2539
Україна знову ризикує залишитися без "робочих рук"
Всупереч старанням прем'єр-міністра Азарова абітурієнти не поспішають йти в інженери і техніки, звично вибираючи економіку і юриспруденцію.
1 серпня, - "червоний день календаря" для вступників до українських вишів. До полудня академії, інститути та університети повинні опублікувати перші рейтингові списки, а абітурієнти, відповідно, приготуватися оперативно нести оригінали документів до приймальних комісій вузів, які вони вподобали. І хоча підбивати остаточні підсумки цьогорічної вступної кампанії поки рано, деякі висновки зробити вже можна. "Комментарии" проаналізували заяви, подані до п'ятірки найпопулярніших вузів країни, щоб з'ясувати, які спеціальності користуються в цьому році найбільшим попитом.
Навіть побіжний погляд на дані, представлені в системі "Конкурс", дозволяє сказати: абітурієнти так і не почули закликів прем'єра Азарова поповнити ряди гірничопроходчиків, інженерів та інших "технарів". Замість цього вони традиційно вирушили штурмувати економічні, юридичні та філологічні факультети - за умови, що на останніх викладається англійська мова.
Так, у Київському національному університеті ім. Т.Г.Шевченка - лідері абітурієнтських вподобань - "попереду планети всієї" за популярністю йдуть ті ж спеціальності, що і в попередній десяток років: "Економіка підприємств", "Менеджмент", "Міжнародна економіка". Конкурс на ці напрямки становить 10-13 осіб на місце. Інші економічні напрями, на кшталт "Фінансів і кредиту", теж у пошані: конкурс на цю спеціальність досягає майже 4 особи на місце.
Не відстають від економіки й юридичні науки. Так, навіть за значної квоти 555 місць на спеціальність "Правознавство", вступити на нього в університет Шевченка бажає в чотири рази більше абітурієнтів - понад 2200. У вузах з меншою квотою конкурс на цю спеціальність ще вищий: у "Львівській політехніці" на кожне абітурієнтське місце претендує майже 8 потенційних юристів.
Нарешті, третім безперечним лідером є англійська мова. Так, на спеціальність "Англійська мова, література та переклад" у вже згаданому КНУ конкурс складає 14 осіб на місце. У Львівському національному університеті ім. І. Франка - майже 8 осіб. У той же час, щодо інших іноземних мов подібного ажіотажу не спостерігається.
Традиційно високим попитом - і, мабуть, на рідкість виправданим - продовжують користуватися спеціальності, пов'язані з IT-сферою. За кожне місце тут зазвичай змагається не менше трьох потенційних студентів, а в деяких випадках показник популярності підскакує до 5-7 осіб на місце. Одначе, є й інші напрямки, де кількість вступників обчислюється сотнями і тисячами. Так, стабільно високі показники (конкурс від 7 осіб на місце і вище) показують такі спеціальності, як "Туризм", "Видавнича справа", а також кузня майбутніх піарників - "Реклама і зв'язки з громадськістю". Змагатися з ними можуть хіба що біологія, історія і українська мова (до слова, вони ж - найпопулярніші предмети на ЗНО).
До другого ешелону популярності можна віднести психологію, соціологію та політологію (з конкурсом 5-6 осіб). У той час, як технічні науки, за які так ратують в Кабміні, плетуться далеко позаду. Наприклад, на спеціальність "Гірництво" в КПІ надійшло лише 117 заяв при 135 доступних місць. "Радіотехніка" в Національному авіаційному університеті, маючи солідну квоту 350 місць, викликала інтерес у 270 потенційних студентів. І хоча з іншими профільними напрямками в технічних вузах краще - конкурс, наприклад, на "Авіоніку" або "Енергомашинобудування" в НАУ коливається в межах 1,5-2,5 осіб на місце - до популярності економіки або правознавства їм, як і раніше, далеко. Як і іншим прикладним наукам - фізиці, хімії та іншим.
Така ситуація спостерігається не тільки в Києві та Львові, а й в інших регіонах країни. Українська освітня сфера зберігає відірваність від ринку праці і випускає "не тих" фахівців. Причому справа цього разу навіть не в Міністерстві освіти, що "спускає" вузам "неправильні" замовлення. Навпаки, в МОН протягом останніх років ситуацію намагаються хоч якось вирівняти, "урізуючи" замовлення на гуманітаріїв і в міру можливостей стимулюючи випуск "технарів". Одначе на шляху у них стають самі абітурієнти, які у виборі майбутньої спеціальності, як і раніше, керуються іміджевими стереотипами. Що й пояснює нев'янучу популярність економічного та юридичного напрямів.
А тим часом, експерти не втомлюються чесно попереджати: в найближчій і середньостроковій перспективі Україні знадобляться представники робітничих професій та спеціалісти вузького профілю: біофізики та біохіміки, геодезисти і геологи, інженери-конструктори та інші люди з науковою і технічною освітою. А величезній кількості менеджерів, маркетологів і представників інших популярних нині професій доведеться або перепрофілюватися, або залишитися за бортом.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
