Дозвольте купити іномарку
У вівторок парламент проголосував за новий податок – утилізаційний збір на імпортні автомобілі.
Я звик бачити в людях білу сторону душі і не підозрювати їх апріорі в явно брехливих заявах або корисливих вчинках.
Наприклад, я як представник і захисник інтересів автоімпортерів і дилерів повинен думати про завантаження їх СТО, але, тим не менш, вносив пропозиції спростити техогляд в Україні.
Наприклад, пропонував вивести з техогляду нові авто і підтримав пропозицію президента про скасування техогляду, тобто вчинив як захисник інтересів всіх автолюбителів, а не корпоративних інтересів дилерів.
Останнім часом у пресі з’явилися замовні публікації про те, що нібито автолюбителі не підтримують скасування транспортного збору і техогляду. Крім того, на рівні парламенту з’явилися спроби “ревізіонізму” – хтось хоче повернути під іншим соусом довіреності на авто.
Я часто спілкуюся з пересічними водіями і з усією відповідальністю заявляю: автомобілісти України серед ініціатив президента і рішень парламенту на 100% підтримують саме скасування техогляду і довіреностей, хоча, можливо, я і робив би це трохи по-іншому.
Тому в рішенні парламенту від 20 листопада 2012 р. про введення утилізаційного збору – УЗ – на імпортні і вироблені методом SKD-складання авто, я не можу апріорі бачити лише корпоративні інтереси двох власників автомобільних заводів України: “АвтоЗАЗу” та “Богдана”.
З ними я більше 15 років підтримую поважні відносини, але заявляю: Платон мені друг, але істина дорожча. Готовий дискутувати і відстоювати свою точку зору: введення збору не допоможе українському автопрому. Подорожчання нових авто призведе до зростання цін на уживані машини.
Повторюю: я не хочу звинувачувати двох власників українських автозаводів у відстоюванні лише корпоративних інтересів. Розумію, що ними керує благородна мета: будівництво українського автопрому. І це прекрасно!
Але я готовий і буду сперечатися щодо часу і методів досягнення цієї благородної мети. Хтось пропонує насильно тягнути громадян до світлого майбутнього, в злиднях будувати вузькокопійки як Павка Корчагін, а хтось робить усе, щоб забезпечити комфортне життя людям вже сьогодні і тут.
Ми – з останніх.
Хтось розробляє плани розвитку автопрому до 2030 року, підраховує кількість створених до того часу робочих місць і обсяги надходжень до бюджету, але для цього всім потрібно затягнути пояси, тобто ввести УЗ.
У підсумку, одним доведеться платити вищу ціну за автомобіль, іншим – і зовсім відмовитися від подорожчала покупки.
Я говорю: колеги, не треба шокової терапії. Давайте проведемо соцопитування: люди хочуть чекати цих світлих часів чи купити вже зараз недорогий і якісний автомобіль? Адже багато хто може і не дожити до “світлих часів”.
Так, можливо, до 2030 року Україна отримає прогнозовані надходження, але введення УЗ вже сьогодні скоротить надходження до бюджету від імпорту авто. Але ж пенсії та зарплати людям потрібно платити вже зараз, а не в ефемерному майбутньому.
Вже сьогодні збільшиться ціна на недорогі автомобілі з об’ємом двигуна 1500-2200 куб см. Замість обіцяного податку на розкіш знову бідні заплатять за багатих. Для багатьох громадян мрія про нове авто залишиться мрією.
Співгромадяни настільки хочуть “покращення вже сьогодні”, що не будь я принципово аполітичною людиною, то на минулих виборах подолав би 5-відсотковий бар’єр до парламенту з політичною силою, яка пообіцяла би скасувати грабіжницький акцизний збір на авто і дати можливість громадянам купувати п’ятирічні авто з Німеччині за 1-2 тис. дол.
Акцизний збір, що існує в Україні, при імпорті вживаних авто в три-п’ять разів перевищує ціну старого авто і робить такий імпорт безглуздим. Тим часом середній вік авто в Україні – 17,5 років.
Можливість купити недорогу іномарку дозволить оновити автопарк України та знизити аварійність на дорогах. Тим більше, що акцизного збору на авто немає в жодній європейській країні, окрім України – до 2012 року він був в Хорватії.
Простіше кажучи, акцизний податок – це або податок на високорентабельні товари, або на предмети розкоші. Автомобіль же не є ні високорентабельним товаром типу тютюну чи алкоголю, ні предметом розкоші.
Необхідно запитати народ вже зараз: чи потрібні йому утилізаційний збір і дорожчі автомобілі. Якщо не запитаємо зараз, то громадяни України дадуть відповідь на це питання вже в 2015 році на президентських виборах, і ця відповідь явно не сподобається ініціаторам запровадження нинішнього утилізаційного збору.
Не потрібно подібно страусові сунути голову в пісок і думати, що країни СОТ крізь пальці будуть дивитися на наші витівки. Варіант “ми не знали” не пройде. Мінекономіки провело консультації з СОТ щодо всього лише можливості підняття мит, і всі країни негативно поставилися до цієї ідеї.
У приватній бесіді мені повідомили, що більш жорсткої позиції з боку ЄС щодо України ще не було. Багато країн готові до відповідних заходів.
Невже для того, щоб йти до світлого майбутнього – становлення українського автопрому, – нам потрібна торгова війна?
Олег Назаренко
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
