Наслідки «ідеальної» конкуренції, — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Наслідки «ідеальної» конкуренції,

Аграрний ринок
2490
Польща в багатьох питаннях стала неначе недосяжним прикладом для нашої країни. Незважаючи на досить хорошу обізнаність вітчизняного політикуму і держслужбовців цього європейського сусіда, нам не вдалося запозичити польські напрацювання в сфері адміністративної, економічної або пенсійної реформ. Сільське господарство – не виняток. Хоча, звичайно, в «старі соціалістичні» часи рільництво Польщі, у порівнянні з радянським виглядало архаїчно. Автору, як уродженцю прикордоння, пам’ятаються саркастичні порівняння польської «кінної» механізації і дрібних наділів, що виразно програвали з колгоспною практикою. Але, як писав П.Тичина, «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та…» І польське сільське господарство досить впевнено, незважаючи на наші майже фетишизовані чорноземи і кращий кліматичний потенціал, обігнало вітчизняних аграрників. Коні та інша мала механізація нібито перекочувала (в дійсності досить часто буквально подолала кордон) до нас, а великомасштабне виробництво навпаки, поступово наростає у Польщі. Але найбільше вражає організація та інституційний розвиток польського сільського господарства. І навіть нинішня ринкова ситуація з картоплею є тому підтвердженням.
Сусіди готуються до «рекорду»
Польща, традиційно, є одним з потужних виробників картоплі. Як кажуть, на одній території зійшлися хороші умови вирощування і традиції споживання. Мовою наших аграрних міфотворців вона є своєрідним «картопляним кагатом» Європи. Як і Україна, вона входить до десятки країн, що лідирують у виробництві картоплі, виробляючи близько 8 мільйонів тонн бульб на площі дещо менше 500 тисяч га. Але в цьому році польські селяни готуються до абсолютного картопляного рекорду – очікується, що вперше валовий збір картоплі перевищить 9 мільйонів тонн, а врожайність перевищить 240 ц/га. Для людей, мало обізнаних з особливостями аграрного ринку, та ще вихованих на радянських традиціях «переможних врожаїв», це може здатися абсолютним успіхом. Але фахівці ще з початку літа були насторожені, адже високі врожаї, як правило, обертаються різким зниженням цін, а отже – економічними втратами.
Не нашим виробникам картоплі про це говорити. Ринок цього «другого хліба» в Україні перебуває в малопоширеному в сучасному господарському становищі «ідеальної конкуренції». Адже велика армія приватних виробників у селянських господарствах поставляє основну масу картоплі, але і споживачі теж досить роздроблені, тому що кожен купує собі сам. Ще нескоро підприємства-виробники картоплі і оптові постачальники змінять це становище. Тому і ринок досить мінливий, особливо в ціновій сфері.
Достатньо було отримати прогноз гарного врожаю – як ціни в зоні основного виробництва бульб різко пішли на спад. Ті з фермерів і селян, хто згадує ціну близько 2 гривень за кілограм в минулі роки, тепер лише зітхають. Наївні селяни, зокрема на Волині, не без підтримки політиків і громадських діячів, навіть пробують пікетувати обласну владу, сподіваючись, що «добрі люди» можуть встановити «справедливу ціну». А поки ще обережні експерти говорять про ціну для споживача в 1,3-1,5 гривні, хоча насправді селяни північних областей змушені продавати її за ціною менше однієї гривні! Тому чимало поліщуків замислюються – чи викопувати картоплю? Хоча покупці в супермаркетах будуть бачити зовсім інші ціни. Такі перекоси ринку.
І це притому, що експерти стверджують, що урожай не такий вже значний, і, напевно, менший, ніж у минулому році. Просто в традиційному картопляному регіоні посуха не була такою згубною, і, загалом, очікується майже 19 мільйонів тонн. Але не все в коморі, що в полі. Роздробленість господарств, відсутність системи оптових закупівель і спотового ринку, дорожнеча перевезень, і навіть – майже повна відсутність якісних доріг, дають свої плоди. Ринок працює, але немов заржавілий механізм, – повільно, зі значними втратами, істотними транзакційними витратами і нераціональним розподілом економічного результату.
«Земняки» дешевші від «картоплі»
А що ж польські «земняки» (так у них величають цей продукт)? Ціна виробника встановилася на рівні близько 0,4-0,6 злотих, що відповідає 1,01-1,5 грн. Звичайно, польський господар теж буде незадоволений ціною, і не тільки готовий, але й буде, при потребі, сипати картоплю на площах. Але він має щось дуже цінне і значуще, особливо в умовах вільного ринку – стабільність і прогнозованість. Більшість господарів ще до початку викопування картоплі визначилися з контрагентом, а врожай, до речі, теж досить часто застрахований. В остаточному підсумку безпосередні виплати на гектар угідь в рамках Спільної аграрної політики ЄС теж відіграють свою позитивну роль. Гарантовані доходи нібито забезпечені.
Організованість ринку, його інституційне оформлення не в формі розрекламованих у нас рукотворних регіональних монополістів – оптових ринків і неорганізованих заготівельників, веде до стабільності. Але набагато більш позитивну роль відіграє вільна економіка і відкритість ринку. На території ЄС завжди знайдуться бажаючі скуштувати смачну польську картоплю. Особливо це стосується південних країн Європи, навіть Румунії, Болгарії або навіть Італії. Ринок в ЄС спільний, і навіть при складних фітосанітарних процедурах бізнес робить свій інтерес. Навіть у Галичині та й у віддаленому Києві, при певних обставинах, польська картопля в роздрібній мережі дешевша від місцевої! Тому попит на картоплю в Польщі є стабільним, а цінова перспектива здається не похмурою.
Ось так, не на прикладі найавторитетніших самітів, асоціацій, угод, обіцянок, офіційних візитів, декларацій і запевнень, – а на прикладі звичайної картоплі, польські селяни пізнають не риторику євроінтеграції, а її вигоду, зручність і переваги.
Юрій Губені
За матеріалами:
День
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас