В Україні з'явився орган із захисту фінансових прав споживачів

В Україні з'явилася Федерація споживачів фінансових послуг, навколо якої, за задумом її організаторів, з часом повинен сформуватися потужний лобістський орган, що стежить за ефективністю розробки законів і нормативно-правових актів на ринку фінпослуг. Ініціатива також щедро приправлена турботою про дотримання норм законодавства щодо захисту прав споживачів та підвищення рівня фінансової грамотності населення.

Йдеться про розробку законопроектів, що стосуються формування цивілізованого ринку споживчого кредитування, створення системи захисту користувачів фінансових послуг, гарантування внесків членів кредитних спілок на депозитні рахунки, захисту прав інвесторів на фондовому ринку, і розробку реальних механізмів та умов повернення внесків Ощадбанку СРСР, - перерахував переваги нового об'єднання голова федерації і народний депутат від фракції Партії регіонів Юрій Полунєєв. Оптимізму йому додає позитивний закордонний досвід подібних проектів.

Але, як кажуть учасники ринку, низка факторів змушує засумніватися в успішності починання. На їхню думку, далеко не випадково, що ідея створення федерації виникла саме зараз - напередодні парламентських виборів. Крім того, озвучені першочергові завдання об'єднання дуже нагадують зведення найбільш "правильних" і затребуваних електоратом гасел, які, тим не менш, у низці випадків суперечать одне одному і не реалізовуються в рамках існуючого правового поля. І, судячи з озвученої керівництвом федерації інформації про готовність вступити в об'єднання низки як громадських організацій, так і професійних учасників ринку, логічно припустити, що інтереси самих членів організації в деяких випадках можуть бути прямо протилежними. Вузьким місцем, як відзначають експерти, залишається і питання фінансування об'єднання - а значить, і його контролю.

За словами заступника голови ради ЛСОУ Олександра Залєтова, нелогічним виглядає можливий вступ у федерацію професійних учасників. Адже якщо робота об'єднання буде фінансуватися за рахунок членських внесків, то навряд чи цих коштів вистачить на забезпечення його ефективної діяльності. Якщо ж гроші будуть надходити від конкретних фінансових структур, то навряд чи об'єднання буде в рівній мірі відстоювати інтереси всіх учасників ринку. А якщо федерація буде розраховувати на гроші постраждалих клієнтів, то це вже й зовсім виллється в подобу адвокатського об'єднання. "З великою часткою ймовірності можна стверджувати, що якщо в об'єднання вступлять професійні фінансові структури, то федерація виявиться нежиттєздатною. Тому, швидше за все, її створення є лише передвиборним популістським проектом", - стверджує співрозмовник "і".

За словами першого заступника голови правління банку "Контракт" Павла Крапівіна, низка озвучених федерацією першочергових завдань просто не реалізовуються. Так, наприклад, неможливо заборонити колекторські послуги, оскільки ті базуються на двох юридичних постулатах: інститут представництва від імені третьої особи (комісійна схема стягнення боргу) і цесія (купівля боргу третьої особи). І той, і інший варіант роботи з боргами третіх осіб виходить із загальної теорії права, кодексів та законів України.

"Коли кажуть про заборону колекторства, то це або популізм, або дилетантизм, або обговорення заборони певних методів стягнення боргів, але не самого стягнення. Не можна ж заборонити стягувати борги", - обурюється банкір.

Погоджується з колегою і директор юридичного департаменту Credit Collection Group Юрій Радзієвський, відзначаючи, що з юридичної точки зору заборонити колекторські послуги буде надзвичайно важко, тому що мова піде про тимчасове зупинення дії відразу декількох інститутів громадянського/господарського права. З іншого боку, очевидно, що ринок колекторських послуг виріс до розмірів, коли багато правовідносин на ньому потребують врегулювання на нормативному рівні. Тому, швидше за все, говорити слід не про заборону колекторської діяльності, а про необхідність її нормативного врегулювання.

Неясною виглядає також відстрочка сплати платежів за кредитними договорами, забезпеченими іпотекою в разі втрати місця роботи. Адже в такому разі логічно було б схвалити дзеркальну норму - можливість відстрочки виплати депозитів при скороченні збору відсотків і сум основного боргу банком. "Але це неможливо - якщо йому не повернуть гроші позичальники, він не поверне їх вкладникам", - аргументує свою точку зору пан Крапівін.

Крім того, незрозуміло, що мають на увазі учасники федерації, озвучуючи необхідність створення ефективної системи захисту користувачів фінансових послуг. Адже на сьогоднішній день зроблено більш ніж достатньо для захисту користувачів фінансових послуг: є фонд гарантування внесків у банках, прописані вимоги щодо детального інформування позичальників про витрати на споживчі кредити, неможливо змінювати в односторонньому порядку відсоткову ставку, цілий список вимог до обміну валют і постійна увага до банків з боку Антимонопольного комітету. Тому складно уявити, яку систему пропонується побудувати, якщо нинішня називається неефективною.