6025
"Газпром": "Національне надбання" Кремля йде до банкрутства
— Енергетика
Топ-менеджери корпорації, підконтрольні російській владі, помилилися в оцінці ринкової ситуації, проігнорувавши зниження споживання газу в ЄС і розвиток конкуренції. Але їх пріоритетом, як і раніше, залишається нарощування витрат для будівництва нових газопроводів, а не оптимізація витрат. Тому експерти вважають можливим банкрутство ключового на сьогоднішній день постачальника газу в Україну, якщо комерційна ефективність "Газпрому" залишиться заручником політичних амбіцій Кремля.
На початку вересня Єврокомісія (ЄК) ініціювала антимонопольне розслідування відносно "Газпрому", запідозривши російську компанію у зловживаннях на ринках кількох країн ЄС і перешкоджанні розвитку конкуренції. За попередніми експертними оцінками, штраф для "Газпрому" може досягти $10 млрд. Але в компанії стверджують, що звинувачення на її адресу надумані, а ЄК прагне адміністративними методами домогтися зниження ціни на російський газ для європейських споживачів. На захист "Газпрому" виступив також президент Росії Володимир Путін.
Незатребуваний резерв
Але політична підтримка навряд чи допоможе монополії встояти перед натиском конкуренції на європейському ринку, завдяки якій російський газ за останні роки втратив привабливість для ЄС. Згідно з даними Eurostat, в 2001-2009 рр. частка "Газпрому" на європейському ринку знизилася з 47,7% до 34,2%. "Газпром" у своєму піврічному звіті за поточний рік також наводить дані про падіння продажів газу за кордоном: у порівнянні з минулим роком, продажі скоротилися на 17,8%, до 104,38 млрд. куб. м.
"Перш за все, сам ринок виявляється меншим, ніж очікувалося: докризові прогнози європейського попиту на газ були надто оптимістичні. Ще до кризи попит в Європі (за винятком її частини) зростав не більше, ніж на 1% за рік. А криза і зовсім сплутала усі карти: в 2011 р. попит впав на 9%, опинившись навіть нижче, ніж в провальному 2009 р. Є серйозні підстави вважати, що стагнація європейського попиту - це довгостроковий тренд, пов'язаний з насиченням ринку і зменшенням привабливості газу в електроенергетиці (основному секторі зростання попиту)", - вважає Тетяна Мітрова, керівник напрямку "Світова енергетика" Енергетичного центру бізнес-школи "Сколково" (Росія). За її словами, ніша для додаткових поставок на європейському газовому ринку до 2017 р. відсутня: весь попит повністю покривається в рамках чинних довгострокових контрактів. До 2020 р. ніша досягає 50 млрд. куб. м, і лише після 2025 р. вона починає стрімко розширюватися. "Але, за нашими розрахунками, до 2020 р. на цю ринкову нішу будуть претендувати вільні обсяги газу з усього світу в розмірі понад 270 млрд. куб. м. Таким чином, вже в найближчі роки конкуренція на європейському ринку газу різко зросте, і ситуація для постачальників буде тільки гіршою з кожним роком", - констатує експерт.
Аналітики РІА "Рейтинг" також вважають, що "Газпрому" слід визнати: зараз європейський ринок газу - це ринок покупців, а не продавців. Основна причина падіння попиту на російський газ - висока конкуренція з боку спотового ринку, де газ був дешевшим в середньому на $100 за 1 тис. куб. м. Правда, в поточному році "Газпром" став застосовувати практику знижок, але навіть зі знижками російський газ продовжує залишатися істотно дорожчим, ніж газ на спотових ринках. Але диверсифікувати свої постачання російська компанія поки не може. Тому, щоб зберегти свою частку на ринку, їй доведеться йти на подальші поступки. Причому не тільки в ціні, але й у формулі її розрахунку, яка, як і раніше, прив'язана до ціни нафти.
"Вимушена зміна цінової формули в газових контрактах може збільшити конкурентоспроможність російського газу на європейському ринку і забезпечити зростання обсягів експорту в довгостроковій перспективі", - погоджується Михайло Корчемкін, гендиректор East European Gas Analysis. Однак він сумнівається, що Єврокомісія оштрафує "Газпром": швидше за все, російський монополіст прийме на себе зобов'язання щодо створення умов для вільної конкуренції, тобто дозволить свопові операції, віртуальний реверс тощо. Все це піде на користь "національного надбання" (так "Газпром" позиціонується в рекламному ролику на російському телебаченні. - "і"). Однак подальші перспективи компанії невизначені.
"Споживання газу в Європі падає, а світові запаси зростають високими темпами. "Газпром" може вижити і перемогти, але не при нинішньому керівництві. На відміну від конкурентів, у "Газпрому" є величезні резерви для зниження витрат. Однак керівництво компанії явно вважає своїм основним завданням не максимізацію прибутку, а максимізацію будівництва газопроводів. Зараз ще не пізно зупинитися, але через три-чотири роки "національне надбання" пройде "точку неповернення", і банкрутство стане неминучим", - прогнозує Михайло Корчемкін.
Експерт звернув увагу на парадоксальну залежність: на зниження експорту "Газпром" зазвичай відповідає збільшенням і прискоренням будівництва експортних газопроводів, комерційна доцільність яких дуже сумнівна. Маючи в розпорядженні діючі магістралі через Україну і Білорусь пропускною спроможністю 201 млрд. куб. м газу на рік, "Газпром" затіяв прокладання "Південного потоку" і "Північного потоку" загальною потужністю 118 млрд. куб. м газу на рік при затратах на будівництво близько EUR15 млрд. і $8,8 млрд. відповідно. А гарантований обсяг експорту за контрактами до 2020-2025 рр. складає 158 млрд. куб. м газу на рік за сумарної запланованої для експлуатації потужності удвічі більше - 319 млрд. куб. м газу на рік.
Пропускна спроможність експортних газопроводів на колишньому кордоні СРСР, млрд. куб. м на рік
Джерело: www.eegas.com
Але Єврокомісія може допомогти "Газпрому" уникнути необґрунтованих масштабних витрат завдяки антимонопольному розслідуванню щодо компанії. "Перевірка ЄК угод щодо "Південного потоку" може поставити під удар цей проект... Болгарію вже не раз попереджали, що її міжурядова угода з "Газпромом" суперечить принципам Єврокомісії", - зазначає Михайло Крутіхін, партнер консалтингової компанії RusEnergy. Він нагадав, що просуваючи будівництво "Південного потоку", по якому російський газ планується постачати на територію Євросоюзу в обхід України, "Газпром" підписував угоди на міждержавному рівні і з окремими компаніями, а не на рівні ЄС, незважаючи на транскордонний характер проекту. Тому домовленості щодо "Південного потоку" є "об'єктом пильної уваги" Єврокомісії, в низці випадків вони "порушують європейські правила і принцип лібералізації ринку", оскільки перешкоджають допуску третіх країн до труби для транспортування газу.
"Газпром" не вірить в "Голлівуд"
Поки результат протистояння "Газпрому" і Єврокомісії неясний, російська компанія зважилася на попереджувальну заяву, суть якої звелася до погрози позбавити Євросоюз достатніх обсягів російського газу, який може бути затребуваний його економікою. Офіційний представник "Газпрому" Сергій Купріянов повідомив, що компанія має намір нарощувати постачання свого палива в країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону до рівня поставок в Європу. "Враховуючи ризики поглиблення кризи в Європі, зростає наша активність на Сході... Ми вже заявляли, що обсяг експорту газу на Схід буде порівнянний, а може, і перевищить обсяги експорту до Європи", - повідомив він, згадавши, що такі плани "Газпрому" вже назвали "східним розворотом". Однак експерти сумніваються в його реалізації.
"Росія не зможе перенаправити значні обсяги газу на Схід, Європа залишиться основним ринком. Європа поки не може обійтися без російського газу, а деякі країни на 100% залежать від Росії, наприклад, Фінляндія. З іншого боку, "Газпром" цілком і повністю зав'язаний на Європу. Інших ринків у нього немає", - вважає Михайло Крутіхін. Американський ринок, за його словами, для "Газпрому" закритий через активний розвиток видобутку сланцевого газу. "Китайського ринку для російського газу не існує, а будувати на Далекому Сході нові потужності зі скрапленого газу - надзвичайно дороге задоволення, і цей газ не буде конкурентоспроможним на ринку Тихоокеанського регіону через свою дорожнечу", - пояснив експерт.
"Переговори "Газпрому" з Китаєм нагадали мені старий анекдот: Ринок, всі торгують яблуками по 20 рублів за кілограм, а один мужик пропонує точно такі ж, але по 100 рублів за кілограм. На запитання "Чому?" Відповідає: "Гроші дуже потрібні", - сказав Михайло Корчемкін. Крім того, зазначив він, технологічна революція, що почалася кілька років тому в газовій галузі США і пов'язана з видобутком сланцевого газу, поширилася не тільки в Європу, але і в Китай.
Згідно з дослідженням консалтингової фірми Wood Mackenzie, до 2030 р. Китай видобуватиме понад 110 млрд. куб. м газу з нетрадиційних джерел - здебільшого сланцевого. Сланцевий газ покриє чверть потреб китайського ринку та обмежить можливості постачань в країну скрапленого природного газу (СПГ). За оцінками Wood Mackenzie, після 2020 р. відпаде необхідність у постачаннях додаткового трубопровідного газу, тобто всі нові газопровідні проекти Китаю до цього часу будуть завершені. Тому австралійські виробники СПГ стурбовані можливим зростанням видобутку сланцевого газу в Китаї, адже якщо китайські газовики будуть працювати американськими темпами, то до 2015 р. видобуток сланцевого газу може скласти до 50 млрд. куб. м.
Але, на думку Олексія Міллера, так звана революція сланцевого газу - це американський "Голлівуд". "Однак цей "Голлівуд" робить шанси "Газпрому" на постачання трубопровідного газу в Китай ще більш примарними. Тим не менш "Газпром" вже добудовує трубу Сахалін - Хабаровськ - Владивосток. Без будь-яких контрактів. Просто з урахуванням можливого експорту газу на ринки Китаю", - констатував Михайло Корчемкін.
Антиринкові футбольні амбіції
Гендиректор East European Gas Analysis відзначає, що в цьому контексті рішення "Газпрому" відмовитися від проекту з розробки Штокманівського родовища, який призначався в основному для експорту російського газу в Північну Америку, позитивно відіб'ється на діяльності компанії. "Відмова від нерентабельного проекту підвищить репутацію компанії і зміцнить її фінансове становище. У світі досить газових родовищ з набагато нижчими витратами на видобуток і транспорт палива. Капітал йде туди, де більший прибуток, а прибуток Штокмана залишається під великим питанням. Час Штокманівського родовища прийде років через 10-15, залежно від попиту на газ і обсягу пропозиції", - сказав він.
Крім того, експерти звертають увагу на негативну тенденцію у видобутку "Газпрому", через яку компанії просто може не вистачити палива для експортних поставок. "Газпром" суттєво знизив видобуток газу в I півріччі поточного року, що і стало головною причиною падіння видобутку в цілому по країні. За даними звітності компанії, її видобуток склав в січні-червні 2012 р. 254,639 млрд. куб. м, що на 6,1% нижче, ніж у січні-червні минулого року. Причому зниження видобутку спостерігається другий рік поспіль.
Але подібний негативний тренд не заважає "Газпрому" витрачати астрономічні суми на розвиток інфраструктури з доставки своєї продукції на конкурентні зовнішні ринки, де також скорочується на неї попит. А також робити замах на європейські рекорди за витратами на купівлю футболістів ("Газпром" виступає спонсором Російського футбольного союзу, Континентальної хокейної ліги, Ліги чемпіонів UEFA сезонів 2012-2015 рр. та Суперкубка UEFA в 2012-2014 рр., фінансує петербурзький "Зеніт", німецький "Шальке", сербську "Црвену Звезду", хокейні клуби СКА та "Авангард"; у липні 2012 р. став на три роки спонсором лондонського футбольного клубу "Челсі", власником якого є Роман Абрамович).
Неефективний партнер як стимул
"Я вважаю "Газпром" дуже неефективною компанією, у якої достатньо грошей, і просто потрібно навести порядок у своєму господарстві", - заявив нещодавно Ігор Артем'єв, голова Федеральної антимонопольної служби РФ. Однак, судячи з усього, у російського керівництва інше уявлення, якою повинна бути ситуація в найбільшій компанії країни, щоб відповідати її політичним і економічним вимогам. А Україна через відсутність конкуренції на внутрішньому ринку та з залежністю від російського газу, змушена миритися з політикою "Газпрому", безуспішно намагаючись вже третій рік домогтися зниження цін на його постачання.
Але подібна ситуація - потужний стимул для впровадження енергоефективних технологій в національній економіці, що є реальною панацеєю від високої ціни на імпортний газ. "Україна має визначитися у своєму політичному виборі. Якщо ми хочемо бути прихильниками європейських принципів розвитку, тоді необхідно піти від проблеми ціни на газ, зосередившись на внутрішній модернізації економіки та житлово-комунального господарства. Основним повинен стати постулат не зниження вартості газу, а зменшення його споживання в Україні в реальному секторі економіки, ЖКГ та населенням", - говорить експерт Валентин Землянський. Також необхідно розвивати й альтернативні напрямки: від збільшення внутрішнього видобутку до розвитку відновлюваних джерел енергії. "Правда, останні необхідно реалізовувати також за європейськими принципами, коли пріоритет віддається мікрорівню, коли альтернативні енергетичні установки розвиваються в кожному конкретному домогосподарстві (підприємстві), а не шляхом створення великих корпорацій", - зазначив співрозмовник "i".
Він прогнозує, що в середньостроковій перспективі Україна зможе практично повністю відмовитися від постачань російського газу. Необхідно також готуватися до того, що Київ зазнає певних втрат через зниження транзиту російського газу і необхідність захисту власних інтересів у Стокгольмському арбітражі. Крім того, цілком очевидно, що Росія спробує дискредитувати Україну в очах ЄС і чинити максимальний економічний тиск шляхом витіснення української продукції з ринків країн Митного союзу. Однак економічний ефект для України все одно буде набагато вищим, ніж витрати, яких зазнає держава, вибравши своїм пріоритетом енергонезалежність і відмовившись від споживання дорогого російського газу.
Світлана Долинчук
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
