16767
Дефолт України як порятунок економіки країни
— Казна та Політика
Падіння курсу гривні, збільшення від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу, зменшення українського експорту і збільшення імпорту, падіння обсягів золотовалютних резервів НБУ і багато інших негативних факторів, з якими вже навіть державна статистика не може не знайомити українців регулярно, актуалізує питання можливого дефолту країни. Але чи такий страшний дефолт, чи є він лише негативним фактором?
Найчастіше, говорячи про дефолт, вживають слово "катастрофа". Але ж дефолт - це не стихійне лихо, не виверження вулкана або потоп, не ядерний вибух, який знищує все навколо. Дефолт - це абсолютно нормальне економічне явище, безпосередньо пов'язане з бажанням уряду жерти в три горла і жити в борг, сподіваючись, що кредити ніколи не закінчаться.
Але не тільки Кабмін у всьому винен. Народ, надивившись західних фільмів про красиве життя і начитавшись про те, як живуть олігархи, а також отримавши можливість використовувати кредитний ресурс, лише прискорює час розплати.
Як і в будь-якому економічному процесі, те, що є катастрофою для одних, обов'язково обернеться вигодою для інших. А значить, дефолт можна використовувати і в цілях відновлення і поліпшення ситуації в економіці країни. Мало того, в нинішніх українських реаліях, дефолт може стати якщо не панацеєю, то чудовими ліками від тих економічних дисбалансів, які виникли в країні за останні 20 років. А може і не стати. Все залежить від того, хто і як буде ухвалювати рішення і послідовники яких ідеологічних концепцій опиняться при владі в момент або після настання години "Д".
Отже, що станеться після дефолту, а точніше неможливості держави платити за зовнішніми боргами? Звертаю увагу: саме за зовнішніми. Адже борги внутрішні держава може не платити. Це вже традиційно, ніяких потрясіння це не викликає. Як показує досвід обкрадання державою вкладників Ощадбанку, банку "Україна" та інших, ні до яких наслідків для злодіїв дана дія не призводить. Так що розглянемо варіант неможливості віддачі саме зовнішніх боргів.
У першу чергу, від цього постраждає місцева валюта, девальвація якої буде різкою, а глибина залежить винятково від розмірів паніки, а не від якихось об'єктивних показників. Одночасно з національною валютою постраждають ті лохи, які довірили свої заощадження банкам і яких попередній досвід нічому не навчив.
Хто на цьому виграє?
Виграють українські експортери, оскільки девальвація гривні означає здешевлення робочої сили, зниження собівартості продукції і підвищення її конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Єдиною проблемою для них стане вартість російського газу, яка може нівелювати позитивні моменти від зниження вартості робочої сили. Тому їх виграш може виявитися відносним і більшою мірою слово "виграш" можна віднести до тих, хто встигне знизити газоємність своїх виробництв до настання дефолту.
Виграють банки, отримавши чергову можливість нічого не виплачувати вкладникам.
Виграють ті підприємства, які отримали великі гривневі кредити, тепер вони будуть мати можливість розрахуватися за своїми боргами не витративши, по суті, нічого.
Виграють - але тільки за умови зміни в податковій політиці - вітчизняні переробні підприємства, а також підприємства харчової та легкої промисловості. Їсти та одягатися люди будуть завжди, а імпортні товари стануть надходити в набагато меншому обсязі або стануть недоступні за ціною.
Також на певному етапі виграють імпортери, які мають суттєві складські запаси, отримані на умовах товарного кредиту. З одного боку, їм буде чим торгувати, з іншого - їх іноземні партнери підуть на будь-яку реструктуризацію боргу, щоб повернути хоч щось.
Виграє "Газпром", оскільки зобов'язання України з викупу законтрактованих обсягів газу ніхто не скасовував, а розраховуватися за нього нічим, питання про передачу української ГТС в рахунок погашення боргу за газ може бути вирішене дуже швидко.
