Нафта: чи виникне на місці Сирії "Незалежний Курдистан"


Нафта: чи виникне на місці Сирії "Незалежний Курдистан"

Останні події в Сирії зайвий раз переконують світ, що вони є лише ланкою в трагічному ланцюгу потрясінь, які стрясають Близький Схід і весь арабський світ ось вже більше десяти років. Спочатку війна в Іраку, потім напруженість навколо Ірану, "арабська весна", яка буквально змела беззмінних лідерів Тунісу, Єгипту та Лівії, поглинула в хаос Ємен і затопила в крові Сирію.

Розклад сил в регіоні за цей час змінився кардинально: Ірак з місцевої наддержави перетворився в зону лиха (то ж саме можна сказати і про Лівію), Єгипет стрімко втрачає всіляке значення, ще вчора могутня Сирія буквально на очах стає схожа на Сомалі. І все вищеописане відбувається на тлі одвічного арабсько-турецько-перського протистояння, при активній участі США, Франції та Англії. До речі, саме завдяки двом останнім у першій половині ХХ століття на карті світу і з'явилися такі держави, як Ірак, Сирія, Ліван, Йорданія в їхніх нинішніх кордонах. Можливо, у Вашингтоні, Лондоні та Парижі зараз вирішують: чи не змінити ці кордони знову?

Міна сповільненої дії!?

Так хто ж в перспективі може стати тим детонатором, який не тільки зможе підірвати і без того розжарену обстановку в регіоні, але і сильно похитнути багато, на перший погляд, дуже міцних державних будівель? Хто чекав цієї години багато сотень років, і кого тримали про запас в якості "секретної зброї" сильні світу цього?

Мова йде не про якусь політичну організацію, бойову групу, релігійну секту чи плем’я. Мова йде про цілий народ, який, між іншим, є четвертим за чисельністю етносом на Близькому Сході. Це курди - 35-мільйонний народ, який не має власної держави, який поступається за чисельністю лише арабам, іранцям і туркам, і розділений між їх країнами. Тепер в традиційне протистояння "великої трійки" (араби, перси, турки) цілком може втрутитися четвертий і сплутати їм всі карти, пояснили експерти земляцтва трейдерів та інвесторів Близького Сходу Академії Masterforex-V.

Цілком зрозуміло, що розрізнений народ зможе перетворитися на потужну політичну і військову силу тільки у випадку, якщо за його спиною стоятиме потужна наддержава, зацікавлена в новому переділі. Як колись країни Антанти, бажаючи зруйнувати Османську імперію, підтримали арабський рух, так і зараз країни Заходу можуть знову зробити актуальним т.зв. "курдське питання", і тоді нікому на Близькому Сході, як то кажуть, мало не здасться.

Курдське питання і недержавність одного з найбільших народів

Головна проблема полягає в недержавності одного з найбільших народів, який має свою особливу ідентичність, історію, культуру, мову, національну еліту і, як наслідок, політичні амбіції. Говорячи дипломатичною мовою, курдське питання являє собою цілий комплекс правових, військово-політичних, економічних і гуманітарних питань, пов'язаних з можливістю створення національної держави курдів:

- історична область Курдистан, на якій компактно проживають етнічні курди (вони там становлять близько 80-90%), існує дуже давно. Вона розкинулася на площі в 500 тисяч квадратних кілометрів, що дорівнює території Франції. Однак при цьому Курдистан - поняття швидше умовне, оскільки він розташований на землях чотирьох держав: Туреччини, Ірану, Іраку і Сирії. Найбільша частина Курдистану розташована в межах сучасної Туреччини (200 тис. кв. км., там живуть від 18 до 20 мільйонів курдів), трохи менша частина - в Ірані (понад 160 тис. кв. км., 8-10 мільйонів), третя за величиною в Іраку (75 тис. кв. км., близько 5 мільйонів) і найбільша частина знаходиться в Сирії (15 тис. кв. км., 1.5 мільйони). Приблизно 500 тисяч курдів проживають в республіках колишнього СРСР (в Азербайджані - 200 тисяч, у Вірменії - 75, Казахстані - 30, Туркменії - 50, Росії - 65). Курдська діаспора є в країнах Західної Європи. Так, у ФРН їх проживає 500 тисяч, у Франції - 80, Нідерландах - 40. Курдські громади є в США, Австралії і Латинській Америці. Приблизно третину курдської діаспори в далекому зарубіжжі становлять біженці з Туреччини.

