1777
"Південний потік": труба за будь-яку ціну
— Енергетика
Урочисте зварювання першого стику газопроводу “Південний потік” відбудеться 7 грудня в Анапі. Незважаючи на те, що будівництво труби – справа вирішена, галузеві експерти – як російські, так і закордонні – продовжують сумніватися в доцільності проекту.
Сумнівна економіка
Будівництво “Південного потоку” починається приблизно з дворічним запізненням – причиною тому довгі узгодження і переоцінки вартості проекту. Якщо спочатку він оцінювався в 8,6 мільярда євро, то сьогодні офіційні джерела називають цифру 16 мільярдів. При цьому експерти відзначають, що загальна вартість будівництва може досягти 25 мільярдів євро. Повідомляється, що трубопровід буде прокладений по дну Чорного моря в болгарський порт Варна, а звідти в Італію. Крім того, плануються відгалуження до Боснії-Герцеговини та Греції. Потужність газопроводу складе 63 мільярди кубометрів газу на рік. Саме тут виникає головне на поточний момент питання – чи буде затребувана така пропускна спроможність. Адже нещодавно “Газпром” завершив будівництво другої гілки “Північного потоку”, однак навіть перша нитка завантажена сьогодні не повністю. “З моменту запуску до 1 жовтня по ній було прокачано всього 8,7 мільярда кубометрів газу, в той час як потужність першої нитки становить 27,5 мільярда”, – заявила DW нафтогазовий аналітик незалежного аналітичного агентства “Інвесткафе” Юлія Войтович.
Експерт вказує на те, що рівень споживання газу в Європі останнім часом знижується, при цьому конкуренція з боку постачальників скрапленого природного газу (LNG) з країн Близького Сходу та Азійсько-Тихоокеанського регіону зростає. “Звідси можна зробити висновок, що в найближчій перспективі “Газпрому” навряд чи вдасться забезпечити високі рівні завантаження потужностей діючих і запланованих експортних газопроводів”, – підсумовує аналітик.
Згоден з цим і експерт по Росії, колишній співробітник берлінського фонду “Наука і політика” Роланд Гец (Roland Götz). За його словами, також не варто забувати про конкуренцію, яку буде становити традиційному газу сланцевий газ. Важливо й те, що в Європі відбувається посилення регулювання газового ринку, крім того, країни ЄС прагнуть все активніше використовувати поновлювані джерела енергії, у тому числі біогаз. “Зважаючи на перераховане можна було б припустити, що реалізація такого проекту як “Південний потік” взагалі буде поставлена під питання”, – зазначив Гец в інтерв’ю DW.
Азіатсько-український фактор
Проте “будь-який транскордонний проект в енергетиці завжди включає в себе не тільки економічні міркування”, – заперечує експерт-аналітик російського Інституту проблем природних монополій (ІППМ) Олександр Полигалов. На його думку, від реалізації “Південного потоку” багато в чому залежить збереження за Росією монополії на реекспорт газу з Центральної Азії. Таким чином, проект потрібен Росії не тільки заради отримання поточного прибутку, але і заради того, щоб зберігати домінуюче становище “Газпрому” на європейському ринку в перспективі. Тобто фактично мова йде про збереження експортних доходів, які можуть знизитися у випадку конкуренції з центрально-азіатськими постачальниками газу. “Не буде “Південного потоку” – буде Nabucco (конкуруючий європейський проект, доля якого поки не вирішена, – Ред.), і каспійський газ потрапить до Європи, оминаючи Росію”, – заявив Олександр Полигалов DW.
Другим мотивом будівництва, за спільним зізнанням експертів, є бажання Росії максимально скоротити залежність від країн-транзитерів, зокрема України. Як говорить аналітик ІППМ, “якщо у “Газпрому” будуть альтернативні маршрути транспортування газу до Південної Європи, Україна позбудеться монопольної влади власника транзитної інфраструктури, а “Газпром” збереже домінуюче становище постачальника газу в Україну”. “Північний потік” вже дав в цьому сенсі перші плоди. Юлія Войтович наводить дані, згідно з якими за рахунок перерозподілу в нову трубу газу, який раніше йшов у Європу через Україну, транзит через сусідню країну з січня по серпень 2012 року скоротився на 22,86 відсотка, в порівнянні з тим же періодом минулого року.
Роланд Гец нагадує, що в спробі не допустити на європейський ринок газ конкурентів був створений і інший підводний проект – “Блакитний потік”, який крім іншого був покликаний перешкодити транспортуванню газу з Азербайджану до Європи. Це вдалося, визнає експерт. Чи виявиться настільки ж успішним “Південний потік”, говорити рано. “І все ж, якщо проект буде нерентабельним, то він стане помилкою, – вказує Гец. – Адже лише за рахунок самої політики подібні газопроводи не окупиш”.
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
Також за темою
Трамп відповів, коли відновить нафтові санкції проти рф
Послаблення санкцій США щодо нафти може принести рф $10 млрд — Зеленський
150 млн доларів щодня: війна в Ірані стала «золотою жилою» для рф
США тимчасово дозволили купувати російську нафту
ФОПам розширили програму енергопідтримки та продовжили прийом заявок
Україна та Румунія будують дві нові лінії електропередачі
