3385
Новели та реалії нового Митного кодексу
— Казна та Політика
МК об’єднав у собі велику кількість законодавчих і підзаконних нормативних актів. Це з одного боку добре, але з іншого – він “виправився” майже на 200 статей у порівнянні зі старим кодексом (у старій редакції було трохи більше 400 статей, з урахуванням змін). Для порівняння, Митний кодекс Європейського Співтовариства охоплює практично ту ж тематику, але вміщує її в 188 статтях (не рахуючи регламентів), а Митний кодекс Митного союзу – включає в себе 372 статті, що явно менше нашого “рідного” Митного кодексу. Добре це чи погано, судити нашим суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, але думаю, питання риторичне.
Відтепер скаржитися на різного роду новели від Державної митної служби вже не доведеться, оскільки всі повноваження з видання наказів нормативного характеру передано Міністерству фінансів України. Тепер цей шановний орган затверджує порядки, правила, положення і форми різних документів. Добре це чи погано, покаже час. Будемо сподіватися, що чиновники Мінфіну будуть йти в ногу з часом, і будуть дотримуватися рівність інтересів сторін, а не тільки “дивитися”, як “невимушено” накопичується державний бюджет.
Серед явно прогресивних і позитивних моментів я б виділив право суб’єкта ЗЕД здійснювати митне оформлення товарів на будь-якому митному посту, а не так як було раніше (тільки за місцем реєстрації). Це реально має оптимізувати процедуру доставки товару, знизити “контрольне тиск” на суб’єкт ЗЕД, який був прив’язаний тільки до конкретної регіональної митниці. Крім цього, суб’єкт ЗЕД зможе вибрати той митний пост, в якому оформлення вантажів буде простіше, оперативніше і економічно вигідним (“в хорошому сенсі цього слова”).
Ще однією позитивною новелою я б назвав скорочення термінів митного оформлення, а також попереднє декларування товару. Адже це допомагає прискорити процес подання декларацій та уникнути помилок під час її заповнення. Єдине, про що потрібно сказати, так це про невиправдане відкладення впровадження в цілому автоматизованої системи. Якби ця система працювала у всіх органах, за принципом єдиного вікна, погодьтеся, що це реально б спростило роботу як митних органів, так і суб’єктів ЗЕД.
Важливо зазначити, що митна брокерська діяльність виключена з числа видів діяльності, на здійснення яких митними органами надаються дозволи. Також митні органи позбавили права на проведення судових експертиз.
Ноу-хау від законодавців – це впровадження інституту уповноваженого економічного оператора (УЕО). Володіючи таким статусом, особа безперешкодно зможе здійснювати тимчасове зберігання товарів на своєму складі і випуск товару зі свого складу без пред’явлення його митному органу, матиме можливість зняти митне забезпечення без дозволу митниці і здійснювати митний контроль в першочерговому порядку. Отримати такий статус можуть не всі, а лише ті, хто впродовж трьох років є суб’єктами ЗЕД, має відповідну систему обліку товарів і не має боргів і порушень. Ні для кого не секрет, що отримати такий статус не просто, бо цьому передують “ретельну” перевірки, пройти які не кожен зможе. Не хотілося б констатувати факт того, що отримання такого статусу буде черговою корупційною схемою для отримання неконтрольованого прибутку для чиновницького апарату. Крім того, враховуючи “дефіцит” УЕО, є підстави вважати, що незабаром можуть бути створені умови для монополізації імпорту в руках обраних.
Позитивним моментом нового МК є розширення прав декларанта. Сьогодні декларант самостійно визначає митну вартість товару, при цьому маючи можливість отримати письмову консультацію митного органу, а також письмові обґрунтування невизнання митної вартості товару. При цьому чітко визначено перелік документів, які митниця має право вимагати для визначення митної вартості (стаття 53 МК). В цілому це позитивні норми, однак важливим є не їх декларування, а їх дотримання. Ось це ми ще не можемо побороти, оскільки на це потрібна воля можновладців. А зробити це дуже просто – ввести реальну відповідальність дисциплінарного і матеріального характеру для кожної винної особи, яка заподіяла шкоду суб’єкту ЗЕД.
Судити про конкретні результати роботи Митного кодексу можна буде ближче до кінця року, коли і суб’єкти ЗЕД та митні органи, як то кажуть, “притруться” до нових правил і будуть виконувати волю закону, а не вищого керівника. Багато тепер залежатиме і від Мінфіну, який фактично взяв на себе функцію нормативного регулятора митних відносин. Результати такої роботи вже видно. Так, наприклад, з 1 жовтня набрав чинності новий порядок заповнення вантажної митної декларації.
Таким чином, з 1 жовтня неможливе митне оформлення усіх МД, заповнених згідно з вимогами наказу Держмитслужби від 9 липня 1997 року №307. Хочеться вірити, що нормативні акти, які видають центральні органи виконавчої влади, не зможуть затьмарити і без того невеликі позитивні новели Митного кодексу України.
Віталій Кулаков
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
