1192
Бій за нафту
Вчора на своєму засіданні Кабінет Міністрів України розглянув зміни до Податкового кодексу України щодо стимулювання реконструкції і модернізації об’єктів нафтопереробної галузі. Деталі поки що не повідомляють. Тому уряд взявся за «порятунок» нафтопереробної галузі, яка, до речі, у світі є однією з найприбутковіших. Таким чином, чиновники, очевидно, розраховують поліпшити в перспективі бюджетні доходи. Намір хороший. Але чому роль рятівника в умовах ринкової економіки знову на себе бере держава? Хіба порятунок рук потопаючих – не справа рук самих потопаючих? Тим більше, що власники нафтопереробних підприємств далеко не бідні компанії.
Нафтопереробне питання отримало розвиток в Україні і в іншому контексті. Нині відбуваються переговори навколо продажу росіянами одного з шести українських нафтопереробних заводів – Лисичанського. Від того, хто стане його новим власником, залежить, чи подолає внутрішній ринок імпортне нашестя нафтопродуктів або навпаки, посилить його. Іншими словами, йде бій за нафтовий напрямок і вплив у ньому. Хто вийде з нього переможцем – «свої» (українські) чи «чужі» (іноземні, як варіант, російські ФПГ) – незрозуміло. Про можливі сценарії розвитку в нафтопереробній галузі «День» запитав експертів.
Опитані «Днем» експерти по-різному сприймають допомогу держави в модернізації нафтопереробних заводів.
Нарешті держава користується світовою практикою, говорить директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Зате експерт енергетичного ринку Геннадій Рябцев виступає проти надання додаткових стимулів. За його словами, вже прийняті три закони, які стимулюватимуть пріоритетні галузі економіки. І завдання Кабміну включити нафтопереробну промисловість і проекти з модернізації НПЗ в цей перелік, говорить він «Дню». «Це забезпечить нульові імпортні мита на обладнання, яке завозиться для модернізації, спрощений режим амортизації, обнулення податку на прибуток, відстрочку по сплаті ПДВ і оформлення податкових векселів. Цього вже більш ніж достатньо для модернізації НПЗ. Дані закони підписані 28 вересня, а почнуть діяти з 1 січня 2013 року», – розповідає він «Дню».
Щодо подальшої долі Лисичанського НПЗ і впливу цих подій на ринок експерти також мають протилежне бачення.
«Оптимальний покупець – той, у кого є гроші і бажання модернізувати завод. Поки ще в числі претендентів на його придбання не було тих, хто висловлював бажання модернізувати НПЗ», – говорить Рябцев.
На думку Куюна, новим власником Лисичанського, найімовірніше, буде «Роснафта», яка купує THK-BP. «Це добре, тому що потенційні українські покупці звикли розвивати бізнес за рахунок бюджетних коштів», – говорить він. Перевага нового російського власника, на його думку, в тому, що у нього є нафта, інфраструктура та плани завантажити виробництво.
Втім, озвучений Куюном нафтовий сценарій навряд чи вирішить проблему насичення українського ринку вітчизняним пальним. Адже сьогодні російський ринок відчуває дефіцит пального, а Лисичанський НПЗ раніше будувався, щоб частково задовольняти ринок Південної Росії. Тому відкритим залишається питання, куди він буде постачати свою продукцію. Зате плани одного з українських претендентів на придбання заводу гарантують НПЗ орієнтацію на внутрішній ринок. Нагадаємо, що Group DF планує розвивати нафтохімію і для цього цікавиться придбанням цього заводу. У такому випадку Україна зможе завантажити внутрішній ринок не тільки пальним, але й іншими нафтохімічними продуктами, які сьогодні в основному імпортуються.
