1441
Останній козир Нафтогазу
— Енергетика
Найпотужніша в Європі система підземних сховищ газу - це найбільш ефективний інструмент тиску на "Газпром" в руках української сторони. У травні "Нафтогаз України" успішно цей козир застосував. Але не дограв епізод до кінця. Замість того, щоб домагатися зміни принципів оплати за свої транспортні послуги, НАК задовольнялася отриманням авансу в розмірі 2 млрд дол за транзитне транспортування російського газу в 2013 році.
Вітер в підземеллях
Протягом усього травня "Газпром" і "Нафтогаз", а за ними і керівництво енергетичних відомств Росії та України активно обмінювалися словесними люб'язностями. Зокрема, в Києві заявили, що будуть закачувати в підземні сховища газ винятково в обсягах, необхідних для задоволення потреб вітчизняних споживачів. А якщо "Газпром" зацікавлений в безперебійному транзиті свого ресурсу в Європу протягом наступної зими, нехай сам подбає про наповнення українських ПСГ буферним газом. Одночасно заступник голови "Нафтогазу України" Вадим Чупрун запропонував підземні резервуари на західному кордоні країни для зберігання свого газу країнам Євросоюзу і навіть Туреччині. У свою чергу голова "Газпрому" Олексій Міллер висловив побоювання з приводу низьких темпів закачування газу в українські ПСГ і припустив, що взимку "Нафтогаз" почне несанкціоновано відбирати ресурс, призначений для європейських клієнтів російського концерну. А Міненерго РФ закликало країни Європи активніше розширювати свої власні потужності з підземного зберігання газу.
Але, схоже, цього разу сторони не планували доводити конфлікт, що розгорається, до точки кипіння. Він їм потрібен був тільки для створення фону і для посилення власних переговорних позицій, оскільки вичерпався вже 7 червня підписанням угоди про виплату "Газпромом" 2 млрд дол авансу "Нафтогазу України" в рахунок послуг з транспортування газу в другій половині 2012-го і на початку 2013 року. Раніше росіяни наполягали, щоб оформити ці ж 2 мільярди у вигляді чергового кредиту для НАК. Але в підсумку, аванс все ж взяв гору над кредитом. Як наслідок, НАК отримала миттєву вигоду, але не вирішила наболіле питання по суті. "Газпром" відмовився заходити в українські ПСГ і розділяти з "Нафтогазом" відповідальність за регулярність і повноту поставок російського газу на європейські ринки. А значить, в Москві і далі при кожному зручному випадку зможуть звинувачувати Україну, що та "тирить газ", особливо на таких піках попиту, як, наприклад, в період аномальних морозів минулої зими.
Отже, ніяких моральних дивідендів "Нафтогазу України" отримати не вдалося. Якщо говорити про фінансові виграші, то вони все-таки є, хоча й мінімальні. 2 млрд дол - це приблизно половина всього річного доходу НАК від транзиту російського газу, а то й менше, якщо транзитні обсяги будуть скорочуватися. А за підсумками січня-квітня 2012 вони вже були на 21% менші, ніж за аналогічний минулорічний період. Проївши сьогодні завтрашні доходи, "Нафтогаз України" в 2013 р. буде ще гостріше відчувати брак в коштах на закупівлю газового резерву для ПСГ.
З іншого боку, за 2 млрд дол у другому півріччі-2012 Україні вдасться купити більше російського газу, ніж у першому півріччі-2013. Така різниця обумовлена формульним ціноутворенням у двосторонніх відносинах. Відповідно до формули, ціна нараховується поквартально, виходячи з вартості нафтопродуктів на європейських ринках. Але з шестимісячним лагом. Спад паливних цін припав на жовтень минулого року, пік - на березень-квітень цього. Відповідно, найдешевше "блакитне паливо" від "Газпрому" буде в третьому кварталі 2012 року, найдорожче - у першому кварталі 2013 року. Якщо стоїть завдання щільніше заповнити газові засіки, то робити це треба саме зараз. Тим більше, що після зими вони помітно спорожніли.
Згідно з офіційними даними "Укртрансгазу", протягом останнього опалювального сезону з ПСГ було відібрано майже 14 млрд. кубів газу, причому основну частину цього обсягу в січні-березні поточного року, коли закупівлі палива у "Газпрому" скоротилися більш ніж в 2 рази. У підсумку на кінець сезону залишок у сховищах становив менше 7 млрд. кубометрів. У квітні-травні туди закачано всього 1 млрд. кубів з хвостиком. З таким низьким рівнем запасів в ПСГ "Нафтогаз України" не зустрічав ще жодне літо. Принаймні, за 10 останніх років. Складне фінансове становище не дозволило НАК адекватно заповнити витрачені резерви. Червневий аванс від "Газпрому" розв'язав українській компанії руки, але закрив їй рот. Вимоги про те, щоб "Газпром" сам оплачував накопичення і зберігання технологічного газу, необхідного для забезпечення транзиту, або хоча б продавав його Україні за нижчою ціною, відразу ж зникли.
