5403
А чи ти часом не самозванець?
— Енергетика
Київ 26 листопада підписав з іспанською компанією Gas Natural договір на будівництво терміналу з прийому скрапленого газу вартістю 1,1 мільярда доларів – один з найважливіших контрактів, покликаний знизити енергозалежність України від Росії більше ніж у два рази. Через пару днів після церемонії з’ясувалося, що іспанець, який підписував контракт, не працює в Gas Natural, а сама компанія відхрестилася від співпраці з Україною з будівництва СПГ-терміналу. У результаті у проекту досі немає інвестора, а залучити нових партнерів буде тепер набагато складніше.
У рамках будівництва терміналу Україна підписала контракти з Gas Natural Fenosa і з американською Excelerate Energy, яка має надати в оренду плавучу платформу для прийому скрапленого природного газу (СПГ). У той же день відбулася офіційна церемонія відкриття будівництва першої частини проекту – трубопроводу, який має з’єднати газотранспортну систему України з СПГ-терміналом у порту Південний в Одеській області.
Укладення угод широко висвітлювалося в ЗМІ – СПГ-термінал потужністю 10 мільярдів кубометрів знизить залежність України від російського газу більш ніж у два рази (у 2013 році Київ планує закупити в “Газпрому” 18 мільярдів кубометрів палива). Cкраплений газ, як заявляв український прем’єр-міністр Микола Азаров, обійдеться вдвічі дешевше, ніж російське паливо, за яке Київ платить близько 430 доларів за тисячу кубометрів у четвертому кварталі.
Деталі контрактів не розголошувалися; після офіційної церемонії міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко розповів тільки, що американська компанія є власником СПГ-заводів (плавуча платформа буде приймати газ на першому етапі, поки не побудують наземний термінал), а іспанська буде інвестором будівництва наземного терміналу. Особистості людей, які ставили свої підписи під угодами, тоді нікого не зацікавили. ЗМІ часто нехтують такою несуттєвою інформацією, оскільки зазвичай статус людини, яка укладає контракт, перевіряють дипломати і випадковим людям не вдається пробратися на подібні церемонії. Але не цього разу.
Змова
У матеріалах, які роздавали пресі, було зазначено, що з іспанського боку документ підписував гендиректор із зовнішніх зв’язків Gas Natural Жорді Гарсіа Табернеро (Jordi Garcia Tabernero). Журналісти знайшли на сайті компанії фото останнього і виявили, що ця людина на церемонії підписання контрактів відсутня. Тоді з’ясувалося, що від імені Gas Natural договір підписав якийсь Жорді Сарда Бонвехі (Jordi Sarda Bonvehi).
На наступний день після підписання угоди іспанці відхрестилися від проекту. Як повідомили в Gas Natural агентству Reuters, компанія не давала нікому повноважень на підписання жодних договорів в Україні і взагалі не розглядає своєї участі в будівництві СПГ-терміналу в цій країні.
Тут же почали з’являтися різні версії події. Голова держагентства з інвестицій Владислав Каськів, який підписував угоди з української сторони, заявив, що непорозуміння виникло в результаті “технічної неузгодженості”. Крім того, керівник припустив, що на іспанців хтось вплинув. “Але якщо Gas Natural Fenosa дійсно ухвалила рішення не брати участь у проекті, то ми з повагою поставимося до нього, оскільки розуміємо, що воно могло бути ухвалене в умовах зрозумілого тиску”, – цитує начальника прес-служба держагентства.
Хто міг чинити тиск, Каськів не сказав, але мається на увазі, швидше за все, “Газпром”. Принаймні, в числі головних ворогів СПГ-терміналу голова Комітету енергетичної незалежності України Іван Надєїн називає саме “північного сусіда”.
Таємничий Бонвехі
У будь-якому випадку, навіть якщо б зрив угоди був організований кимось ззовні, українські політики могли б уникнути скандалу – достатньо було перевірити повноваження Бонвехі. Як заявив пізніше куратор будівництва СПГ-терміналу Віталій Дем’янюк, іспанець виявився професійним комерційним представником інтересів Gas Natural та інших компаній. Він нібито мав організувати приїзд делегації Gas Natural в Київ, але ті з неназваних причин не змогли приїхати. Тоді Бонвехі вирішив підписати контракт, з тим щоб підтвердити свої повноваження пізніше. Таку ж версію події сам іспанець розповів Reuters. Агентство відзначає, що Бонвехі розмовляв ламаною російською.
Особистість таємничого іспанця з’ясували блогери. У коментарях до статті в блозі українського журналіста Романа Олеарчука на сайті The Financial Times користувач AMNYC розмістив посилання, в яких людина з ім’ям Жорді Сарда Бонвехі значиться як консультант з питань нерухомості з Барселони.
Ім’я Жорді Бонвехі є на сайті 9-ї Ялтинської конференції в списку учасників: він числиться як керуючий директор Opiser. Саме на цій посаді іспанець вперше згадується в ЗМІ у вересні цього року як представник інтересів Gas Natural. У коментарі в блозі FT також вказується, що Opiser була зареєстрована в Києві в 2012 році, а її гендиректором є якась Наталія Павленко.
У замітці на сайті Хмельницької міськради вказується, що Жорді є президентом компанії “Опісер”, а її засновники – Жан Сарре і Микола Підмогильний. Новина присвячена не газу, а переговорам міської влади з підприємцями в сфері переробки сміття. “Українська правда” з’ясувала, що в реєстрі юросіб значиться ТОВ “Опісер-Укранья”, зареєстрована в Києві на вулиці Трьохсвятительській, 13, офіс 1. За цією ж адресою зареєстровано ТОВ “ЕРА-Укранья”, головою якого є Бонвехі; раніше, судячи з повідомлень регіональних видань, ця компанія згадувалася як можливий будівельник сміттєпереробного заводу на Львівщині. І остання деталь, яка замикає коло на Іспанії: телефони “ЕРА-Укранья” збігаються з телефонами українського представництва іспанської юридичної фірми Almansa & Asociados: Abogados.
Історія досить заплутана; Бонвехі, схоже дійсно є комерційним представником відразу декількох компаній. Каськів розповів в інтерв’ю “Українській правді”, що іспанець не викликав підозр у влади, оскільки у всіх переговорах щодо СПГ-терміналу він брав участь разом з головою німецького представництва Gas Natural Europe.
Куратор будівництва СПГ-терміналу Дем’янюк, коли стало відомо про помилки, запевнив, що Київ не зазнає збитків у зв’язку зі зривом контракту, оскільки це всього лише угода про співпрацю, а не інвестиційний контракт. Тим не менше, втрати очевидні – репутація Києва підмочена, а в бізнесі багато хто волів би радше витратитися, але уникнути подібної долі.
Сергій Козловський
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