Як завершаться торги, час покаже. Але в одному експерти одностайні: Україна повинна нарощувати обсяги власного виробництва пального. Адже сьогодні, за підрахунками Рябцева, на внутрішньому ринку 40% бензинів – вітчизняного і 60% – імпортного виробництва. Україна спокійно може повністю покривати свої потреби в виробництві євродизпального і практично повністю по бензину (не вистачає кілька сотень тонн). Для цього потрібно збільшити видобуток нафти.
«На рік український ринок вимагає 10 мільйонів тонн світлих нафтопродуктів (дизпальне і бензин). Щоб їх купити, потрібні 10 мільярдів доларів, а для виробництва – близько 14 мільйонів тонн нафти», – пояснює Куюн.
Тому, продовжує Рябцев, країна повинна наростити видобуток «чорного золота» з 2-3 до 17 мільйонів тонн щорічно, а також провести модернізацію НПЗ. Щоб вивести українські нафтопереробні підприємства на рівень Литви, потрібно інвестувати в кожний з шести НПЗ по 1-2 мільярди доларів. Тобто в цілому – близько 10 мільярдів доларів. Тоді через три роки буде відчуватися позитивний ефект на ринку нафтопродуктів», – прогнозує Рябцев.
Поліпшити нафтову ситуацію в країні може і міжнародний фактор. Якщо Іран виконає свої погрози і зупинить експорт нафти у відповідь на посилення санкції з боку Заходу, то нафтові потоки з Азербайджану, швидше за все, потечуть через Україну. Тобто з’явиться сировина для переробки. Але особливо сподіватися на такий сценарій не варто.
Тому, продовжує Куюн, потрібно створювати умови, які, перш за все, не будуть утискати право споживачів і змусять реальних власників заводів вкладати свої гроші в модернізацію НПЗ, а не чекати, що за них це зробить держава. «Тоді буде справедлива картина розвитку нафтопереробки», – підсумовує він.
За словами експертів, сьогодні на українському ринку спостерігається цінова стабільність. Чи надовго вона збережеться – залежить від кількох факторів. Перший – валютний, тобто що буде з гривнею після виборів. Якщо курс підніметься, то ціна бензинів також підвищиться.
Другий – введення мита на імпорт пального. «Є побоювання, що в разі введення з першого грудня 2012 р. мит на імпорт, ціна тонни іноземного пального подорожчає на 100 євро, тобто це ще плюс одна гривня на літрі пального», – говорить Куюн.
І останній фактор – ситуація на митниці із затримками розмитнення нафтопродуктів. В Асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» кажуть, що причин призупинення митного оформлення бензинів так і не отримали від Держмитслужби. «Основну стурбованість викликають повідомлення, які неофіційно надходять учасникам ринку від працівників регіональних митниць про те, що відразу після виборів, з понеділка, 29 жовтня 2012 року, імпорт нафтопродуктів може бути знову припинений з метою створення спецімпортера, який володіє ексклюзивним правом оформлення на митниці», – йдеться в повідомленні компанії.
ДО РЕЧІ
За даними Державної служби статистики України, продаж світлих нафтопродуктів і скрапленого газу на АЗС у вересні 2012 року скоротився на 6,5% в порівнянні з серпнем цього року (до 6,7 мільярда гривень). Згідно з повідомленням, з вересня через мережу АЗС в роздріб продали 289,1 тисячі тонн бензину, що на 3,3% менше, ніж у вересні минулого року; дизельного пального – 167,6 тисячі тонн, що на 10,4% більше від торішніх показників; стисненого газу – 34,8 тисячі тонн (на 26,6% більше); скрапленого газу – 12,9 тисячі тонн (на 23,8% менше). 53,5% проданого бензину припадало на продаж бензину марок А-94-98; 43,6% – на бензин марки А-90-93 та 2,9% – на бензин А-72-80. Станом на 1 жовтня поточного року на АЗС залишалося 122,7 тисячі тонн бензину, 61,1 тисячі тонн дизельного пального, газу скрапленого та стисненого – відповідно 7,6 тисячі тонн і 0,4 тисячі тонн.
За матеріалами: День
Поділитися новиною