Сезонні гази
Українські ПСГ - це наче легені всієї газотранспортної мережі між Росією і Європою. Головна їхня цінність в тому, що "вдихнути" вони можуть влітку, а "видихати" впродовж усієї зими. За допомогою такої дихальної гімнастики в холодну пору року підтримується стабільний тиск в магістральних газопроводах і забезпечується регулярність прокачування. Всього в країні є 13 підземних газових сховищ (12 - в структурі "Укртрансгазу", 1 - у "Чорноморнафтогазу"), чий загальний активний обсяг оцінюється в 32 млрд. кубометрів. Активний - це той газ, який можна вийняти з-під землі і відправити споживачеві. Але, крім того, в ПСГ міститься ще газ буферний або технологічний. Він призначений для того, щоб система стабільно працювала, і становить, як правило, не менше 50% від кількості активного газу. Суть тривалої, але млявої суперечки між Росією і Україною якраз і зводиться до того, за чий рахунок накопичувати газ, необхідний для обслуговування транзиту газпромівського ресурсу в Західну і Центральну Європу.
"Газпром" з 2006 року відмовляється закачувати свій газ в українські ПСГ на зберігання, щоб не платити за цю послугу. Адже, наприклад, в європейських країнах тарифи на неї складають від 50 євро за тисячу кубометрів на рік і вище. "Нафтогаз" час від часу боязко натякає, що йому нема чим, та й нема чого, платити за газ, який Україні формально не потрібний, а потрібний тільки для того, щоб "Газпром" старанно виконував свої експортні контракти. Однак зайняти більш жорстку позицію Києву не вистачає політичної волі і готовності йти на конфронтацію. Хоча в Москві в такій готовності собі не відмовляють. Пам'ятається, "Газпром" вже кілька разів влаштовував вистави під назвою "Закриття газового вентиля на кордоні з Україною".
У пошуках Соломонового рішення керівництво "Нафтогазу" і кинулося заманювати в свої підземелля іноземну клієнтуру. Подібні пропозиції робилися як транснаціональним, так і польським, німецьким, турецьким компаніям. Розглядалася навіть ідея створення окремого консорціуму у форматі Україна-ЄС винятково на базі підземних сховищ. При цьому фізично в ПСГ однаково повинен перебувати російський газ, але за фактом він вже буде викуплений іноземцями та просто чекати свого часу в українській "камері схову". Потенційно мова може йти про утримання до 10-15 млрд. кубометрів газу. В Європі сховищ такого масштабу немає. В Україні ж одне Більче-Волицько-Угерське ПСГ здатне поглинути вказану кількість "блакитного палива". Більший обсяг тільки у Ставропольського ПСГ в Росії, але воно розташоване набагато далі від основних ринків збуту "Газпрому".
Ймовірно, українські ініціативи цікаві споживачам газу в ЄС, але невизначеність із майбутнім її газотранспортної системи, плюс постійна російська пропаганда, що тут крадуть газ, утримують їх від співпраці з "Нафтогазом" у сфері зберігання природного газу. У той же час погана репутація українських ПСГ тільки на руку "Газпрому", який, по-перше, плекає надії отримати їх у власність, або хоча б в оренду. Особливо блок західноукраїнських сховищ, на які припадає близько 70% всіх потужностей в країні. По-друге, російський газовий концерн сам уже виступає акціонером ПСГ в Німеччині, Австрії та Сербії, а тому бачить в українських об'єктах потенційну конкуренцію. По-третє, чим менше буде партнерів у "Нафтогазу", тим більше він буде залежний від "Газпрому".
Зате європейські споживачі газу сьогодні вже можуть зітхнути з полегшенням і зі спокійною душею повернутися до футболу і пива, не переживаючи про майбутню зиму. Після 7 червня "Нафтогаз" ледь не вдвічі збільшив обсяги середньодобового імпорту російського газу - до 85 млн. кубометрів на добу (проти 52 млн. кубів у травні). При збереженні таких темпів у НАК є все ж шанси вийти на середину жовтня на прийнятний рівень запасів природного газу в своїх ПСГ - не нижче 20 млрд. кубів.
Олег Дорожовець
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
