Євросуд ударився в політику — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Євросуд ударився в політику

1146
Поки Юрія Луценка судять у вже другій справі, Європейський суд з прав людини висловився з приводу першої. 3 липня ЄСПЛ озвучив рішення з приводу однієї зі скарг екс-міністра. У Страсбурзі в арешті колишнього міністра знайшли і порушення прав людини, і політичну мотивацію цих порушень.
Порушники конвенції
Практично відразу після початку кримінального переслідування екс-чиновників найвищого рівня прихильники видних опозиціонерів пообіцяли: без залучення Європи як арбітра - справа не обійдеться. Протягом останнього півтора року Захід і справді пильно спостерігає за перебігом процесів проти Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших представників колишньої влади. Але несхвальними заявами і все більш різкими резолюціями ПАРЄ та Європарламенту можливий вплив не обмежується. Чи не головною надією опозиціонерів залишається потенційне джерело не політичних, а юридичних доказів - Європейський суд з прав людини.
Перші скарги на особливості організації кримінального переслідування проти опозиціонерів полетіли в Страсбург вже в січні 2011 року. Передбачається, що ЄСПЛ має розглянути низку претензій Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, Валерія Іващенка, що стосуються широкого кола питань - від обставин затримання та неможливості отримання адекватної медичної допомоги до опротестування вироків в цілому. Відкладати роботу в довгий ящик Європейський суд не став. Запити до української влади з приводу кола питань, що розглядаються, відправлялися без зволікань, деякі скарги кваліфікувалися як пріоритетні, нарешті, 17 квітня пройшло перше публічне слухання на "корупційно-опозиційну" тему - в Страсбурзі взялися за вивчення обставин арешту колишнього голови МВС.
Особливості роботи ЄСПЛ передбачають, що після публічних слухань подальшу роботу суд проводить у закритому режимі після чого оголошує рішення. Спочатку адвокати Юрія Луценка чекали якнайшвидшого вердикту. Але вже на початку червня захист став переживати через неспішність всеєвропейської феміди. "На сьогоднішній день інформації якоїсь у нас немає. Єдине, що ми вже з власної ініціативи, я і мої колеги, перевірили, що вже навіть є опубліковані судові рішення Європейського суду у справах, які розглядалися вже після нашої справи. Звичайно ж, це нас дивує", - пояснював захисник екс-міністра Олексій Баганець. Сам же опозиціонер ентузіазму не втрачав. "Я очікую результативного рішення Європейського суду в липні-серпні", - розповідав Юрій Віталійович 20 червня. Занадто довго йому чекати не довелося - рішення було оприлюднено вже 3 липня.
Чим би не керувалися судді ЄСПЛ, позитивний вплив темпів оголошення вердиктів на атмосферу Євро-2012 безсумнівний. На час святкового сезону гострота політичної реакції на процеси проти опозиціонерів дійсно трохи знизилася, та й українські суди внесли свою лепту в тимчасову стабілізацію непростої ситуації, відклавши в кінці червня до липня активні заходи і щодо подальшого розгляду касації у "газовій" справі, і по другому процесу над Юрієм Луценком...
Як би там не було, чемпіонат Європи з футболу залишився позаду, як і своєрідне "перемир'я". Надовго відкладати презентацію не найприємніших для держави України висновків ЄСПЛ не став. 3 липня суд озвучив свою позицію: обставини арешту Юрія Луценка за низкою пунктів порушують статтю 5 Європейської конвенції про захист прав людини. Європейський суд впевнений, що арешт Луценка необхідним не був, до того ж "відмова Луценка від визнання провини не може бути обґрунтуванням для затримання, оскільки це порушує основні елементи правосуддя, такі як право не свідчити проти себе і презумпцію невинності". Тепер же компенсація неправомочного рішення повинна обійтися офіційному Києву в 15 тисяч євро.
Суд не без політики
Подібного вердикту з приводу специфічних обставин особливостей арешту Юрія Луценка (нагадаємо, екс-міністр був затриманий несподівано, а неодноразові прохання змінити запобіжний захід наштовхувалися на непохитність суду) захист, судячи з усього, і чекав. Одначе прихильники колишнього головного міліціонера визнають, що істотного впливу на долю опозиціонера, крім моральної та гіпотетичної матеріальної компенсації, підсумок розгляду скарги мати не буде. Незважаючи на те, що під арештом Луценко перебуває з грудня 2010-го, зараз, після провалу апеляції, в СІЗО його утримує суд вже за зовсім іншою справою - про незаконне стеження в рамках розслідування кримінальної справи про отруєння Віктора Ющенка. "Луценко вже дійсно не є арештованим", - визнає нардеп-"самооборонець" Юрій Гримчак. І все ж опозиціонери сподіваються, що рішення ЄСПЛ вплине на майбутній розгляд "базової" справи Луценка у Вищому спеціалізованому суді.
Саме тому, що в "арештній" частині рішення Страсбурга стосується подробиць вже минулих днів, у правлячому таборі вердикт Європейського суду зустріли порівняно спокійно. Про звільнення колишнього міністра з-під варти мова зараз не йде, в іншому ж "регіонали" готові посилатися на потенційне поліпшення ситуації у зв'язку з ухваленням нового КПК. "Якщо процесуальні порушення відбувалися в рамках законодавства України, але в порушення Європейської конвенції з прав людини, то тут нема кого карати. Бо якщо є розбіжності, то треба змінювати українське законодавство. І ми це зробили, схваливши новий Кримінально-процесуальний кодекс", - розповів 3 липня парламентарій від ПР Володимир Олійник. В цілому ж, "подарунок" зі Страсбурга влада коментує не надто охоче. Омбудсмен Валерія Лутковська (яка в квітні за обов’язками попередньої служби і захищала позицію українського уряду) готується переглянути рішення, МЗС переадресовує питання Міністерству юстиції, Мін'юст обіцяє "виконати все". Втім, технічно рішення ЄСПЛ поки не є остаточним. "Відповідно до статей 43 і 44 Конвенції, рішення цієї палати суддів остаточним не є. Протягом трьох місяців періоду після його оголошення будь-яка сторона може вимагати, щоб справу було передано на розгляд Великій палаті Суду", - йдеться у вердикті. Саме це Кабмін і планує зробити, хоча ті ж "самооборонці" в урядовому успіху сумніваються. Але в будь-якому випадку, підсумок розгляду гучної скарги буде мати не тільки юридичні, а й політичні наслідки.
У сформованій ситуації навіть "непрактично" рішення ЄСПЛ може помітно позначитися на позиціях правлячого табору. До цих пір, всі претензії з приводу "вибіркового правосуддя" можновладці фактично ігнорували, пояснюючи те, що відбувається в судах над опозиціонерами, особливостями роботи вітчизняної феміди, впливати на яку ніяк не можна. Тепер же Захід отримує вагомий аргумент на підтримку свого уявлення про вибірковість та ангажованість - адже Європейський суд впевнений, що як мінімум заарештували Юрія Луценка незаконно.
Від "як мінімум" до "як максимум" - шлях неблизький. І все ж сам фігурант гучного процесу переконаний, що марно для системи вердикт Страсбурга пройти не повинен. Юрій Луценко вимагає не тільки точного виконання рішення, але і кримінального переслідування задіяних в процесі співробітників прокуратури (починаючи з Рената Кузьміна) і суддів. "Нереагування на цю заяву буде підтвердженням відсутності верховенства права в Україні і продовженням курсу політичних репресій, які відбуваються в нашій державі", - підкреслює він. Подібні плани на встановлення справедливості здаються більш ніж оптимістичними, але висновки ЄСПЛ дійсно служать хорошою ілюстрацією проблем з верховенством права. Особливо, якщо врахувати, що суд зазначив порушення не тільки "арештної" статті 5, але і значно загальнішої вісімнадцятої.
Стаття 18 Європейської конвенції про захист прав людини свідчить, що "обмеження, які дозволяються цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не повинні застосовуватися для інших цілей, ніж ті, для яких вони були передбачені". Отже, фіксація порушення норм цієї статті служить прямим визнанням іншої, в даному випадку - політичної - мотивації арешту Юрія Луценка.
При обговоренні "нормативів" затримання керівництво країни і справді може активно апелювати до відмінності норм, недосконалості законодавства та блискучого майбутнього свіжосхваленого КПК. Але з урахуванням зафіксованих претензій до дотримання вісімнадцятої статті зберігати міну "ніякої політики, одна лише боротьба з корупцією!" офіційному Києву буде значно складніше, хоча до принципової зміни позиції справа навряд чи дійде. "Політична складова" - це така вдячна річ, яку можна підігнати під будь-яке поняття. Будь-який політик може сказати: мене переслідують з політичних мотивів", - переконаний "регіонал" Сергій Ківалов. Визнання існування в країні власне "політв'язнів" - і справді процес тривалий і складний. Проте одного тільки формулювання суду з приводу того, що мотивом для арешту Луценка могло бути "бажання виключити його з політичного життя" здає прихильникам опозиціонерів переконливі козирі. Після того, як Страсбург відкрито визнав: без політики тут і справді не обійшлося - негативне ставлення Заходу до подій в Україні отримує не найгірше обґрунтування. "Тепер Янукович може говорити що завгодно, що він європейський президент, напів'європейський президент, африканський президент або рідний брат Лукашенка, але сьогодні юридично встановлено, що в Україні є люди, які переслідуються за політичними мотивами", - підкреслює нардеп-"бютівець" Сергій Власенко. Складно припустити, чи позначиться рішення ЄСПЛ на перебігу касацій у справах Тимошенко і Луценка, але на сприйнятті цих касацій, якими (у випадку "газової справи" - вже йде) готові займатися уповноважені від Європарламенту - безсумнівно. Адже липневі висновки Європейського суду - це тільки перша ластівка. Уже в серпні в Страсбурзі планують провести слухання з приводу арешту Юлії Тимошенко - і розгляд цього питання теж обіцяє бути цікавим.
Ксенія Сокульська
За матеріалами:
Подробности
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас