1085
Без захисту держави...
Здатність української індустрії виживати і навіть при цьому ще якось рухатися вперед гідна подиву. Приміром, Нікопольський завод феросплавів (Дніпропетровська обл.) цього місяця планує ввести в дію дробильно-сортувальний комплекс. Обсяг інвестицій в його спорудження становить 115 мільйонів гривень, зокрема вартість обладнання південноафриканської фірми Osborn — 1,5 мільйона євро. "Готовність комплексу — близько 98%, — сказав журналістам у четвер у Нікополі генеральний директор підприємства Володимир Куцин, — ось-ось обладнання надійде після розмитнення на підприємство, і за два тижні ми його встановимо".
За словами гендиректора, після початку експлуатації цього комплексу підприємство зможе довести обсяг продукції, що випускається, майже до 100 тисяч тонн на місяць. "Але все залежить від ринку і замовлень, що надходять", — не без скептицизму уточнив Куцин. На думку фахівців НЗФ, 2012 року очікується негативний фінансовий результат, оскільки обсяг замовлень знижується. Куцин вважає, що для рентабельної роботи необхідно реалізовувати близько 80 тисяч тонн феросплавів на місяць, але у вересні, як планується, завод виготовить 71 тисячу тонн, а реалізує загалом 40 тисяч. Остання продукція осяде на складі. І інвестиції, і обігові кошти будуть значною мірою заморожені. Директор вважає, що труднощі зі збутом пов’язані передусім зі зростанням імпорту цієї продукції в Україну.
Директор не назвав обсягів збитків, що намічаються. Але про них опосередковано можна судити за підсумками минулого року, коли підприємству, що успішно розвивається, довелося зіткнутися з негативними наслідками експансії імпорту і зростанням тарифів на електроенергію. Збитки НЗФ торік зросли майже удвічі і перевищили 2,8 мільярда гривень. А за сім місяців цього року підприємство скоротило виробництво феросплавів на 20,8% проти аналогічного періоду минулого року.
Та все ж НЗФ перебуває в дещо кращому становищі, ніж Запорізький і Стахановський феросплавні підприємства. Для нього постійно зростаюча ціна на електроенергію не настільки критична, оскільки продукція, що випускається ним, менш енергомістка. А Запорізький завод був змушений ухвалити рішення про зупинку з 15 жовтня і про скорочення 1350 робочих місць. Це майже 2/3 їх загальної кількості. Як повідомляв заступник голови Запорізького обкому профспілки металургів і гірників Валерій Сєдов, "після такого скорочення виробництво просто зупиниться, залишиться лише обслуговуючий персонал і охорона". На його думку, основна проблема підприємства — це висока вартість електроенергії, яка в загальних операційних витратах заводу сягає 55%.
Керівник ЗЗФ Павло Кравченко розповідає, що за півтора року (2011-й і перше півріччя 2012 р.) ціни на електроенергію зросли на 34,5% і на 38% (за умови її отримання за другим класом, за яким і працює ЗЗФ). У результаті щомісячні витрати підприємства на електроенергію (при однакових обсягах споживання) з липня 2012 року зросли на 20 мільйонів гривень проти грудня 2010 року. "Ця величезна сума для нас практично непосильна", — наголосив Кравченко в одному з недавніх інтерв’ю і звернув увагу на те, що відповідного зростання ціни феросплавів за цей період не спостерігалося. Якщо тонна феромарганцю на європейському ринку у грудні 2010 року коштувала 1280 дол., то в липні 2012-го — 1240 дол. Тонна феросилікомарганцю (майже 60% в обсязі виробництва ЗЗФ) у грудні 2010 року коштувала 1490 дол., а в липні 2012-го — 1300 дол. Не випадково Україна за 7 місяців цього року, за даними Української асоціації виробників феросплавів, скоротила порівняно з аналогічним періодом 2011 року випуск феросплавів на 14,8%.
Держава повинна приділяти більше уваги підтримці і розвитку феросплавної галузі, вважає Куцин. "Це стосується передусім тарифів на електроенергію", — каже він журналістам і не погоджується зі звинуваченнями в тому, що феросплави реалізуються на вітчизняному ринку дорожче, ніж експортні. "Претензії металургів з цього приводу необґрунтовані, — переконує він і додає: — Вартість феросплавів у собівартості виробництва сталі — менш як 1%".
Аналогічної думки й екс-заступник міністра промислової політики Сергій Грищенко. За його словами, довгострокові рамкові договори, в яких передбачена формула ціни, прив’язана до вартості феросплавів на спотовому ринку, є вигідними як для постачальника, так і для виробника "і не порушують інтересів покупця". Виконавчий директор УкрФА Сергій Кудрявцев зазначає, що ситуація, коли на ринку України більш як 50% від його загального обсягу 2011 року становили імпортні феросплави, у принципі позбавляє українських виробників можливості диктувати споживачеві свої умови. При цьому він наголошує: "Якщо тарифи на електроенергію для феросплавних підприємств залишаться на нинішньому рівні, то Запорізький і Стахановський заводи розглядатимуть можливість зупинки у зв’язку з цілковитою втратою рентабельності".
Влада вже не в змозі вдавати, що ситуація у феросплавній галузі її не обходить. Із закликом врятувати Стахановський феросплавний до прем’єра звернулася Луганська облрада. А голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Пеклушенко написав листа Президентові України Віктору Януковичу і прем’єр-міністрові України Миколі Азарову з проханням допомогти ЗЗФ отримати економічно обґрунтований тариф на електроенергію (за розрахунками фахівців підприємства він становить 0,06 дол. за 1 кВт.год). В уряді начебто відгукнулися: на початку серпня прем’єр вирушив до Запоріжжя з робочим візитом. Як наголошувалося, головна його мета — розв’язати проблеми феросплавної галузі. Проте після приїзду голова уряду чомусь відмовив феросплавникам в аудієнції, не кажучи вже про вирішення питання.
Тим часом у Верховній Раді з’явився законопроект, в якому пропонується повністю потопити галузь. У ньому передбачено зняти ввізне мито на феросплави (5%), яке було навіть не бар’єром, а лише низько натягнутою мотузкою на шляху постійно зростаючого імпорту. "Якщо у вересні його (цей закон) ухвалять, то Україна, — зазначає Кравченко, — втратить феросплавне виробництво як таке. Вітчизняним феросплавникам неможливо успішно конкурувати зі світовими виробниками, маючи тариф на електроенергію в кілька разів вищий, ніж у конкурентів, і не маючи жодного захисту з боку держави". Вона, на думку директора ЗЗФ, "не лише не хоче чи не може запропонувати власного варіанту розв’язання проблеми, а й не розглядає варіантів, пропонованих виробниками, — вона просто повернулася до феросплавників спиною".
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
