2790
Експерт: Українська металургія не зможе без допомоги держави подолати кризу
Поглиблення кризових явищ в українській металургії вимагає втручання держави. Про це заявив колишній заступник міністра промислової політики України, віце-президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Сергій Грищенко.
За його словами, протягом першого півріччя спостерігалися симптоми посилення світової кризи. "Доводиться визнати, що ситуація на зовнішніх ринках українських металургійних підприємств обвальна", - сказав Грищенко.
Також Грищенко звернув увагу на погіршення економічного становища вітчизняних метпідприємств. "Дані за перший квартал поточного року свідчать про те, що на 1 грн товарної продукції українська металургія затратила 1 грн12 копійок, тобто 12 копійок прямих збитків. В цілому збитки по галузі склали за 1-й квартал цього року 5 млрд грн", - констатував експерт.
Беручи до уваги негативну кон'юнктуру зовнішнього і внутрішнього ринків, Грищенко робить висновок про те, що українська металургія зіткнулася в поточному році з такими проблемами, які самостійно їй подолати не вдасться.
"За великим рахунком, з попереднього обвалу металургійних ринків, який стався в 2008 році, вітчизняний ГМК зміг вийти завдяки тим заходам, які вживав тоді уряд країни. Були присутні розуміння не просто проблем в економіці в цілому, а проблем у базовій галузі української економіки - гірничо-металургійному комплексі. Підписавши меморандум про взаєморозуміння, підприємства ГМК і Кабмін прийняли взаємні зобов'язання - уряд ввів мораторій на підвищення цін на послуги природних монополій, зафіксував ціни на електроенергію, власники підприємств пообіцяли не скорочувати робочі місця і своєчасно виплачувати заробітну плату. Все це тоді дозволило втримати ситуацію під контролем", - нагадав експерт і додав: "Не хотілося бути пророком, але відразу після припинення дії меморандуму я заявив, що найстрашніше не в тому, що було зупинено виконання положень цього документа у зв'язку з поступовим виходом ГМК з кризи, а в тому, що держава тепер може спробувати відігратися за всі ті втрати, яких зазнали держмонополії та пов'язані з ними приватні компанії. На жаль, я виявився правим - практично миттєво після припинення дії меморандуму почали зростати ціни на залізничні вантажоперевезення, на електроенергію для промпідприємств".
Грищенко переконаний, що в нинішній ситуації державі слід почати вироблення комплексу заходів, які дозволили б покращити ситуацію в металургії. "На жаль, зараз держава усувається від вирішення проблем металургів", - сказав експерт. На його думку, одним із прикладів такого самоусунення можна вважати ситуацію, яка склалася сьогодні в феросплавній підгалузі ГМК.
Керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман зазначив: "Між тим, що відбувається на світових металургійних ринках зараз, і тим, що відбувалося в середині 2008 року, існує велика різниця. Минулого разу криза сталася несподівано, і металурги були до неї не готові. У результаті на складах сформувався величезний обсяг готової металопродукції, що і привело до обвального падіння цін. Зараз металурги прекрасно розуміють, наскільки складна ситуація в світовій економіці, і завчасно знизили обсяги виробництва".
Разом з тим експерт визнав, що українські металурги зараз працюють практично без прибутку і добре, якщо їм вдасться за підсумками року вийти хоча б на нульову рентабельність. "Тим не менш, якщо у 2008 році стояло питання про виживання підприємств, то сьогодні мова йде про підвищення економічної ефективності, зниження виробничих витрат, тобто ситуація трохи м'якша", - додав він.
Падіння експорту металургійної продукції, на думку Наймана, зіграє не останню роль у погіршенні зовнішньоторговельного балансу України за підсумками поточного року, коли обсяг імпорту в Україну значно перевищить український експорт. "Мінус з торгівлі товарами складе порядку 12 млрд дол, при цьому плюс з торгівлі послугами складе близько 4-5 млрд дол. У результаті сукупний дефіцит зовнішньоторговельного балансу буде за підсумками року в районі 7-8 млрд дол", - прогнозує експерт.
Українська асоціація виробників феросплавної продукції (УкрФА) направила лист до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) з проханням відкрити спеціальне розслідування агресивного імпорту феросилікомарганцю в Україну.
Як наголошується в листі УкрФА, зростання імпорту феросилікомарганцю в Україну в 2011 році, порівняно з 2010 роком, склало 144%. Як наслідок, національні виробники феросилікомарганцю були змушені зменшити обсяги виробництва даного сплаву (у 2011 році, порівняно з 2010 роком) на 11%, знизити завантаження виробничих потужностей на 13%. У 2011 році, в порівнянні з 2010 роком, частка національного виробника у споживанні феросилікомарганцю українськими метпідприємствами знизилася на 43%, рентабельність українських виробників феросилікомарганцю скоротилася на 49%, фінансовий результат діяльності українських феросплавних заводів, що виробляють феросилікомарганець, впав на 62%. Рівень зайнятості працівників українських виробників феросилікомарганцю зменшився на 13%. При цьому залишки готової продукції зросли на 70%.
У вартісному вираженні за підсумками 2011 року в Україну було імпортовано феросплавної продукції на 600 млн дол, що є істотною складовою збільшення дефіциту зовнішньоторговельного балансу країни. При цьому в УкрФА неодноразово зазначали, що українські виробники мають можливість забезпечити вітчизняні меткомбінати всією лінійкою необхідної їм феросплавної продукції за порівнянних з імпортними якісних і цінових параметрів.
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
