1664
Голова "Київхліб": Батон повинен коштувати мінімум 4 грн
— Аграрний ринок
Останнє підвищення цін на хліб у столиці викликало цілу хвилю заяв політиків і чиновників різного рівня, що підстав для цього немає. В результаті ціни піднялися, але про причини зростання цін ми так і не дізналися. Генеральний директор ПАТ “Київхліб” Володимир Череда розповів, що ж все-таки стало причиною для такого відповідального рішення.
Коли “Київхліб” зважився підвищити ціни на хліб у столиці, чи були у вас для цього вагомі підстави?
Останні два роки ціни на хлібобулочні вироби не переглядалися. Але за два роки повністю змінилися ціни на всі складові. Це призвело до того, що рентабельність для хліба в Києві стала мінус 6%.
Чиновники різного рівня запевняють, що ціну на хліб ви можете вирівняти за рахунок комерційних сортів. Скільки ж “Київхліб” заробляє на несоціальних сортах?
Щодня підприємства об’єднання “Київхліб” випускають майже 600 тонн хлібобулочних виробів. Держава регулює практично всі сорти хліба, крім 15% сортів поліпшеної рецептури і здобних виробів, але 15% не можуть перекрити 75%.
Розкажіть, з чого формується вартість хліба, щоб правильно розуміти причини для зростання цін?
Виходити потрібно з того, що хліб випікається не з однієї тільки муки. Борошна там всього 40%. Так от вартість тонни борошна в червні 2012 року становила 2802 гривні, а сьогодні закупівельна ціна – 3360 гривень. За поточний рік підросла ціни на газ (на 52,5%) та електроенергію (25,2%). Також в цьому році вже три рази переглянули мінімальну заробітну плату. Хочу звернути увагу, що зарплата у нас 100% офіційна, і ми платимо всі податки. Транспортні витрати на тонну перевезеної продукції зросли з 350 гривень до 460. Додайте до цього, що в Україні мінімальний банківський кредит 26%, а у нас великий портфель, тому що ми розвиваємося. Ми не можемо стояти на місці. Ось вам і відповідь.
Де “Київхліб” закуповує борошно?
10% – на ринку, решта – в “Київмлині” та Аграрному фонді. Борошно в Аграрному фонді дешевше, але треба порахувати його доставку, тому що воно може бути на відстані 100 і 200 км від Києва, а це витратний механізм і 100%-ва передоплата. За нашого фінансового становища, звідки взяти гроші наперед заплатити? Ми повинні брати кредит, а кредит, нагадаю, дають з мінімальною ставкою 26%.
Скажіть, а чому ви купуєте 10% зерна на ринку?
На ринку ціни змінюються у бік підвищення. Мої російські колеги говорять, що вони купують борошно по 16 тис. рублів за тонну або 4100 гривень. В Україні воно сьогодні – 3400 гривень. Тому виробникам і трейдерам вигідніше продавати зерно не на внутрішньому ринку, а там, де дорожче. Виходить, це не “Київхліб” ціну наганяє, а внутрішній ринок женеться за ціною. Вже настав час товаровиробнику розуміти, скільки вирощувати продовольчої пшениці і скільки фуражної, тому що і собівартість, і ціна виходять різними. Таким чином, і товаровиробники визначаться, і відбудеться структуризація ринку.
Ви сказали, що у вас великий кредитний портфель. На що ви берете кредити, крім як на закупівлю борошна?
Зношеність основних фондів підприємств “Київхліб” доходить до 50%. До того ж ми 100% залежимо від імпортного обладнання. На внутрішньому ринку немає жодної одиниці обладнання, що забезпечило б високоякісний продукт при мінімальних витратах. Тому ми прив’язані до курсу долара. Наприклад, якщо взяти хороший тістоділитель, він коштує у заводу-виробника близько 140 тис. євро або 1,5 млн. гривень плюс всі накладні витрати – і вийде 2 млн. Але це тільки одна одиниця обладнання, а не лінія. Скажіть, за якої рентабельності потрібно працювати підприємству, щоб воно могло купити цю одиницю обладнання?
Для зниження собівартості продукції підприємства здебільшого інвестують в модернізацію обладнання. А ви не пробували знизити собівартість продукції за допомогою енергоефективних програм?
Зустрічаючись з одним із віце-прем’єрів, я показав йому структуру витрат в середньому по галузі. Якщо взяти 100% собівартості продукції і розкласти її в відсотках, виявиться, що наші показники майже в 2 рази нижчі від підприємств “Укрхлібпрому”. Ми інвестуємо не лише в модернізацію, але і в енергоефективність підприємств. Сьогодні, наприклад, два дочірні підприємства “Київхліб” працюють взагалі без котелень. Ми використовуємо тепло газів, які викидаються в атмосферу. Це дорогі проекти, але ми їх впроваджуємо та отримуємо значний енергозберігаючий результат.
Яка зараз комерційна ціна соціальних сортів хліба?
Щоб вийти на мінімальний рівень рентабельності 12%, то нормальна ціна повинна бути в роздрібній торгівлі як мінімум 4 гривні за 500-грамовий батон вищого ґатунку, український хліб – повинен коштувати 5 гривень. Це мінімальна ціна, яка дасть можливість підприємствам розвиватися.
Виходячи з вищесказаного, скажіть, на чому ґрунтуються претензії до “Київхлібу” з боку влади?
Я розумію, що ціна на хліб – категорія політична. Мені здається, що в цьому питанні потрібно бути дуже зваженим, щоб в перспективі ми не втратили хлібопекарські підприємства. Галузь не може стільки років працювати за такого рівня рентабельності. Останнє підняття цін збільшило б витрати на сім’ю близько 10 гривень на місяць. Критична ця сума? Давайте подивимося на цю проблему з іншого боку. Якщо галузь працює прибутково, то будуть надходження до державного бюджету. Якщо ми працюємо збитково, то бюджет нічого не отримує, а це створює проблему для соціально незахищених та бюджетозалежних категорій. Сьогодні 70% підприємств “Укрхлібпрому” збиткові при такій роботі. Це означає, що підприємство саме не розвивається і податки не платить. Ось така от політика.
Ви заявили, що працюєте з негативною рентабельністю. Чи компенсує вам держава фінансові втрати, як, наприклад, це відбувається з тарифами “Київенерго”?
Механізм компенсації за роботу нижче рентабельності не прописаний ніде. У проектах це питання є. Там зазначається, що різницю має компенсувати той орган, який регулює ціну. Поки такого закону немає, тому ніхто не компенсує втрати. Зараз регулювання цін віддано на рівень місцевих органів влади. У Києві це міська адміністрація. З 2008 року “Київхліб” жодної копійки з державного бюджету не отримав, хоча доводилося працювати в мінус.
Судячи з ваших слів, підвищення цін на хліб неминуче. Коли ж киянам слід очікувати подорожчання хліба?
Це лише питання часу. Швидше за все, на початку наступного року. Чудес ж не буває. 2+2 і в Африці буде 4. Це тільки в “95 кварталі” може бути 5, або скільки вам потрібно.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
