5959
Суперечливий "мовний" закон загрожує Україні розколом
"Мовний" закон, ухвалений Верховною радою України, спричинив за собою вуличні протести, сутички з міліцією та обурення інтелігенції. Проте влада, як і раніше, не схильна до компромісу.
Закон "Про основи державної мовної політики", схвалений 3 липня більшістю депутатів Верховної ради, спричинив за собою вуличні акції протесту, зіткнення з міліцією та обурення значної частини суспільства, насамперед інтелігенції. Противники нововведення впевнені, що воно розколює країну і загрожує суверенітету України. Тим часом прихильники закону називають його виконанням комуністами і Партією регіонів своїх передвиборних обіцянок.
Залишиться тільки російська
Згідно з новим законом, українська мова залишається державною. У той же час він дає місцевим радам право дозволяти використовувати "в роботі, діловодстві і при веденні документації" мову національної меншини, яка компактно проживає на даній території і становить не менше 10 відсотків загальної чисельності її населення. За попередніми підрахунками, російська мова може стати регіональною щонайменше в 13 областях України.
Голова фракції Партії регіонів у парламенті Олександр Єфремов назвав ухвалення "мовного" закону виконанням партійних передвиборчих обіцянок. А один зі співавторів документа, Вадим Колесніченко, - підтвердженням "європейського вибору України". Правда, раніше цей законопроект отримав негативну оцінку експертів комісії Ради Європи "За демократію через право" (Венеціанської комісії).
На відміну від "регіоналів", співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров в інтерв'ю DW назвав "мовний" закон "заснованим на помилковому тлумаченні Європейської хартії мов нацменшин". Фактично цей документ буде використаний для ігнорування української мови та вживання тільки російської, "яка не є ні вимираючою, ні знаходиться під якоюсь загрозою", вважає правозахисник. Перший заступник голови Меджлісу кримсько-татарського народу Рефат Чубаров, який увійшов до складу Всеукраїнського комітету захисту української мови, заявив журналістам, що мовне законодавство має захищати мови і культуру народів, що не мають своєї державності: кримських татар, ромів, гагаузів, кримчаків, караїмів.
"Розмінна монета"
Депутати підрахували, що введення "мовного" закону обійдеться платникам податків в 17 мільярдів гривень (близько 1,7 мільярда євро). У зв'язку з цим Євген Захаров заявив, що не вірить в реалізацію нового закону: "Коштів у державному бюджеті для перекладу на регіональні мови офіційних текстів немає і не передбачається". Однак Вадим Колесніченко заявив, що в рамках роботи Конституційної асамблеї при президентові України слід закріпити в Основному законі російську як другу державну мову.
Заступник голови фракції БЮТ-"Батьківщина" Сергій Соболєв в бесіді з кореспондентом DW розцінив "мовні" ініціативи нинішньої влади як "перший етап розколу країни". "Вони будуть розколювати країну не тільки за мовною, а й за релігійною, і за іншими ознаками", - заявив Соболєв. Він упевнений, що від нового закону не варто чекати розвитку будь-яких інших регіональних мов, крім російської.
У свою чергу київський політолог Олександр Палій в інтерв'ю DW підкреслив: "Мета Партії регіонів - спровокувати ворожнечу і розкол в суспільстві і продовжувати грабіж обох його частин за принципом "розділяй і володарюй". Він нагадав, що схвалення "мовного" закону збіглося за часом із заявою прем'єра Миколи Азарова про прогрес на газових переговорах з Росією. Палій упевнений, що проблема мов стала розмінною монетою в торгах із Москвою точно так само, як в 2010 році Севастополь при укладанні харківських "газо-флотських" угод".
Небезпечна радикалізація
Опозиційні фракції відмовилися брати участь в засіданнях парламенту до кінця поточної сесії. Дев'ять депутатів-опозиціонерів оголосили голодування протесту на ґанку біля входу в культурний центр "Український дім" на Європейській площі, в якому 4 липня очікується прес-конференція президента Януковича. Вони вимагають від спікера парламенту і президента не підписувати закон, ухвалений, на їхню думку, з грубими порушеннями цілої низки норм регламенту Верховної Ради.
Пізніше навколо голодуючих стали збиратися представники патріотичних партій та активісти громадських організацій. Близько 21.00 їх спробували відтіснити від входу бійці спецпідрозділу міліції "Беркут", але пікетники встояли. Голова київського відділення націоналістичної партії "Свобода" Андрій Іллєнко повідомив DW, що противники закону збираються тут, щоб зірвати прес-конференцію Януковича. Він заявив, що з 4 липня його однопартійці почнуть "різні акції протесту" по всій Україні. "Ми будемо готувати революцію, тому що ця влада вже перейшла всі межі", - попередив Іллєнко.
В ситуації, що загострюється, така стратегія може виявитися успішною, не відкидає політолог Олександр Палій. "Партія регіонів своїми грубими діями у ставленні до державної власності і прав людини сильно радикалізує суспільство. Існує небезпека того, що відповідні радикальні дії будь-якої політичної сили можуть здатися суспільству найбільш адекватними", - застеріг експерт.
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