Хто програє?
Програє більшість офісного планктону, послуги яких стануть непотрібними.
Програють продавці та виробники товарів середнього цінового діапазону, оскільки дефолт прискорить розшарування суспільства на багатих і супербагатих і бідних і дуже бідних, тому продаватися будуть або дуже дешеві, або дуже дорогі товари і послуги.
Програє індустрія сервісу, у тому числі лізинг автомобілів, крім преміум сегменту. Фахівці, що працюють в ній, змушені будуть перейти на індивідуальні замовлення або здобувати нову спеціальність.
Як я вже писав, програють ті, хто тримав гроші в банках або значні суми в гривнях, однак останніх, швидше за все, буде небагато.
Програють бюджетники, оскільки держава в прагненні скоротити свої витрати, в першу чергу, зробить це за рахунок їх зарплат.
Програють пенсіонери та інші пільговики і малозабезпечені, так як підвищувати пенсії та виплати їм ніхто не буде.
Позитиви для економіки
Ліквідація споживчого кредитування змусить роботодавців підвищувати зарплати з метою стимулювання попиту на свою продукцію, оскільки ніякого іншого механізму підтримки і збільшення купівельної спроможності населення не буде.
Низька вартість активів і трудових ресурсів може привести до появи іноземних інвестицій у виробництво. Але тільки у випадку гарантій забезпечення прав власності з боку держави, в іншому випадку ні копійки в Україну не прийде.
У зв'язку зі зниженням імпорту товарів є шанс розвитку і відновлення частини власних виробництв, а також зростання кооперації з партнерами як на традиційних для України напрямках (Росія - ЄС), так і нетрадиційних (Близький Схід, Латинська Америка, Індія).
Можливий ренесанс і для дрібного бізнесу, однак тут основною проблемою стане проблема державного регулювання та податків.
Ризики
Одним з істотних ризиків при дефолті буде гра міжнародних фінансових спекулянтів з міжнародними цінними паперами. Причому не тільки з облігаціями зовнішньої позики, але і внутрішньої, оскільки НБУ і Мінфін примудрилися з жовтня минулого року деномінувати облігації внутрішньої позики у валюті, тим самим, фактично подвоївши боргові зобов'язання держави, виражені в доларах США.
Спекулятивні ігри на цінних паперах можуть нівелювати багато позитивних моментів від дефолту, так як будуть викликати різкі стрибки курсу гривні. У зв'язку з цим найбільш логічним кроком була б відмова України від виплат всіх зобов'язань за цінними паперами.
Як нівелювати ризики?
Ні кредити МВФ, ні інші кредити Україні виплачувати не потрібно. Щоб врятувати свою економіку, потрібно відмовитися від виплат всіх боргових зобов'язань. Якщо комусь це не подобається, то ризики від вкладення грошей в економіку, що падає, потрібно було рахувати заздалегідь.
Невиплата кредитів звичайним українцям взагалі нічим не загрожує, на відміну від українських олігархів, рахунки і власність яких за кордоном можуть суттєво постраждати. Піти на такий крок, а саме відмовитися від повернення боргів, можуть лише дві політичні сили - націоналісти або комуністи, тому даний варіант зараз здається малоймовірним. Але ж дефолт ще не настав...
Міжнародний досвід
А події в Греції, єдиній країні в Європі, якій Україна поступається за ризиком дефолту, показують, що саме між націоналістичними та лівими партіями розгорнулася боротьба за більшість у Парламенті. Незважаючи на ідеологічні відмінності, їхні дії в економіці можуть бути дуже схожі між собою. Так що в України є шанс подивитися, що в схожій ситуації може порекомендувати європейський досвід.
Замість післямови
Оскільки тема дискусійна, було б цікаво вислухати й інші думки про те, як найраціональніше використовувати дефолт і які можливості він дає для економіки України.
Гаврилечко Юрій
За матеріалами: Хвиля
Поділитися новиною
