2157
"Менше споживати й більше працювати"
Українці у більшості своїй, здавалося б, з головою поринули у вибори. Але життя, як відомо, триває й після. Про зміни в економіці, на які можна чекати вже з листопада, коли спаде хвиля передвиборного популізму, експерти говорять неоднозначно.
На запитання, що буде в найближчій короткостроковій перспективі, дав днями відповідь в одному з тижневиків директор генерального економічного департаменту НБУ Олександр ПЕТРИК. Він передбачає, що до кінця року економіка країни продовжить сповзати вниз. «Ми оцінюємо номінальний ВВП на поточний рік трохи нижче за 1,5 трильйона гривень, або близько 180 мільярдів дол., — ділиться він своїми міркуваннями й продовжує: — Якщо гривня девальвує, ВВП у доларовому вимірі автоматично знизиться, країна збідніє. Тому треба не маніпулювати курсом, а міняти структуру економіки». Директор департаменту також роз’яснив, що «девальвація — це ліки короткострокової дії. Їх треба приймати лише в критичних ситуаціях, коли іншого виходу вже немає… Різке ослаблення обмінного курсу нацвалюти з невеликим лагом дає зростання всіх цін». Що там і казати, ці міркування виглядають вельми серйозними. І це робить честь Нацбанку.
Аналогічну думку висловив у понеділок і відомий економіст Віктор Лисицький. За його оцінкою, «НБУ зараз є найвдалішим регулювальником нашої економіки, і його політика, яку можна й критикувати за певні недоліки, все ж таки привела до того, що у нас йде відносно плавне й спокійне зростання монетарних показників». Експерт згадує часи, коли в Україні зростання монетарних показників становило, наприклад, 10%, а зростання цін у результаті миттєво досягало 20%. Він пояснює це тим, що тоді українці не вірили Нацбанку та його здатності проводити розумну монетарну політику.
«І ця невіра була просто приголомшливою», — стверджує колишній керівник групи радників глави НБУ. Зараз такого, на його думку, немає. «Нацбанк, працюючи у вельми складних умовах, утримує зростання макропоказників у оптимальних межах, хоча це й не найкращим чином позначається на економічній динаміці», — зазначає Лисицький. Він, як і Петрик, унеможливлює курсовий стрибок, «бо в його основі зазвичай лежить розбалансованість зовнішньої торгівлі». Порівнюючи в цьому плані Україну з Грецією, експерт зазначає, що три покоління громадян цієї країни «їли значно більше, ніж виробляли». А в Україні, за його даними, дефіцит поточного рахунку зовнішньої торгівлі наближається до 10 мільярдів дол., що становить не більш як 5% до ВВП країни. Приблизно таке ж співвідношення у успішної економіки Польщі й іншого нашого конкурента й сусіда Туреччини. Лисицький закликає Нацбанк слідувати у валютному регулюванні так званому курсу повзучого кілочка, який дозволяє всім громадянам країни на кілька місяців наперед знати, як почуватиметься національна валюта.
Експерт консалтингової компанії MPP Consulting Павло МЕЛЬНИК зі старшим колегою згоден лише в тому, що в Україні існує загроза підвищення цін, і з тим, що стрибків у цьому не буде. Він упевнений, що економіка не може й не має бути статичною, ніби нерухомою. За його словами, ціну на будь-який критичний товар або послугу можна утримувати адміністративними методами або методом дотування лише до певного моменту. Але якщо на вільному ринку інші товари постійно міняють свою ціну, то рано чи пізно зміни буде необхідно проводити. «Нам усе одно доведеться побачити підвищення цін, але це не буде зроблено різко, — зазначає Мельник і наводить на користь цього серйозний аргумент: — Економіка сьогодні готова до змін, але не готова до стрибків. Народ і бізнес не хочуть лише різких змін».
Глобальну фінансово-економічну кризу експерт пояснює кризою перевиробництва й передрікає, що «все, зав’язане по той бік глобуса, відчують й інші країни та інші материки, а відповідно й Україна». Наша країна зможе вийти з кризи лише в тому разі, впевнений Мельник, якщо почне менше споживати й більше працювати, «нарощуючи експортний потенціал і намагаючись відібрати шматок потенційного ринку у конкурентів». На думку експерта, в країни є й інший вихід: разом з усім світом пережити спад, щоб вивільнити потенціал для зростання… Мельник зазначає, що податок на додану вартість, який використовується в Україні, в принципі призначений для стримування зростання. Чи є в нас така необхідність? Тому економіст вважає, що цей податок слід якщо й не скасувати, то хоча б значно зменшити, щоб стимулювати розвиток бізнесу.
Лисицький упевнений, що на українців не можна вішати додаткові затрати, що виникають у зв’язку зі зростанням вартості нафти й газу. «Ми й без того — єдина з пострадянських країн, що втратила 12% населення», — зазначає економіст. Він вважає «гідним завданням мету, поставлену прем’єр-міністром України, — за 11 років добитися повного самозабезпечення країни енергоносіями». Експерт упевнений, що тарифи на газ для населення підвищувати не треба, але зовсім не впевнений у тому, що це не буде зроблено після виборів. Відповідь на це запитання, на його думку, знає лише міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко.
Дещо іншої думки Павло Мельник. Він констатує, що газові розподільчі мережі сьогодні більш як на 50% перейшли від держави до бізнесу. Відповідно, їхнє утримання вимагає грошей. «Рано чи пізно, й МВФ це теж розуміє, — говорить він, — бізнес дотисне державу, й ціна на газ для населення почне повільними етапами, без ривків, підніматися». Мельник також повідомляє цікаву деталь, що дозволяє судити про наше можливе економічне майбутнє. На його думку, випущені урядом валютні облігації незабаром можуть перетворитися на засіб бартерного платежу. І без того бартер у сьогоднішніх розрахунках між підприємствами неабияк зріс. «На великий бартер ми вийшли ще півтора року тому, — піднімає ще одну завісу над таємницями економіки Мельник, — продукти вагонними нормами вже давно йдуть в обмін на машини й квартири. Стара машина, знята з обліку, може змінити п’ятеро власників, поки потрапить до того, хто її дійсно схоче залишити собі». «Отже, й валютні облігації можуть стати елементом тіньової економіки», — підсумовує експерт свою відповідь на запитання «Дня».
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
