Азербайджанський газ не піде в Україну

03.10.2012, 12:00 — Енергетика

1684

Вуглеводневі Ресурси Азербайджану розглядаються як основна альтернатива імпорту нафти і газу в Україну. Що стосується нафти, поява безлічі АЗС під брендом SOCAR – державної нафтової компанії Азербайджану, є очевидним свідченням наявності азербайджанської нафти в Україні. Однак з газом все складніше. Очевидно, незважаючи на наявність попередніх домовленостей, постачання азербайджанського газу в Україну поки що не передбачаються і, на жаль, не скоро стануть можливими. В кінці вересня 2012 р. стали відомо, що в ТЕО проекту AGRI Україна не розглядається.

Останнім часом багато країн таки увірували в значні запаси вуглеводнів Азербайджану і тепер небайдужі до каспійської скарбниці нафти і газу цієї країни. Азербайджанська нафта вже транспортується на зовнішні ринки, а от газові проекти тільки набирають сили. Зараз Азербайджан розглядається як один з основних альтернативних джерел газу для Європи.

Перспективи початку масштабного експорту азербайджанського газу пов’язані з європейськими планами створення «Південного газового коридору» для імпорту цього ресурсу, де Азербайджану відводиться головна роль. На сьогодні і в середньостроковій перспективі Азербайджан – це найбільш реальні запаси, плани видобутку і транспортування газу на зовнішні ринки.

У невеликих обсягах близько 0,7 млрд.куб.м/рік азербайджанський газ вже протягом декількох років поставляється в Грецію через існуючу систему газопроводів Туреччини. Плани збільшення видобутку газу з родовища Шах Деніз у рамках другої стадії його освоєння породили нові – більш масштабні проекти поставок азербайджанського газу на європейський ринок.

Один з них – проект «ТАНАП» – передбачає будівництво газопроводу через всю території Туреччини потужністю поки що 16 млрд.куб.м/рік: зі сходу на захід, до кордону з Болгарією, звідки газ уже об’ємом 10 млрд.куб.м/рік піде по газопроводу «Набукко-вест» – в Австрію і по газопроводу ТАР – в Італію. Початок реалізації проекту заплановано на 2013-2014 рр., а перші поставки на 2017 рік.

Ще один, млявоплинний проект AGRI (англ. – The Interconnector Azerbaijan-Georgia-Romania-Hungary) – передбачає створення системи транспортування азербайджанського газу в ЄС через Чорне море.

Показники проекту AGRI

AGRI є першим проектом, який передбачає постачання каспійського природного газу у скрапленому вигляді (скраплений природний газ, скорочено – СПГ), в межах чорноморського басейну до Європи. Проект відкриває країнам чорноморського регіону можливості забезпечення поставок та імпорту для зниження залежності від окремих постачальників, за рахунок диверсифікації як джерел, так і каналів доставки ресурсу. «Південний газовий коридор», що безпосередньо з’єднає Європу та найбільші родовища природного газу в світі, грає центральну роль в досягненні європейських цілей стратегії забезпечення конкурентоспроможності та безпеки поставок газу.
Зокрема, інтерконнектор AGRI розроблявся як невід’ємна частина «Південного газового коридору», яка забезпечить найкоротший прямий маршрут транспортування каспійського газу на європейські ринки.

Проект AGRI передбачає транспортування скрапленого азербайджанського газу з Грузії, через Чорне море, на приймальний СПГ-термінал, який буде побудований на румунському узбережжі Чорного моря. З Румунії, по місцевій ГТС, газ буде прокачуватися до Угорщини. Через інтерконнектор між Румунією та Угорщиною (Arad – Szeghed), газ попередніми об’ємом 8 млрд.куб.м/рік буде транспортуватися на ринок Центральної Європи.

Реалізацією проекту займається компанія AGRI LNG Project Co. SRL, акціонерами якої є національні нафтові та газові компанії від кожної із чотирьох країн-учасниць: Romanian National Natural Gas Co. (Румунія), SOCAR (Азербайджан), Georgian Oil & Gas Corp. (Грузія), Hungarian Electricity Co. PLC (Угорщина).

13 квітня 2010 р. офіційні представники Азербайджану, Румунії та Грузії підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері СПГ і його транспортування, заклавши основи для проекту AGRI і створення AGRI LNG SRL, зі штаб-квартирою в Бухаресті. Угорщина приєдналася до AGRI в лютому 2011 року
Основні елементи інфраструктури AGRI:

трубопровід для транспортування газу з Азербайджану до чорноморського узбережжя Грузії;
завод скраплення газу на чорноморському узбережжі Грузії;
транспортування газу танкерами через Чорне море;
регазифікації СПГ на приймальному СПГ-терміналі на чорноморському узбережжі Румунії;
транспортування природного газу в румунську ГТС для подальшого транзиту і внутрішнього споживання;
транспортування частини газу в угорську ГТС через інтерконнектор Румунія-Угорщина (Arad-Szeged);
транспортування газу для потреб Угорщини і далі в інші країни Європи.

