Нацбанк не врятує гривню від падіння — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Нацбанк не врятує гривню від падіння

Валюта
12914
Вчора населення країни в подробицях дізналося про те, як Національний банк має намір приструнити «валютних спекулянтів» і підтримати стабільність гривні. З цією метою регулятор оприлюднив 2 свої постанови. Одна зобов’язує фізосіб продавати на міжбанку валюту, що надходить з-за кордону у вигляді переказів, якщо їх загальна сума перевищує на місяць 150 тис. грн. в еквіваленті. Другою постановою український Центробанк зобов’язав експортерів продавати на міжбанку частину валютної виручки. Вже увечері стало відомо, що продажу підлягає половина всіх валютних надходжень. Крім того, вчора були оприлюднені положення законопроекту голови профільного парламентського комітету Віталія Хомутинника, яким пропонується ввести пенсійний збір при продажу валюти в розмірі 15% загальної суми операції. Цікаво, що сам документ був підготовлений фахівцями НБУ, про що говорить запис у властивостях файлу порівняльної таблиці – National Bank of Ukraine.
До речі, в самому Нацбанку, та й в уряді, всі ці дії пов’язують з необхідністю підтримки національної валюти, боротьбою з доларизацією економіки, з уже згаданими спекулянтами і підтримкою Пенсійного фонду. «Коментарі» задалися питанням, що ж зміниться на валютному ринку після того, як всі ці новації запрацюють. І головне, чи вдасться завдяки новим нормам втримати гривню.
Перше, на що звертають увагу експерти, говорячи про необхідність продавати на міжбанку валюту, яку переводять в країну за допомогою грошових переказів – це незначний обсяг даних операцій.
«150 тис. грн. – це все-таки $18-19 тис. Як правило – перекази менші. На міжбанку можна очікувати збільшення обсягу пропозиції валюти максимум до $100 млн. на місяць. Крім того, вимога стосується банківських переказів. Тобто люди будуть частіше використовувати платіжні системи – Western Union і MoneyGram. Або розбивати платежі на дрібні суми», – вважає Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні.
У банках також не схильні очікувати зміцнення гривні від зазначених нововведень. «Питання девальвації залишається на порядку денному, оскільки ослаблення гривні обумовлено фундаментальними чинниками: падінням цін на сталь, високим споживчим та енергетичним імпортом, припливом іноземного капіталу, що знижується, – як боргового, так і інвестиційного. У цих умовах будь-які адміністративні заходи матимуть лише тимчасовий вплив, якщо він взагалі буде. Наприклад, вимога про обов’язкову конвертацію валюти, що надійшла на користь фізосіб, навряд чи буде мати якийсь ефект, так як обсяг таких переказів мінімальний – левова частка таких транзакцій навряд чи перевищує суму $4-5 тис. на місяць», – вважає начальник відділу аналізу і досліджень “Райффайзен Банку Аваль” Дмитро Сологуб.
Ще в одному банку на умовах анонімності «Коментарям» підтвердили цю думку: «Ефект буде близький до нуля. Крім того, під сумнівом можливість адміністрування даної норми. Адже, приміром, отримавши доларів на 10 тис. грн. з-за кордону, зовсім необов’язково, що фізособа і далі протягом місяця буде отримувати інші 140 тис. Також незрозуміло, що робити в цьому випадку банку, який не знає, чи будуть протягом місяця ще надходження на рахунок даної особи чи ні. Тобто виникає питання: чи може банк видати ці долари або повинен чекати закінчення місяця, або примусово продавати? У всіх випадках має місце порушення того чи іншого законодавчого акту».
Що ж стосується обов’язкового продажу експортерами частини валютної виручки, то ефект, який вона матиме на гривню, також незначний. За прогнозом Івченка, при зобов’язанні виводити на міжбанк 50% виручки, пропозиція може збільшитися на $200-300 млн. на місяць.
Тим не менш, екс-перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський впевнений, що експортери не вишикуються в чергу на міжбанку. «Така політика мала місце в період становлення ринкових відносин. Але на відміну від 1990-х років у багатьох підприємств вже є досвід і розуміння роботи на зовнішніх ринках. І розуміння внутрішніх проблем. Дані дії Нацбанку, на мою думку, викличуть лише паніку на міжбанківському і на готівковому валютному ринках, що ми будемо бачити ще до Нового року. Єдине, чого доб’ється Нацбанк – це неприйняття експортерів та тінізації цього ринку», – сказав він.
Не доводиться чекати різкого збільшення надходжень до Пенсійного фонду і від впровадження 15%-го збору при продажу валюти. Більше того, говорячи про законопроект Хомутинника, не можна не побачити подвійність позиції регулятора. «Нацбанк користується подвійними стандартами. Так, можна говорити про обмеження обігу валюти в країні, але тільки не в тих умовах, коли держава сама продає певний продукт юридичним особам та населенню за валюту. Це і облігації внутрішньої державної позики в доларах та євро, казначейські зобов’язання, номіновані в доларах США. Держава сама на внутрішньому ринку торгує валютою, але при цьому від всіх інших учасників ринку вимагає цього не робити», – підкреслив Уманський. Та й готівковий валютний ринок, за підрахунками Forex Club, об’єднує лише до 10% всього обороту валюти в країні.
Таким чином, всіма нововведеннями Нацбанк навряд чи зможе врятувати гривню від девальвації, зате з легкістю здатний забезпечити валютну паніку в країні, підвівши її до білоруського сценарію – з чергами біля обмінних пунктів, міняйлами і двома обмінними курсами – офіційним, за яким долари знайти буде неможливо, і неофіційним, що в рази перевищує планку, встановлену на Інститутській.
Андрій Сантарович
За матеріалами:
Коментарі
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас