0 800 307 555
0 800 307 555

П'ять кроків, які вже в 2013 р. прискорили б зростання українського ВВП до 10%


П'ять кроків, які вже в 2013 р. прискорили б зростання українського ВВП до 10%

Професор історії Гарварду Ніл Фергюсон має всі задатки хорошого шоумена. У чотиригодинному фільмі, знятому за його книжкою, він виступив не тільки автором-сценаристом, але і ведучим. Книга «Сходження грошей: фінансова історія світу» розклала на кісточки фінансову кризу 2008 року за півроку до того, як пішов під воду Lehman Brothers.

Про гроші Фергюсон знає багато. Колоніальна історія держав, фінансова історія Першої світової, історія сім'ї Ротшильд, альтернативні сценарії розвитку світу, - в тому чи іншому вигляді історію грошей він досліджує вже понад 20 років.

Forbes.ua вирішив запитати у нього, чи є для еліти несформованих країн більший стимул, ніж ці самі гроші, що робити країні, якщо у її керівництва відсутній інстинкт самозбереження, і чи є майбутнє у євро як єдиної валюти єврозони.

Ви - автор нашумілої роботи з історії грошей. З точки зору історичної перспективи, сьогодні на слуху доля євро. Як ви гадаєте, євро має майбутнє як єдина валюта?

Свого часу я був у числі тих, хто був проти створення зони євро. Я досі вважаю, що це була помилка. Але розпастися сьогодні єврозоні вже не можна - занадто висока буде вартість цього кроку. Та до того ж Маріо Драгі, голова ЄЦБ, чудово справляється зі своєю роботою. Як і Маріо Монті, італійський прем'єр-міністр, як і Луїс де Гіндос Хурадо, міністр економіки Іспанії. І результати їхньої роботи вже помітні - поліпшення є вже у фіскальній, банківській сфері, на ринку праці і т.д. Тож насправді ЄС вже йде на поправку. Просто після одужання він виглядатиме не так, як зараз.

А як?

Я думаю, що через 10 років Європейський Союз буде дворівневим об'єднанням. Точніше, в ньому буде «внутрішнє коло», з єдиною валютою і фіскальною федеративною структурою, і «зовнішнє», яке не буде входити у фіскальний союз, але буде частиною спільного ринку. Причому, трансформувавшись в такі Об'єднані Штати Європи, ЄС зможе знову почати процес розширення. І, можливо, навіть зможе включити, врешті, і Україну.

Схоже, це все менш реалістична перспектива - з урахуванням того, в якому напрямку зараз рухається наша країна. Історія щось говорить про те, як можна прищепити інстинкт самозбереження уряду якоїсь країни?

Про що ви?

Про те, як зараз розвивається Україна. Ситуація в економіці погіршується, інвестори йдуть, ситуація з бюджетом, платіжним балансом вже критична, а уряд, замість того, щоб допомогти бізнесу, лише закручує гайки все далі... Багато хто думав, що рано чи пізно у правлячої партії спрацює інстинкт самозбереження, і вона перегляне свою політику. Але - ні. Що, по-вашому, могло б спрацювати?

Я бачу декілька механізмів, які можуть спрацювати. Перший - це досвід ЄС. Сформулюю це так. Подивіться на Південну Корею і Гану. У 1950-1960-х роках Південна Корея була такою ж бідною країною, як і африканські країни, та ж Гана, наприклад. Але Південна Корея вибрала ставку на сильні інституції, а Гана - ні. Через 50 років перша входить до числа найсильніших країн ОЕСР, а друга - досі ледь животіє. Якщо в країні не працюють закони, панує корупція, кумівство, відсутній захист прав власності, - в цих умовах економічне зростання завжди буде дуже низьким, якщо не нульовим. Іншими словами, для того, щоб країна розвивалася, їй потрібні добре працюючі державні інститути.

А навіщо вам вигадувати свій велосипед і самим намацувати, що працює добре, а що - погано, якщо ось він, стоїть під боком, вже працюючий - бери й користуйся. Я маю на увазі ту систему інституційного устрою, яка існує в ЄС. Україна може просто «скопіювати» її в процесі євроінтеграції.

Останні півроку показують, що цей метод в Україні вже не працює. Який другий?

Другий - це право власності. Якщо у вас є власність, ви хочете бути впевнені, що у вас її не заберуть, і стаєте набагато більш активні у відстоюванні своїх прав. У тій же Англії процес становлення демократії не стався за одну ніч. До XVII сторіччя тут з'явилася достатня кількість людей, які володіли власністю і які хотіли її захистити. Вони і стали поборниками прозорих правил гри і демократичного процесу.

І ось тут, на мій погляд, криється одна з причин проблем. Як багато звичайних людей в Україні володіють акціями, частками в українських компаніях? Я думаю, дуже мало. Тому одне з головних завдань влади - це збільшувати кількість людей, котрі володіють власністю, збільшувати кількість буржуа, представників середнього класу.

Знову погані новини для України: середній клас у нас також скорочується, а не росте. Виходить, методів «напоумити» уряд нема? Все безнадійно, і, як інші пострадянські країни, ми просто скотимося до авторитаризму?

Є ще один метод, який може стати стимулом для уряду вашої країни. Вашим політикам, багато з яких - олігархи, потрібно зрозуміти одну просту річ. Вони вважають, що добре заробляють зараз? Вони помиляються. У світовому масштабі вони заробляють ще дуже мало. Якщо вони хочуть сидіти за одним столом з найвпливовішими людьми цього світу, з тими, хто дійсно править бал у світовій економіці, - то вихід у них тільки один: лібералізувати економіку. У цьому, до речі, основна відмінність американців - вони одразу претендують на більшу частину цього пирога, і тому будують свою роботу так, щоб перед ними не виникало перепон - таких, які зараз стоять перед більшістю українських бізнесменів. Грубо кажучи, вони живуть в країні, яка зараз схожа на Аргентину. А можуть жити в Канаді Центрально-Східної Європи.

В якому сенсі?

У тому, що можливості України просто неймовірні. Вона має шанс стати Канадою вашого регіону, багатою країною з величезним культурним потенціалом і продуктивним населенням. Але поки Київ ближче до Аргентини. Аргентина була багатою країною, з фантастичними ресурсами. Але ця країна була відкинута назад поганим державним управлінням, неправильними рішеннями політиків. Рішеннями, які призвели до інфляції, дефолту, кричущої корупції.

Якщо українські політики готові задовольнятися крихітним шматком величезного світового пирога, то можуть продовжувати в тому ж дусі. Великий, глобальний бізнес ніколи не захоче потиснути їм руку. Хоча я можу назвати п'ять речей, які можна реалізувати вже на цьому тижні, і які дозволять наростити темпи зростання ВВП до 10% уже в наступному році. Всього п'ять нескладних кроків, які в момент дадуть стимул для величезного зростання економічної активності в Україні.

Які ж?

Перший - радикальна податкова реформа, яка дозволить спростити податки і впровадити однакову ставку податків для всіх, без будь-яких преференцій.

Другий - радикальна реформа ринку землі та надання право власності на неї.

Третій - відділення судової влади від виконавчої, вибір суддів довічно і надання їм повної незалежності від будь-якого впливу ззовні.

Четвертий - проголошення членства в ЄС безальтернативною метою уряду та розробка детального плану, як повністю адаптувати систему управління країною до європейських стандартів, скажімо, до 2017 року. Назвемо це стратегією «Євро-2017».

І п'ятий - повна свобода преси і ліквідація будь-якого контролю за нею з боку держави. Робота медіа - в тому, щоб робити публічними факти корупції, махінацій тощо. Це дозволяє значно поліпшити ефективність роботи держорганів, та й кримінальну ситуацію в державі.

Дарина Марчак

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Опитування
В Контексті Finance.ua