Микола Присяжнюк: "Наше завдання - дати українцям якісні продукти"
ПРО ПРОДУКТИ
Ірина: – Чому українське м’ясо дорожче від імпортного?
– На це є декілька причин. Перша причина – ми в основному імпортуємо м’ясо 2-го і 3-го сорту, яке йде на виробництво ковбасних виробів. Друга причина – на жаль, Європейський союз в рамках угод СОТ має дозвіл на дотацію експорту сільськогосподарської продукції.
Третя причина – це посередник. Сьогодні ми прийняли постанову, яка передбачає компенсацію на здане поголів’я на переробне підприємство – 2,50 грн. за кілограм живої ваги яловичини і 1,5 гривні для свинини.
Таке рішення назріло тому, що, скасувавши в 2007 році цю дотацію, все м’ясо пішло повз переробні підприємства. З’явилися посередники, які завищують ціни. Зараз ми з цим боремося виїзними ярмарками. Також проблеми вирішують оптові ринки. Буквально через місяць на оптовому ринку “Столичний” буде відкрито три м’ясні павільйони. Тому я переконаний, що ціна стабілізується і не буде більше її зростання.
Крім того, ми зараз почали програму зі збільшення поголів’я великої рогатої худоби. Держава виплачує по 1000 гривень за збереження молодняку корів. Ось, наприклад, виростив теля до трьох місяців – отримай 250 гривень, 6 місяців – ще 250 грн., 9 місяців – ще 250, і однорічне – ще 250. Ми цю програму почали з 1 червня, і у кого були піврічний бичок або теличка, отримали одразу 500 грн. і продовжують отримувати компенсації до року.
Крім того, Кабмін внесе кілька законопроектів щодо стимулювання виробництва молока, що теж має привести до збільшення поголів’я великої рогатої худоби в країні.
Наталя: – Як вирішується проблема відсутності овочесховищ в Україні?
– Уже третій рік діє програма будівництва овоче- та фруктосховищ. Буквально за два роки ми збільшили їх обсяги на 3 мільйони тонн. Держава компенсує до 50% витрат на будівництво овочесховищ, картоплесховища та фруктосховищ. Також ми компенсуємо дві третини облікової ставки Національного банку з кредитування цього напрямку. Зараз ми запровадили програму, яка в електронному вигляді моніторить завантаженість кожного складу.
Цього року буде зібрано 23 мільйони тонн картоплі, а наше внутрішнє споживання – 6 мільйонів тонн. Куди дівається 17 мільйонів? Частина йде на корм худобі, що неефективно. А більша частина пропадає. У нас відсутня культура послуг як власника складу, бізнесу зі зберігання овочів. Мій товариш каже, що теща всю зиму їсть гнилу картоплю. Питаю: як це? Він говорить: ось поклала її в льох, місяць пройшов, вона взяла картоплю, перебрала, і ту, яка надгнила, – в їжу, а цілу знову у підвал. І так п’ять разів перебрала за зиму і з’їла всю гнилу картоплю.
Я не хочу, щоб українці їли гнилу картоплю. І наше завдання зробити так, щоб дати їм якісні продукти харчування.
ПРО ГМО
Оксана: – Я чула, що у нас за останні роки в 40 разів збільшилися посіви ГМО-культур. Чи не бачите ви в цьому небезпеку для здоров’я українців?
– Генно-модифікована інженерія в основному застосовується в технічних культурах: кукурудза, насіння соняшнику та інші. І сьогодні в світі йде велика дискусія, шкідливо це чи ні. Генно-модифікована інженерія дає можливість мінімізувати внесення засобів захисту. Тобто важкої хімії. Так от досі сперечаються, що більше приносить шкоди.
Що стосується нашої країни, то на законодавчому рівні така продукція у нас заборонена. При цьому ніхто не знає, яке насіння купує – тому що у нас вільна торгівля. Тому ми протягом трьох місяців проведемо аналіз, в якій кількості вони присутні і хто їх використовує.
ПРО ЗЕМЛЮ
Зінаїда: – Поясніть, що таке земельний банк і як він буде працювати?
– Почнемо з того, що в Земельному кодексі виписано, що земельна реформа буде вважатися закінченою, коли буде прийнятий закон про кадастр, коли буде створений земельний банк і коли буде прийнятий закон про ринок землі.
На сьогоднішній день закон про кадастр прийнятий, і з 1 січня 2013 року ми вводимо в дію земельний кадастр. Закон про ринок землі на сьогоднішній день перебуває у Верховній Раді між першим і другим читанням.
Я б цей закон перейменував і назвав би закон не про ринок землі, а закон про ринок сільськогосподарських земель.
І нарешті третя вимога – це земельний банк. Фактично це земельний фонд, який консолідує землю державного сільськогосподарського значення, яку ще не розподілили і вона перебуває у власності держави. Також туди потраплять землі, господарі яких померли, а спадкоємців немає. А також земля, яка має статус “доріг” між паями.
Земельний банк матиме право продавати землі тим, хто має право її купити. Згідно з проектом закону право купувати і продавати землю матимуть тільки громадяни України. Також земельний банк зможе здавати в довгострокову оренду цю землю для консолідації земельних полів, для того щоб вести ефективно сільськогосподарські роботи. Ми проводили консультації із закордонними фахівцями. І такий підхід підтримали фахівці з Європи та США.
ПРО ВРОЖАЙНІСТЬ
Тарас: – Урожайність українських земель в два рази нижча, ніж в Європі. Як можна підвищити цей показник?
– Почну з того, що український чорнозем вважається еталоном у всьому світі. У деяких місцях його товщина доходить до метра. Тому самовідновлення нашого чорнозему після збору врожаю і експлуатації землі відбувається набагато ефективніше і швидше, ніж в інших країнах.
І справедливо виникає питання: чому у нас врожайність нижча? На це є кілька причин, і ми з ними боремося. Наведу приклад: ми сьогодні вносимо добрива в чотири рази менше, ніж вносить Європа, в два рази менше, ніж Білорусь, а врожаї отримуємо достатньо високі. З одного боку, можна сказати – чудово, ми практично наближені до органічного виробництва сільськогосподарської продукції. До речі, засобів захисту рослин ми теж вносимо менше, не користуємося стимуляторами, але, з іншого боку, ми не отримуємо той дохід, який може отримати виробник, працюючи на нашій землі.
Ми будемо стимулювати збільшення внесення добрива. Сьогодні над цим працює Академія наук і насіннєвий фонд. За нашою статистикою, на жаль, близько 55% сільгоспвиробників користуються неякісними насінням, і це теж створює проблему. Зараз ми на пільгових умовах передаємо насіння з насіннєвого фонду за умови оплати 15% їх вартості і повному розрахунку при зборі нового урожаю. Таким чином ми стимулюємо і прищеплюємо культуру виробництва.
Адже в основному отримують низький урожай дрібні фермери і середні виробники. І ми хочемо підтримати їх, щоб не допустити повної монополізації крупнотоварного виробника.
Ну і нарешті третій аспект. Високий урожай дає використання насіння генно-модифікованої інженерії. Ви знаєте, що у нас це заборонено, ми плануємо в найближчі два місяці провести круглі столи за участю ідеологів генної інженерії, фахівців, опонентів для того, щоб прийняти рішення, як ставитися до цього виду науки. Ну і нарешті, після розпаювання земель не працюють близько 95% зрошувальних мереж. Незважаючи на все це, щорічно врожайність зростає.
Андрій Гаценко, Микола Лещук, Тетяна Данилова
За матеріалами: Комсомольска правда в Україні
Поділитися новиною