Оціночна вартість проекту

1,2 млрд.євро для проектної потужності 2 млрд.куб.м;
2,8 млрд.євро для проектної потужності 5 млрд.куб.м;
4,5 млрд.євро для проектної потужності 8 млрд.куб.м.
Більш точні дані про вартість проекту стануть відомі після оголошення результатів техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту.
Проект, який був ініційований в 2010 р., тільки зараз переходить із млявоплинної, в первісну стадію практичної реалізації.
28 червня 2012 р. компанія Penspen Limited підписала контракт на надання відповідних консалтингових послуг.
Однак лише в кінці вересня 2012 р. проектна компанія AGRI LNG Project Co. SRL видала завдання на ТЕО для компанії Penspen, яке включає:
• аналіз газового ринку і пропозиції;
• розробка концептуального проектування трубопроводів і терміналів СПГ;
• економічний і фінансовий аналіз;
• оцінка ризиків та екологічних аспектів.
Відповідно до початкових планів, ТЕО мало закінчитися в червні, проте згідно зі скоректованими новими – тепер очікується в листопаді 2012 року і можливість поставки газу в Україну там не передбачається.

Азербайджан і Україна

Азербайджан традиційно розглядається одним з основних партнерів України, зокрема в нафтогазовій сфері, а азербайджанський газ – як одне з джерел диверсифікації постачання газу в Україну. Про підтвердження таких цілей здавалося б свідчить підписаний в січні 2011 р. меморандум щодо поставок газу в скрапленому вигляді з Азербайджану в Україну починаючи з 2014 р. в обсязі 2 млрд.куб.м з перспективою збільшення до 4 млрд.куб.м пізніше. Однак до 2014 року ні Азербайджан, ні Україна фізично не зможуть побудувати потужності для виробництва СПГ, а також його прийому/регазифікації відповідно.

Більше того, як показують вихідні дані проектної компанії AGRI LNG Project Co. SRL, видані для підготовки ТЕО, незважаючи на наявність меморандуму Азербайджан-Україна, а також неодноразових заяв української сторони про інтерес приєднання до проекту, він так і не передбачає поставок газу в Україну.

Як повідомили азербайджанські ЗМІ в кінці вересня 2012 р., з посиланням на повідомлення заступника міністра промисловості і енергетики Азербайджану Натіга Аббасова, якщо раніше інтерес до AGRI мала тільки Угорщина, то сьогодні про свій інтерес заявили Румунія, Болгарія та Україна. Наша країна не перший рік використовує аргумент поставок азербайджанського газу для демонстрації можливостей зниження залежності від російського газу, проте як з’ясовується, конкретних домовленостей не існує або ж вони несуть чисто декларативний характер.

Таким чином, постачання азербайджанського газу в Україну будуть можливі лише після створення відповідної інфраструктури та за залишковим принципом. Тобто тільки після того, як основні одержувачі виберуть газ, призначений їм, або ж не створять відповідну інфраструктуру, в той час як в Україні приймальний СПГ-термінал буде готовий.

У світлі торішнього скорочення споживання газу в Європі, а також більш стриманого темпу зростання європейського споживання газу в майбутньому, проект AGRI може залишитися «млявоплинним», тому що реалізація проектів «ТАНАП» і/або «Південний потік» виведе значні обсяги газу на чорноморське узбережжя країн ЄС. Після цього азербайджанський газ буде мати сумнівні перспективи постачання до Європи у вигляді СПГ.

Усвідомлюючи це, Азербайджан підстрахувався, уклавши взаємовигідну угоду з Росією, яка буде викуповувати всі вільні обсяги азербайджанського газу, лише б він не складав конкуренцію російському. На початку 2012 р. «Газпром» і SOCAR підписали додаткову угоду до існуючого контракту про збільшення в 2012р. закупівель азербайджанського газу в 2 рази – до 3 млрд.куб.м, далі планує збільшення до 7-15 млрд.куб.м.

А це означає, що Україна й надалі шукатиме реальних постачальників СПГ серед таких відомих як Катар, Алжир, Єгипет, з перспективою розширення цього переліку. Лише після контрактування обсягів СПГ стане можливим подальший розвиток українського СПГ-проекту, в усякому разі саме в такій послідовності аналогічні проекти реалізуються в світі.

Хоча, як відомо, в Україні не шукають легких, що гірше – логічних шляхів здійснення подібних масштабних проектів, тому найчастіше, крім інтересу двох сторін, зацікавлених в його реалізації, з’являється більш впливова – третя, думка якої грає вирішальну роль в ухваленні ключових і принципових рішень.

Олександр Лактіонов, кандидат наук
експерт в галузі енергетики

За матеріалами:

Finance.ua

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас