3839
Їм не потрібен Литвин
Партія регіонів йде ва-банк: щоб повернути контроль над парламентом і схвалити необхідні для передвиборчої кампанії закони, регіонали готові скликати позачергову сесію і змінити спікера.
У керівництва партії влади дозрів блискучий план: щоб відновити фактично заблоковану спікером Володимиром Литвином роботу парламенту, регіонали вирішили перервати канікули і скликати позачергову сесію. І хоча остаточна дата її проведення ще не затверджена, за словами заступника голови Партії регіонів Михайла Чечетова, засідання може відбутися в останній день липня - перших числах серпня, головне питання порядку денного вже відоме - вибори нового спікера. До цього рішення, зізнається Чечетов, влада прийшла не відразу, і поки воно не остаточне, але, відмовившись підписувати проголосовані більшістю законопроекти, вибору колишній соратник біло-блакитним не залишає.
Парламентська рокіровка обіцяє регіоналам значні бонуси. Руками нового голови парламенту вони зуміють за пару днів підписати документи, що вже пройшли Раду під шумок мовного питання, і до парламентських виборів ухвалити вигідні для своєї кампанії закони. Для остаточної парламентської перемоги владі не вистачає малого - знайти зручного нового спікера і нейтралізувати опозицію, яка загрожує зірвати не тільки голосування за його кандидатуру, а й саму позачергову сесію.
Краса гри
До зміни голови парламенту регіонали готувалися давно і ґрунтовно. Після того як перша спроба зміни процедури призначення і зняття спікера провалилася - законопроект, який зробив можливим обрання голови ВР простою більшістю, завис у повітрі через відмову Литвина його підписати, - біло-блакитні звернулися до Конституційного суду, який довів справу до кінця. Згідно з його постановою, тепер для зняття спікера достатньо не 300, як раніше, а 226 голосів.
І вони, запевняє Чечетов, у влади знайдуться. Принаймні, якщо Литвин не одумається і не повернеться до своїх обов'язків. Щоб голові ВР, що пішов у безстрокову відпустку, краще думалося, заступник голови фракції ПР нагадує: технічно від позачергової сесії та розгляду питання про відставку Литвина регіоналів відокремлює проста формальність - збір 150 підписів на користь її проведення.
Зібрати їх для регіоналів, парламентська фракція яких складається з 194 багнетів, не проблема. Тим більше, у скликанні позачергової сесії і новому спікері вони всерйоз зацікавлені. Підпису нового голови парламенту вже чекають затверджені більшістю постанова про збільшення на 174 млн грн. фінансування Генпрокуратури і документ, який скасував необхідність проведення тендерів при проведенні держзакупівель за відомчі гроші (повний список проголосованих Радою, але не підписаних Литвином законів - в Фокусі № 27 від 6 липня). Але головне, на думку політолога Михайла Погребінського, контроль над парламентом потрібен регіоналам для того, щоб за допомогою популярних законів напередодні виборів задобрити електорат. У числі ідеологічних першочерговиків - закон про мови, що пройшов два читання, і законопроект про депутатську недоторканність, який керівництво ПР обіцяло затвердити ще до вересня. Крім того, за словами регіонала Володимира Олійника, ще до виборів Кабмін планує подати в Раду поки офіційно не оприлюднений законопроект, що збільшує виплати бюджетникам. У числі неполітичних, але важливих для звіту перед виборцями про виконану роботу - закони про адвокатуру, прокуратуру, кримінальні і адмінпровини, що прописує механізми дії одного з головних досягнень Ради нинішнього скликання - нового Кримінально-процесуального кодексу.
Хто на новенького?
Схвалити законопроекти - половина проблеми. Для влади, впевнений директор Школи політичної аналітики Олексій Гарань, важливо знайти людину, готову їх підписати і взяти на себе негатив, якого намагається уникнути Литвин. І така людина на прикметі вже є - віце-спікер Адам Мартинюк. По-перше, як комуніст, що орієнтується на російськомовний електорат, він без вагань підпише мовний законопроект. По-друге, він давно довів свою лояльність владі. Єдиний недолік Мартинюка, на думку Гараня, партійна приналежність: мовляв, спікера-комуніста і без того розсерджена політикою регіоналів Європа сприйме погано, а владі навіть дрібні непорозуміння напередодні виборів не потрібні.