- замість Сирії та Іраку свого часу міг з'явитися незалежний Курдистан, але країни, що перемогли у Першій світовій війні, вирішили інакше. Після розгрому Османської імперії згідно з підписаним 10 серпня 1920 р. Севрским договором мала виникнути і держава Курдистан, але реалізовувати ці плани ніхто не збирався, а після підписаного 10 серпня 1920 р. договору частина курдських територій опинилися під мандатом Великобританії і Франції, де пізніше виникли Ірак і Сирія. Більша ж їх частина залишилася всередині кордонів новоствореної Турецької республіки і шахського Ірану.

- ставлення до курдської меншини в чотирьох державах, на території яких знаходився Курдистан, було різним і змінювалося з часом, причому не завжди на краще. Землі країни Курдів постійно ставали ареною протистояння між Османською імперією і Персією. У 1638 році після підписання договору в Касрі Ширині Курдистан вперше був розділений. До середини ХIX сторіччя войовничі племена курдів без кінця билися з турками, персами і між собою. Тільки потім їх боротьба набула національного забарвлення. Пішла низка народних повстань, які, однак, жорстоко придушувались. І хоч наявність курдської національності не заперечувалася в жодній з держав, політика стосовно курдів носила скоріше асиміляційні характер. У ХХ столітті і навіть у другій його половині також відбулося кілька великих повстань в Туреччині та Іраку. Режим Саддама Хусейна особливо жорстко придушував курдський рух, проти декількох сіл було навіть застосовано хімічну зброю (за що згодом Хусейна і засудили до смертної кари). У боротьбі проти Іраку курдам допомагав спочатку Іран, потім США. Курдських повстанців в Туреччині активно підтримував колишній СРСР.

Курди є дуже значною силою, причому, в першу чергу, військовою. Численні бойові загони (кожен курд в сільській місцевості з 13 років - потенційний воїн) посилюються міцними організаційними структурами. На території Туреччини діє Курдська робоча партія (КРП), що стоїть на радикальних позиціях незалежності Курдистану і має військове крило Армію визволення народів Курдистану (АОНК), що налічує близько 40 тисяч бійців. АОНК активно діє в Туреччині, Іраку та Ірані, його бойовики тренуються в Сирії та Лівані. На півночі Іраку діють дві партії - Демократична партія Курдистану і Патріотичний союз Курдистану. В Ірані курдів очолює Демократична партія Іранського Курдистану, чия штаб-квартира розташована в сусідньому Північному Іраку. Під час Другої світової війни в Ірані навіть була проголошена курдська республіка Махабад. Але незабаром її знищила іранська влада за підтримки англійців і американців. Курдську меншість в Сирії представляє Курдська національна рада і Партія "Демократичний союз".

Сірник, яка може спалахнути будь-якої миті

Курдська проблема буде завжди актуальною, в усякому разі, поки не вирішиться. Вся справа в регіоні, в якому традиційно зосереджені інтереси світових наддержав. Близький Схід не тільки багатий корисними копалинами, а й відіграє стратегічно важливу роль у функціонуванні інфраструктури транспорту енергоресурсів з Перської затоки в Європу та США. Тому в даному регіоні завжди буде грати набагато більше гравців, ніж та кількість країн, які там є. І почати там будь-які "події" завжди буде набагато легше, ніж їх припинити, чому і служить наочним доказом тривала "арабська весна":

- курди розглядалися як ідеальна бойова сила не тільки сусідами (іранці нацьковували їх на турків і іракців, сирійці - на турків, турки - на всіх інших), а й за океаном. Під час численних російсько-турецьких воєн росіяни розглядали варіант розгортання партизанської боротьби за допомогою курдів. Під час Першої світової з таким же проханням до них зверталися англійці, під час Другої світової - німці (Гітлер доручив опрацювання даного питання легендарному диверсанту Отто Скорцені). У дні операції "Буря в пустелі" і подальшої війни з Іраком по допомогу до курдів зверталися американці. І майже завжди допомога курдів була дуже ефективною. Курдів всілякі спецслужби розглядали як своєрідну дубину, яку в разі потреби можна обрушити на будь-яку з чотирьох країн регіону. Не випадково президенту США Рональду Рейгану приписують порівняння курдів із сірником, "який ми можемо і повинні запалювати тоді, коли ми цього захочемо".

- курди займали не останнє місце в планах Вашингтона. Досить згадати проект "Великого Близького Сходу", приписуваного ветерану американської розвідки Ральфу Петерсу. Згідно з ним передбачалося створення Вільного Курдистану зі столицею в багатому нафтою Кіркуку (Північний Ірак) і він включав би в себе майже 20 турецьких провінцій і окремих сирійських та іранських регіонів, майже до м.Тебріза, в той час коли поставки з Ірану заблоковані, а ціни на нафту мають підвищену волатильність і стоять на максимумах на світових майданчиках, зазначив Андрій Гойл, керівник відділу аналітики компанії RoboForeх.

Саме через ці райони протягнуті нафтопроводи Баку-Джейхан і Кіркук-Джейхан, як основні "нафтові магістралі" Середньої Азії. Можна також згадати секретний проект віце-президента США Джона Маккейна щодо можливого поділу Іраку на три держави - курдську (найбільшу), сунітську та шиїтську і багато іншого. Враховуючи дії США в Іраку або їх відкриту військову допомогу повстанцям у Лівії та Сирії, неважко здогадатися, що Білому дому цілком по силах підтримати будь-який "революційний" або національно-визвольний рух в регіоні, тим більше такий потужний як курдський.

Вільний Курдистан як перспектива або нова реальність

Сьогодні, коли сирійські урядові сили стягнуті переважно до столиці держави Дамаску і ділової столиці Алеппо, в курдських районах північного сходу Сирії - в містах Камишли, Ель-Араб, Афрін обстановка контролюється курдськими загонами самооборони, більшість яких становлять бойовики КРП. Президент Башар Асад робить вигляд, що він схвалює такий стан справ і нібито курдські бійці захищають його владу, але в останніх, швидше за все, трохи інший погляд на обстановку. Цю частину Сирії вони напевно вже розглядають як частину майбутнього Вільного Курдистану. Поки що офіційні представники сирійських курдів говорять тільки про автономію, і Дамаск ніби як навіть не сперечається з ними, але, як відомо, апетит приходить під час їжі, і взагалі збереження режиму Асада зараз під великим питанням.

Іракський Курдистан, який після повалення Саддама Хусейна має найширшу автономію, в березні 2012 року доставив світовій спільноті немало тривожних моментів. Місцевим курдам мало виявилося незалежності де-факто, і вони захотіли отримати її офіційно. Проголошення незалежності було заплановано на 21 березня і згодом відкладено. При цьому спостерігачі відзначили, наскільки збільшився імпорт озброєнь в Іракський Курдистан.

Лідер Іракського Курдистану Масуда Барзані напередодні здійснив офіційні візити до Вашингтона і Анкари, де імовірно обговорив перспективи проголошення незалежності. Тоді ж відбулися переговори курдського лідера з керівництвом Сирії. Можливими причинами перенесення проголошення незалежності аналітики вважають:

- тиск Туреччини, яка загрожувала почати війну з новою країною.

- загрози офіційного Багдада, який також обіцяв розпочати військові дії.

- вимога Туреччини віддавати їй протягом 50 років половину видобутої в іракському Курдистані нафти (в іншому випадку - війна або заборона на транспортування нафти через її територію).

- загострення обстановки в Сирії, яка розглядалася як запасний маршрут з транспортування нафти через середземноморські порти.

- настійне прохання Вашингтона почекати з проголошенням незалежності "до кращих часів". Ця "секретна зброя" може бути пущена в хід, якщо, наприклад, шиїтський Багдад спробує вийти з-під контролю. Або у випадку крайнього загострення відносин з Іраном, або, щоб поставити на місце досить самостійну у своїй зовнішній політиці Туреччину. Тепер же, коли в регіоні з'являться вже два фактично незалежні курдські анклави (в Іраку і Сирії), Анкара вже не зможе так впевнено, як раніше, грати мускулами, оскільки опиниться перед ризиком отримати відразу три фронти - один внутрішній і два зовнішні. А якщо додати до цього ще й можливість військової та дипломатичної допомоги курдам з боку США і їхніх союзників, то будь-який уряд з вищеназваних країн стане значно поступливішим.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua