, не приховує своїх труднощів. «Це скоріше тягар для нас, ми ж виробник, а не продавець», – підкреслює директор з загальних питань «Комплексу «Агромарс» Олексій Марченко. Він додає, що розвиток власної торгівлі – реакція компанії на побажання столичної влади, яка зацікавлена в тому, щоб продукція була більш доступна для Київської області. «Поки фірмові магазини нам завдають тільки додаткових витрат – оренда, заробітні плати, логістика та інш.», – визнає топ-менеджер. Тим не менш, в найближчі два роки кількість власних спеціалізованих магазинів компанії має збільшитися до 50.
Дружня торгівля
Професійні торговці поблажливо ставляться до рітейл-потуг харчовиків і навіть бажають їм успіхів. «Поки конкуренції, звичайно, не відчувається», – констатує голова Української торговельної асоціації Ігор Кишко. За його словами, сегмент галузевої торгівлі буде збільшуватися пропорційно зростанню обсягів цивілізованого роздробу: «У нас цивілізована торгівля великого формату займає всього лише 25%, тоді як, приміром, у Німеччині – 99%, у Польщі – більше 60%. Тобто у нас є, куди ще рости і розвиватися. При цьому шанси на розвиток є і у невеликого роздробу».
Слабке місце спеціалізованих магазинів очевидно вже з формату – вузький асортимент. «Рулюють» звичайні супермаркети: покупець голосує за них своїм гаманцем зважаючи на широту асортименту. У нас ще не так добре сформована культура відвідування спеціалізованих точок (булочних, м’ясних і т.д.) – в першу чергу, через велику конкуренцію «АТБ» і «Сільпо», – пояснює Ігор Гугля.
Андрій Козаченко, директор департаменту фінансового та аналітичного консалтингу Globe Consulting, вважає, що побудову власних роздрібних мереж можна вважати радше маркетинговим ходом, ніж реальним масовим розмноженням брендових магазинів. «Покупець розраховує отримати в брендовому магазині свіжіший товар за ціною значно нижчою, ніж у супермаркеті. Але брендовому магазину складніше втримати покупця. Відсутність вибору серед кількох аналогічних продуктів від різних виробників робить магазин відвідуваним тільки для лояльного покупця, а утримання покупця – це складний процес», – резюмує він. Тому успішними в побудові спеціалізованого роздробу можуть бути лише дуже великі гравці, не обмежені в коштах на розвиток своєї мережі.
Анастасія Абраменкова
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
