Банківських клерків викинуть на біржу праці — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Банківських клерків викинуть на біржу праці

6201
Жорстка монетарна політика Нацбанку, який прагне утримати курсову стабільність, одночасно і потрібна банкам, і шкодить їм.
З одного боку, згідно з розрахунками голови правління «Дочірнього банку Сбербанку Росії» Ігоря Юшка, для банкірів, які сидять в короткій валютній позиції (при розрахунку лімітів валютної позиції не враховуються сформовані банками резерви під валютні кредити) навіть 15%-ве коливання офіційного курсу може обернутися збитками в мільярд доларів.
З іншого боку, тривале зростання депозитних ставок (вартість короткострокових і довгострокових депозитів досягла 20% річних) і відсутність попиту на нові позики (з початку року приріст кредитів в економіку склав 0,4%) роблять невигідним класичний банківський бізнес для акціонерів фінансових установ.
Для ілюстрації чудово підходять дві цифри: рівень приросту депозитів становить 30,8 млрд. грн., в той час як обсяг кредитів, наданих в економіку, – 3,1 млрд. грн. Процентні витрати банків зросли (і чиста процентна маржа скоротилася), тому середні терміни (так звана дюрація) пасивів по українській банківській системі значно коротші від середніх термінів активів. Коли процентні ставки по залученню депозитів зростають, а ставки за кредитами не змінюються, то банки втрачають доходи.
Можна було б припустити, що така невідповідність активів і пасивів формується через активне повернення банками боргів іноземним кредиторам – і їх подальшого заміщення внутрішніми ресурсами. Однак статистичний аналіз депозитних корпорацій, який публікує Нацбанк, показує, що з початку року чисті зобов’язання банків перед нерезидентами за підсумками серпня скоротилися всього на 3,4 млрд. грн. (При цьому кредитна складова зобов’язань скоротилася на 9,5 млрд. грн.)
Так, банківський сектор за підсумками першого півріччя показав прибуток у розмірі 2,2 млрд. грн. Однак експерти стверджують, що ця позитивна динаміка пов’язана з негативними очікуваннями банківських менеджерів у майбутньому. «При формуванні резервів банкам буде необхідно робити списання або з капіталу, або з прибутку. Точно так само і при виникненні можливих курсових збитків – треба мати, за рахунок чого їх покривати. Тому краще мати певний запас по прибутку», – говорить голова правління одного з великих банків з іноземним капіталом, який побажав себе не називати.
Водночас заходи зі скорочення процентних витрат у банкірів дуже обмежені. «Джерел грошей, окрім як клієнтські депозити, міжбанківські позики та, для деяких банків, кошти рефінансування Нацбанку, практично немає. Або вартість альтернативних ресурсів фондування порівнянна з вищеназваними джерелами», – каже директор українського представництва німецької консалтингової компанії Zeb/Rolfes, Schierenbeck Associates Олександр Нефьодов.
Нефьодов нагадує, що витрати в банках діляться на три категорії. Перша – витрати на персонал, пов’язані з продажами і обслуговуванням клієнтів, – це так звані витрати на продуктові процеси. Сюди, як правило, входять всі клієнтські підрозділи, співробітники, касири і т.п., а також внутрішні підрозділи банку, як, наприклад, юристи, які займаються клієнтськими договорами. Сюди також входять витрати на мережу. Друга категорія – це витрати на підтримку технічного функціоналу банку. Сюди входять, наприклад, фінанси, внутрішній аудит, відділи методології тощо. Дані витрати не пов’язані з продажами і обслуговуванням клієнтів. Третя категорія витрат – витрати на третіх осіб, господарські витрати, маркетинг, ІТ-інфраструктура і т.п.
«Витрати на другу і третю категорію скоротити в принципі просто, якщо керівництво банку прийме «вольове» рішення. Життєздатність банку збережеться, якщо банк менше витратить на рекламу або не купить ІТ-обладнання в поточному році, а буде користуватися старим, – вважає Олександр Нефьодов. – Скорочення першої категорії витрат складно втілити в життя – банк не може звільнити половину людей, які здійснюють клієнтські платежі. Для цього необхідно міняти продуктові процеси, а це трудомістке й складне завдання».
Водночас банківські фахівці зазначають, що потенціал скорочення витрат по 2-й і 3-й категорії зараз дуже обмежений, тому що банки проводили відповідні скорочення в 2008-2011 рр. Тому наступним етапом буде урізання тієї частини мережі відділень, які демонструють низький рівень продажів.
«Я думаю, що в Україні занадто велика кількість відділень у порівнянні з можливостями розвитку бізнесу. Банки продовжать скорочувати й оптимізувати мережу, переводити прості функції з відділень в альтернативні канали обслуговування (інтернет-банкінг і т.д.). Також буде продовжуватися тенденція підвищення комісійних платежів, і доцільним буде скорочення депозитних ставок, в першу чергу по валютних вкладах», – говорить голова правління “Ерсте Банку” Павло Цетковський.
В першу чергу, «усікання» мереж будуть проводити українські бізнесмени, які купують бізнес іноземних фінансових груп, що покидають ринок. На думку фахівців, найближчим часом ми можемо почути чергові новини про продаж активів європейськими банками. «Іноземні акціонери розчаровані Україною, і багато хто все ще хоче вийти з українського ринку. Правда, їх вихід ускладнений низькими цінами на банки, пов’язаними з непривабливістю банків, відсутністю платоспроможного попиту (мало покупців) тощо», – сказав Олександр Нефьодов.
Найсильніша хвиля скорочень може очікувати банківських клерків до початку зими, коли відбуватиметься чергова оптимізація витрат на персонал. «Левова частка скорочень припаде на фахівців великих банків. Про це говорять цифри: у банках 3-4-ї групи в середньому налічується від 150 до 1000 штатних одиниць, а в банках 1-2-ї групи (так званих системниках) їх може бути до 10 тис. і більше. Імовірно, до 10-15% службовців великих банків протягом осені-зими «підуть на біржу праці». До кінця зими 2013 року реструктуризація персоналу підійде до свого логічного завершення, і скорочень (у всякому разі, масових) більше не буде», – впевнена експерт Незалежної асоціації банків України, начальник відділу по роботі з персоналом банку «Старокиївський» Ірина Бендеровська.
При цьому, за словами пані Бендеровської, скорочення витрат на «справжніх» топів не буде. Більше того, та невелика кількість висококласних фахівців, які розуміють і вміють виводити фінансову компанію або її окремий напрямок з кризи в плюс, буде оплачуватися порівняно високо. «Будуть скорочуватися тільки бонуси», – підтримує колегу Павло Цетковський.
Олександр Дубинський
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас