3292
Проблеми Іспанії не в економіці, а в головах
До недавнього часу найбільше проблем єврозоні створювала Греція. Постійні повідомлення про дефолт, побоювання за долю євровалюти, тепер ще й парламентські вибори, результат яких міг визначити, чи залишиться Греція в Євросоюзі, чи вилетить з нього. Але сьогодні новим головним болем стала Іспанія. І якщо експерти запевняють, що вихід Греції єврозона ще зможе пережити, то крах іспанської економіки призведе до розпаду ЄС.
Розруха в головах
Як відомо, Іспанія є п'ятою за розміром економікою в Євросоюзі та дванадцятою в світі. Але при цьому іспанці, як і більшість народів південних країн, не люблять працювати, запевняють міжнародні експерти. Гуляти, веселитися - так, а планувати свої доходи і витрати як на індивідуальному, так і національному рівні вони не вміють. Звідси і випливає проблема - високий рівень безробіття. Природно, що в Греції почалися протести після того, як з метою економії були значно урізані соціальні пільги. Цілком можливо, що такі ж процеси можуть відбутися і в Іспанії, якщо криза в ній буде посилюватися.
Ще одна проблема, яку економічні експерти називають однією з головних причин кризи в південних країнах - корупція. Так, в доповіді міжнародної неурядової організації "Трансперенсі Інтернешнл" (Transparеncy International), в якій розглянуто ситуацію в 25 європейських державах, відзначається, що в Греції, Іспанії, Італії та Португалії "більше неможливо заперечувати зв'язок між фінансовою і бюджетною кризою, що тривають, і глибоко вкоріненими проблемами недостатньої звітності про бюджетні витрати, неефективність і зловживання в сфері держуправління, які не контролюються і не караються".
Якщо вірити статистичним опитуванням, проведеним в Євросоюзі в 2011 році, 88% іспанців сильно стурбовані різким збільшенням корупції в своїй країні за останні 3 роки і вважають цю проблему дуже серйозною. 93% громадян Іспанії впевнені, що головним епіцентром корупції є державні установи, регіональна влада і муніципалітети. І 74% опитаних іспанців вважають, корупція - це невід'ємна частина культури Іспанії, і що так склалося історично.
Один з останніх гучних корупційних скандалів - суд над зятем іспанського короля, герцогом Іньякі Урдангаріном, якого звинувачують у підробці документів, розтраті і шахрайстві. Він і його діловий партнер Дієго Торреса використовували приватні пожертвування за нецільовим призначенням, спрямовуючи їх у створений герцогом благодійний фонд Instituto Noos. Сума нецільового використання склала 5,8 мільйона євро, які призначалися для проведення на Балеарських островах двох конгресів з туризму і спорту. Благодійний фонд завищував розцінки на роботи та послуги, а також складав фіктивну звітність за невиконану роботу. Частина грошей залишилася в компаніях, якими керував Урдангарін.
До цих пір в Іспанії йдуть слідства щодо ще одного корупційного скандалу - "Справи Гюртель" (GÜRTEL), що сплив у 2007 році. У невеликому містечку Махадаонде в передмісті Мадрида існувала злочинна мережа, яка мала у себе на утриманні політиків з Народної Партії, яка в даний час є правлячою. Гроші політики отримували за отримання державних контрактів. У лютому 2009 року головний фігурант цього скандалу, засновник і власник GÜRTEL, іспанський бізнесмен Франсиско Корреа був поміщений у в'язницю, в якій утримувався більше 3 років.
11 червня цього року Корреа був випущений під заставу 200 тисяч євро, хоча спочатку сума дорівнювала 15 мільйонам. Між тим, фінансові втрати іспанської скарбниці від дій корупціонера оцінюються в суму, що перевищує 100 мільйонів євро.
Пригадується відомий уривок з класики: "Що таке ця ваша розруха? Стара з костуром? Відьма, яка вибила усі шибки, загасила всі лампи? Та її зовсім і не існує.... Отже, розруха не в клозетах, а в головах ". До речі, Україна, якій вже не перший раз наполегливо пророкують дефолт, має всі шанси піти за Грецією і Іспанією. У нашій країні бюджет - також годівниця, до якої підпускають тільки самих-самих, а простому населенню з неї дістаються тільки недоїдки.
Ліквідувати багатогранність
Якщо взяти інший бік кризи в таких країнах як Греція та Іспанія, то вона пов'язана з неузгодженістю дій в єврозоні. У самій Іспанії це теж розуміють і висувають свої пропозиції. Так, прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой на закритому засіданні саміту G20 зазначив, що потрібно схвалити чіткий і конкретний план щодо створення банківського і фінансового союзу в єврозоні.
На думку іспанської влади, фінансова система єврозони повинна бути підпорядкована одній людині, крім того, необхідно створити єдиний гарантійний фонд банківських депозитів, який повинен забезпечити реструктуризацію фінансових інститутів. Поки це не буде зроблено, не можна сподіватися на відновлення довіри з боку міжнародних фінансових інвесторів як до єврозони, так і до Іспанії, впевнені в уряді.
