733
Держзакупівлі можуть бути ускладнені
— Казна та Політика
Кабінет міністрів подав до парламенту законопроект N11100, яким запропонував змінити конкурсні умови проведення державних закупівель. Хоча текст документа поки не оприлюднений, на сайті уряду повідомляється, що зміни вносяться до ст. 16 закону "Про здійснення державних закупівель". У цій статті до переліку кваліфікаційних критеріїв буде додано одну вимогу: для участі в держзакупівлі компанія повинна буде мати або виробництво в Україні, або сервісний центр. Цю умову встановлять тимчасово - до кінця 2015 року. Документ розроблений для виконання доручення президента Віктора Януковича щодо підтримки національних виробників.
Після вступу до СОТ Україна в лютому 2009 року стала спостерігачем у багатосторонній угоді про держзакупівлі, що дозволило їй почати переговори про приєднання до цієї угоди. Вона визначає права та обов'язки країн-членів СОТ щодо процедур та практик у сфері державних закупівель. Основним вважається принцип недискримінації: товарам, послугам і постачальникам іншої країни СОТ надаються не менш сприятливі умови, ніж вітчизняним постачальникам. Україна досі не приєдналася до цієї угоди. "Тому законопроект не порушує зобов'язання, взяті Україною при вступі до СОТ", - відзначає партнер юридичної компанії Astapov Lawyers Олег Мальський.
Нова ініціатива суперечить домовленостям з ЄС. Рівний підхід до іноземних та вітчизняних компаній при проведенні держзакупівель задекларований в угоді про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, парафування якої було проведено місяць тому. Проте терміни ратифікації угоди і її подальшого вступу в силу досі не визначені.
З початку серпня держпідприємства, які здійснюють закупівлі за власні кошти, були звільнені від необхідності проводити тендери. Відповідно, ініціатива торкнеться лише бюджетних грошей. Зокрема, з 340 млрд грн, заявлених в 2011 році для проведення держзакупівель, на кошти державного бюджету припало всього 55,4 млрд грн, а місцевих бюджетів - 22 млрд грн. Відзначимо, що ці кошти будуть витрачатися в умовах зниження конкуренції.
Тому ініціативи уряду можуть призвести до завищення цін на куплені державою товари, вважають експерти. "Будь-яке зниження конкуренції, навіть якщо воно відбувається під слушним приводом, веде до зростання цін. Крім того, як показує практика, виробникам постійно потрібні обігові кошти, і вони не беруть участь в тендерах, поступаючись посередникам. В такому випадку кількість охочих брати участь в них може впасти до нуля", - попереджає президент Асоціації підприємців і промисловців-постачальників товарів, робіт і послуг для державних потреб Володимир Доброскок. Навіть зараз багато тендерів визнаються такими, що не відбулися, оскільки не знаходять навіть двох учасників.
Участь нерезидентів у тендерах ускладниться. "Компанії, що пропонують унікальне обладнання, надають сервісне обслуговування за місцем виробництва. Український ринок для них може бути закритий", - вважає директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. Неможливою стане участь іноземних компаній у тендерах на закупівлю сировинних товарів. "Якщо виникне необхідність закупівель іноземних продуктів харчування, то формально буде потрібне ще одне внесення змін до закону про держзакупівлі", - уточнив пан Юрчишин.
Втім, якщо в законопроекті не будуть прописані мінімальні вимоги до виробництва або сервісного обслуговування, то обійти ці вимоги не надто важко. "Іноземна компанія, зацікавлена в участі в тендері, може відкрити невелике виробництво в Україні, або навіть сервісний центр з одним співробітником. І формально вимога буде дотримана з мінімальними витратами", - уточнює пан Мальський. "Якщо така норма створить проблеми іноземним компаніям, то відкриття в країні сервісного центру або навіть невеликого виробництва не повинно стати для них проблемою", - погоджується виконавчий директор "Європейської бізнес асоціації" Ганна Дерев'янко.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
