2049
У пошуках витраченого
— Казна та Політика
Для міністра фінансів Іспанії Луїса де Гіндоса настали непрості часи. Іспанці дуже довго прагнула уникнути того, щоб міжнародна допомога виглядала як "порятунок". Однак після позачергової зустрічі міністрів фінансів країн ЄС він змушений був визнати, що Іспанія більше не зможе сама оплачувати боргові зобов'язання своїх банків. Ось тільки Брюсселю все складніше підтримувати недбалі "союзні" економіки. За останні два роки, за даними EuroStat, Європа витратила майже все з $750 млрд. спецфонду (European Financial Stability Facility), який створила в травні 2010 року. Тепер Брюсселю час задуматися над тим, як і чим наповнювати його заново. Можливо, єдиним таким джерелом будуть зовнішні вливання. Але за це Євросоюзу потрібно буде заплатити геополітичними поступками або відкриттям своїх ринків.
Східний натиск
Китай почав придивлятися до інвестування в проблемні країни Євросоюзу ще в 2010 році. На всесвітній виставці в Шанхаї було підписано відразу кілька угод про співпрацю китайських бізнесменів з Європою. Більшість контрактів проходили через державні банки КНР і тому отримали схвалення офіційного Пекіна. Так, Бельгія підписала контракт на отримання $1,8 млрд. на будівництво автомобільного заводу корпорації Geely. Франція домовилася про інвестиції в атомну енергетику - за 10 років Париж отримає більше $22,5 млрд. на розробку нових типів реакторів і будівництво електростанцій.
В результаті в минулому році прямі інвестиції з Китаю в ЄС потроїлися і досягли $10 млрд., підрахували в Rhodium Group - дослідницькій компанії, що спеціалізується на ринках Азії. З такими темпами до 2020 року Китай інвестує в економіку ЄС більше $250 млрд. Правда, за сприятливої політичної кон'юнктури. Адже, на думку Браяна Бріджеса з гонконгського Lingnan University, саме побоювання лідерів ЄС стримують інвестування Піднебесної на їхні ринки. "Поки повністю і без умов з Пекіном погодилися співпрацювати Греція та Іспанія. Афіни планують продати права на управління своїми портами. А Мадрид зміг отримати від КНР гарантії на викуп своїх боргових зобов'язань на суму $6 млрд. Але ж ці країни стали поступливими тільки в кризу", - прокоментував "Інвестгазеті" Бріджес.
У листопаді 2011 року голова Китаю Ху Цзіньтао на саміті "Великої двадцятки" в Каннах спробував було піти в атаку на європейські "бастіони". За словами аналітика британської компанії Business Monitor International Мартіна Богдановскі, мова йшла про вливання в бюджетні фонди ЄС на суму приблизно $300 млрд. Але голова Європейської ради Герман Ван Ромпей заявив, що ЄС має намір впоратися з кризою своїми силами і тому не думає про іноземну допомогу.
Після того як в минулі вихідні Іспанія стала вже четвертою країною єврозони, що звернулася за зовнішньою фінансовою допомогою, попросивши 100 млрд. євро для рекапіталізації своїх банків, риторика ЄС кардинально змінилася. Тепер європейці знову готові повернутися за стіл переговорів з Китаєм. От тільки умови тепер буде диктувати Піднебесна. "У травні прем'єр-міністр КНР Вен Цзябао вже заявив, що ЄС не може вести переговори про фінансову допомогу і не визнавати Китай країною з ринковою економікою. І це тільки перша поступка, яку зажадає Пекін", - говорить експерт Ради із зовнішньої політики Елізабет Економі.
Вимагатиме Китай від Європи і відмови від підтримки США в протистоянні за рідкісноземельні метали. Конфлікт між Пекіном і Вашингтоном навколо експорту цієї сировини розгорівся у квітні 2012 року, коли КНР скоротила квоти на вивезення рідкісноземельних матеріалів. Останні є основою в багатьох галузях приладобудування, а Китай володіє 90% розвіданих покладів 17 видів таких металів. У відповідь США ввели обмеження на ввезення китайської продукції, де використовуються ці метали. Зараз Білий дім намагається втягнути в цю війну і Європу. В обмін на свої гроші Піднебесна вимагатиме скасувати і всі торгові обмеження для своїх товарів. Нарешті, через інвестиції в ЄС Китай не проти підсилити і свій вплив в МВФ. Зараз Європа має 34% голосів у раді цієї організації, тоді як всі країни БРІК контролюють лише 16%. У той же час внески Брюсселя в міжнародні організації, за даними Heritage Foundation, за 2011 рік впали на 25%. До того ж гроші, які вдалося отримати МВФ на порятунок активів Європи навесні 2012 року, були саме від країн, що розвиваються. Тоді голова цієї організації Крістін Лагард заявила, що крім отриманих уже $420 млрд., більше цього року розраховувати нема на що. На думку Террі Міллера з Heritage Foundation, прийнявши гроші від Китаю, Європа негласно змінить співвідношення сил в МВФ, чим підірве гегемонію західного світу. "Від цих кроків її активно утримують США, оскільки Вашингтон боїться посилення Китаю в світових фінансах. Але при цьому і самі Штати не горять бажанням допомагати своїм союзникам", - заявив експерт.
Союзник з умовами
5 червня президент США Барак Обама виступив зі зверненням до європейських колег. Він заявив, що їм треба діяти рішуче і швидко, а головне, підтримав Ангелу Меркель в її політиці "тотальної економії". Під кінець промови Обама заговорив і про те, що США також можуть допомогти союзникам за океаном і дати грошей через міжнародні фонди. Точні цифри поки не називалися, але голова Інституту економічної стратегії Клайд Престовіц в інтерв'ю "Інвестгазеті" сказав, що мова йде про $400-мільярдний транш, який Америка повинна була дати МВФ ще в березні 2012 року. Втім, більшість експертів сумніваються в щирості голови Білого дому. "Ситуація в держфінансах поки стабільна, але США не ризикнуть вкладати гроші в проблемні активи, а вільні кошти будуть направлені на боротьбу з безробіттям", - вважає Престовіц. У травні рівень безробіття в Сполучених Штатах вперше за останні 12 місяців зріс і тепер становить 8,2%. У міністерстві праці США вже підрахували: щоб хоч трохи виправити ситуацію з зайнятістю, їм буде потрібно більше $500 млрд. Тому наявність "вільних коштів" можна вважати умовністю. Особливо якщо враховувати політичну складову. Для виділення грошей Європі або МВФ Обамі потрібно схвалення Конгресу, в якому більшість сьогодні за республіканцями. А на думку Дугласа Еліота з The Brookings Institution, перед виборами вони готові провалити будь-який проект президента тільки з партійної солідарності зі своїм кандидатом - Міттом Ромні.
Оскільки питання Іспанії вже вирішується, і країна, швидше за все, отримає свої 100 млрд. євро на реструктуризацію боргів з активів, що рідіють, Стабфонду ЄС, увага ринків перемикається на Італію, яка вважається найбільш вірогідним наступним кандидатом. Держборг останньої перевищує 1,9 трлн. євро, або 120% ВВП. За прогнозами BusinessWeek, уже в липні Італія може звернутися з проханням про допомогу, якої потрібно близько $150 млрд., в Брюссель. Це повністю виснажить засіки союзу. В такому разі Європі доведеться не тільки екстрено шукати внутрішні резерви та проводити реформи, а й погоджуватися на міжнародну допомогу на будь-яких умовах.
Павло Сивокінь
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