Серед можливих претендентів на місце Литвина також його соратник по фракції Сергій Гриневецький та колишній спікер Іван Плющ. Але якщо литвинівець, головний плюс якого - рівні відносини з владою і солідний досвід парламентської роботи, питань про своє майбутнє призначення уникає, то Плющ можливість повернення в старе крісло заперечує, уточнюючи, що зі сформованої парламентської кризи країну можуть вивести лише дострокові вибори до ВР.
Але вони регіоналам, які планують вийти на пік кампанії в кінці вересня, не вигідні. Тому, за словами одного з заступників голови фракції ПР, який попросив не називати його імені, біло-блакитні як претендентів на пост спікера розглядають перевірених партійців - керівника фракції Олександра Єфремова та голову регламентного комітету Володимира Макеєнка. "Потрібно розуміти: новий спікер - король на годину, без амбіцій, який місце в новому скликанні не збереже", - озвучує головну перешкоду для призначення Єфремова керівник соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко. Крім того, якщо підтвердяться чутки про можливе потрапляння в Раду наступного скликання і спікерські амбіції нинішнього голови АП Сергія Льовочкіна, то між ним і популярним в парламенті головою фракції ПР може початися серйозна внутрішньопартійна війна за крісло.
Зате Макеєнко, який має досвід керівництва комітетом і віддалений від серйозних груп впливу всередині ПР, на посаду тимчасового голови, на думку однопартійців, підходить цілком. Але сам регіонал, захоплений святкуванням свого дня народження, від будь-яких коментарів з цього приводу відмовляється, пропонуючи почекати рішення партії про проведення сесії.
Чекає його й опозиція. Бютівець Андрій Павловський попереджає: на позачергову сесію фракція прийде, але з кадрових питань голосувати не буде. Одначе реалізувати цей план може перешкодити накладка з датами: з'їзд об'єднаної опозиції і сесія, за попередніми даними, можуть відбутися в один день - 31 липня. Якщо так, план дій, за словами голови "Фронту змін" Арсенія Яценюка, опозиціонери будуть розробляти на місці, і не виключено силовий варіант розвитку подій.
Поки ж критики влади обмежуються висуванням своїх вимог до діючого спікера: хоч би які рішення ухвалювалися на додатковій сесії, депутати за кожен документ повинні голосувати персонально, а не картками однопартійців. Тим більше, технічні можливості для цього в Раді є: система особистого голосування була змонтована ще в 2008 році.
Одначе запускати її Литвин, який після подачі заяви про відставку зник з Ради, швидше за все, не буде. За словами його прес-секретаря, спікер взяв "короткострокову відпустку на кілька тижнів".
У цьому, іронізує провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко, весь Литвин. Розкладаючи логіку спікера по поличках, він згадує, як на гребені помаранчевої революції вірний соратник Леоніда Кучми спікер Литвин швидко перейшов на бік опозиції. Потім кинув її, переметнувшись у біло-блакитну більшість і зайнявши пост спікера. І тепер, напередодні виборів, вічний блукач залишив останніх союзників. "Очевидно, що принципова позиція щодо мови додасть Литвину балів на виборах", - коментує експерт, нагадуючи, що спікер балотується по одному з мажоритарних округів Житомирської області. Втім, навіть у разі перемоги на виборах про пост спікера в майбутній Раді нинішній голова парламенту може забути: без своєї "Народної партії" ні регіоналам, ні опозиції він буде не потрібен. Хіба що досвідчений парламентарій зуміє сколотити навколо себе групу відданих мажоритарників, голоси яких стануть вирішальними при розгляді принципових питань. Якщо так, золота акція Литвина знову злетить в ціні, як і сам спікер.
Дмитро Орлов
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