З такими пропозиціями згодні й українські експерти. За словами директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігоря Бураковського, на сьогоднішній день зрозуміла необхідність більшої інтеграції насамперед у секторі фіскальної політики. Тобто, мова йде про те, що великі запозичення національних урядів, якщо вони не підкріплені, створюють проблему для зони євро. Адже з одного боку є Європейський центральний банк зі своїм регулюванням, а з іншого - безлад в національних фінансах, які управляються не з Брюсселя і не з ЄБА, а безпосередньо національними урядами. Результат ми бачимо.
"Якщо подивитися на те, що відбувається в тому числі в Іспанії, то вона як ключову визначає проблему банківського сектора, який має погані кредити. Це одна з багатьох, далеко не перша пропозиція, коли мова йде про те, щоб зробити більш жорсткими вимоги безпосередньо до банків у зоні євро. У першу чергу, йдеться про наведення порядку в комерційних банках. Тут своєрідна ситуація, тому що банки, з одного боку, традиційно виконували банківські функції, а з іншого боку, і це була проблема кризи 2007-2009 років, займалися операціями, які були їм невластивими, і, відповідно, інші інститути брали на себе банківські операції. Таким чином, виникла така проблема як відсутність регулювання. Тобто, відсутність структури", - зазначив Бураковський.
З ним згоден і голова Комітету економістів України Андрій Новак. На його думку, що грошово-кредитна політика, якою відає центробанк, що бюджетна політика, якою відають уряди в кожній країні - це, образно кажучи, два крила птаха економіки, і вони повинні діяти синхронно.
За словами експерта, ті проблеми, які зараз виникають в Єврозоні, відбуваються через те, що в кожній країні Єврозони все одно залишилася власна бюджетна політика. Виходить ситуація, що одні країни дуже фінансово дисципліновані (Німеччина, Франція). А інші, в основному південні, навіть не мають звички до того, щоб формувати свої бюджети реальними. Тому виник такий перекіс. І ця боргова проблема Греції, Італії, Іспанії, Португалії виникла через те, що у них не було такої фінансової культури.
"Все, що потрібно зробити країнам Єврозони - привести за конкретними економічними параметрами бюджетної політики всі країни єврозони до спільного знаменника, встановити певні цифрові параметри податково-бюджетної і грошово-кредитної політики. Наприклад, дефіцит бюджету не може перевищувати 2% ВВП, частка соціальних статей в бюджеті не повинна перевищувати певну частку від бюджету країни, збільшення грошової маси протягом року має відбуватися не більш ніж на певний відсоток. Такі спільні параметри податково-бюджетної і грошово-кредитної політики просто необхідні для спільної валюти, якою є євро. Поки вони не приведуть свою банківську систему до спільної роботи і ключової позиції європейського центробанку, і поки вони не приведуть бюджет або під єдині цифрові параметри, або в єдиного уряду, у них постійно будуть виникати такі небезпеки і кризові явища в окремих країнах. Напрямок думок в пропозиції Іспанії правильний, але це лише півкрок, який радикально не вирішить проблему", - зазначив Новак.
Що стосується фонду, який би гарантував депозити, то це в принципі не нова ідея. За словами Бураковського, виникає питання, як цей фонд буде безпосередньо працювати, враховуючи, що є різні країни, зовсім різний рівень зрілості та стабільності банківської системи. Тому, хоча ззовні ідея виглядає дуже привабливо, вона передбачає багато політичних проблем на шляху її реалізації. Але це один з інструментів, який може бути використаний, враховуючи високий рівень інтеграції європейських економік в рамках Європейського союзу.
Що далі?
Вчора в Мексиці завершився форум "Великої двадцятки", на якому головною темою стало подолання кризи в єврозоні. За підсумками форуму члени "великої двадцятки" ухвалили рішення про виділення додатково більше 450 млрд дол в Міжнародний валютний фонд (МВФ) для розширення його можливостей у протидії кризам, що виникають, та їх запобіганню. Найбільші внески виділить Японія - 60 млрд доларів, Німеччина - 54,7, Франція - 41,4 млрд дол. Також кошти виділять Китай та Росія - в розмірі 43 і 10 млрд дол відповідно.
Що стосується Іспанії, "Велика двадцятка" підтримала її економічний курс. У четвер або п'ятницю Мадрид направить офіційне прохання про фінансову допомогу, після того як незалежні аналітики Олівер Вайман і Роланд Бергер випустять свій звіт про стан банківської системи країни і про її потреби в додатковому капіталі. Зараз Іспанія веде переговори з партнерами по ЄС про умови і терміни допомоги. Швидше за все, це будуть середньострокові кредити за ставкою, порівнянною зі ставкою рефінансування ЄЦБ.
Олексевич Марія
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
