769
Київ - Брюссель: без визначеного статусу відносин
Парламентські вибори в Україні викликали різку критику у Євросоюзу. Однак у європейських лідерів немає єдності в питанні про подальшу долю угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Відносини України та Європейського Союзу “зависли в повітрі” з тих пір, як лідери української опозиції Юлія Тимошенко та Юрій Луценко опинилися за ґратами. Команда президента Віктора Януковича сподівалася, що парламентські вибори допоможуть “перезапустити” діалог.
Однак очікування Києва не виправдалися. Українські вибори стали предметом критики і заклопотаності низки європейських і міжнародних організацій, включаючи Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ), Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Парламентську асамблею НАТО.
Критичні зауваження висловив і Євросоюз. Так, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон і єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Штефан Фюле висловили стурбованість проблемами, що виникли при підбитті остаточних підсумків голосування в низці одномандатних округів.
Скептик Меркель і оптиміст Туск
Відносини ЄС та Києва стали однією з головних тем бесіди канцлера ФРН Ангели Меркель (Angela Merkel) з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, що відбулася 14 листопада в Берліні. Ця зустріч продемонструвала відсутність єдності в питанні про подальшу долю угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Меркель, відповідаючи на запитання DW, заявила, що не бачить передумов для підписання цього документа.
Туск був більш оптимістичний і навіть назвав орієнтовну дату підписання – листопад 2013 року, під час саміту країн ЄС та учасниць програми “Східне партнерство” у Вільнюсі. Він підкреслив, що вірить у європейське майбутнє України, і висловив готовність “сприяти тому, щоб шлях України до Європи залишався відкритим”.
Тим часом експерти відзначають, що Брюсселю не вдається виробити єдину позицію щодо України. До цих пір не відома навіть дата саміту Україна – ЄС, який традиційно проходить в кінці календарного року. Дискусію про зовнішньополітичне майбутнє України продовжать міністри закордонних справ країн ЄС у понеділок, 19 листопада, в Брюсселі.
Санкції проти фальсифікаторів
Після парламентських виборів в Україні ЄС цілком може застосувати санкції проти Києва, вважає директор європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” Дмитро Шульга. Але ці штрафні заходи, на його думку, повинні носити персональний, “точковий” характер. “Санкції проти окремих чиновників, членів виборчих комісій або кандидатів у депутати, якщо є обґрунтовані підозри в їх причетності до фальсифікації підсумків голосування, стали б ясним сигналом і суспільству, і політичній еліті”, – вважає Шульга.
Цю думку поділяє експерт незалежного аналітичного центру “Європейська рада з міжнародних відносин” Ендрю Вілсон. В аналітичній роботі “ЄС і Україна після виборів-2012”, опублікованій на початку листопада, він написав, що не вважає за доцільне блокувати співпрацю з Україною в спробі “покарати” керівництво в Києві. На думку Вілсона, ЄС слід було б почати з заборони на видачу візи Ренату Кузьміну – заступникові генерального прокурора України, відповідальному за суди над Тимошенко і Луценком.
Нова стратегія
Експерт німецького Фонду Бертельсмана Корнеліус Охман (Cornelius Ochmann) вважає, що Брюсселю необхідно будувати діалог насамперед з громадянським суспільством України. Можливість нових спільних проектів, на думку Охмана, може надати Форум громадянського суспільства “Східного партнерства”, запланований на кінець листопада.
Ще однією умовою того, щоб українці не розчарувалися в Євросоюзі, Корнеліус Охман вважає зміну візової політики: “Спочатку необхідно скасувати плату за візи, а потім – відкрити кордони”, німецький експерт упевнений, що не слід відкладати спрощення візового режиму. В іншому випадку про Україну можна буде забути на кілька десятків років, адже у молодого покоління українців з його проєвропейськими поглядами немає змоги побувати в державах Євросоюзу та особисто ознайомитися з ситуацією, підкреслив Охман.
Асоціація як інструмент впливу
Угода про асоціацію між Україною та ЄС була парафована навесні 2012 року, але її подальша доля невідома. Експерт Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер (Stefan Meister) закликає підписати цей документ якомога швидше. Адже таким чином ЄС отримає додатковий важіль впливу на українську владу, упевнений він.
У свою чергу Дмитро Шульга вважає підписання угоди про асоціацію хоча і ключовим, але не єдиним питанням у відносинах між Брюсселем та Києвом. Співпраця може продовжуватися і без угоди, підкреслює Шульга. “ЄС уже давно пропонує Україні 610 мільйонів євро пільгових кредитів і більше 200 мільйонів євро безповоротної фінансової допомоги для підтримки окремих бюджетних програм”, – говорить експерт. Однак і ця допомога зараз припинена, оскільки Київ не виконує вимог, поставлених перед ним.
Наталія Соколовська, Інна Завгородня
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
