6734
Фінанси Понці і МММ в Україні
Шахраї та злодії існували завжди, але їх кількість та активність зростають під час криз. Ця теза ще доречніша стосовно фінансових шахраїв, яких зараз в Україні мало не більшість. Вони цинічно користуються фінансовою безграмотністю наших людей, кричущими недоліками системи регулювання фінансових ринків, залученням у фінансові шахрайські сфери дрібних чиновників і безкарно спустошують кишені українців. Давно пора навести тут порядок або хоча б почати його наводити (див. ZN.UA № 12 від 30 березня 2012 року).
Так вийшло, що на початку 90-х років мені довелося працювати в провідних фінансових центрах Європи і світу. І, можливо, тому тоді до мене часто зверталися навіть президенти і прем'єр-міністри України (скажімо прямо, далеко не дурні люди) з проханням допомогти оцінити пропозиції фінансових пройдисвітів і шахраїв щодо фантастично вигідних грошових (фінансових) схем для України. Особливо мені запам'яталася перша зустріч з групою "глобальних фінансових інвесторів зі Сходу", які в 1991 році пропонували Україні 5 млрд. дол на 10 років під 1% річних. На прохання тодішнього прем'єр-міністра я зустрівся з ними, хоча апріорі знав, що це - дрібні міжнародні шахраї, але було цікаво дізнатися, на чому вони хотіли заробити. В результаті бесіди стало зрозуміло, що їх заробіток - на... витратах на відрядження. Отримавши, наприклад, лист прем'єр-міністра будь-якої країни, що розвивається, про готовність взяти кредит під 1%, вони потім просять оплатити їм всього лише переліт в першому або бізнес-класі, дорогий готель і добові. Натомість обіцяють чудо, тобто витрати (ризики) та результати (доходи) - непорівнянні! У тому конкретному випадку за 30 тис. дол відрядження країна повинна була отримати 5 млрд. дол всього під 1% річних. Коли я запитав: "А яка ваша вигода?" - вони знітилися, а потім намагалися виглядати філантропами... Зателефонувавши прем'єр-міністру, я повідомив, що, на мою думку, це дрібні фінансові шахраї, заробіток яких - витрати на відрядження з надією, що на вашому листі вони потім з якогось банку додатково знімуть ще одні "витрати на відрядження".
Наведу типові прийоми фінансових шахраїв, за допомогою яких вони виманюють гроші як у прем'єр-міністрів, так і у простих громадян.
Вам пропонують "диво" - невиправдано високий дохід за місяць, два, три... нехай навіть рік!
У вас культурно і неагресивно просять гроші, причому швидко (завтра буде пізно).
У розмові з вами вживається велика кількість наукоподібних термінів, з потоку яких ви розумієте тільки два: ваш дохід (який ви отримуєте дуже швидко) і ваш внесок (який ви повинні внести прямо зараз - завтра буде пізно).
Як правило, фінансові шахраї багато посміхаються, розповідають казки і виглядають демагогами.
У розмові вони дають вам зрозуміти, що у них ніякого заробітку немає, все йде на витрати, і що вони взагалі ідеалісти та альтруїсти, хоча сидять в дорогих офісах.
Якщо з п'яти характеристик поведінки фінансових шахраїв у вашого візаві проявляються три і більше - будьте пильні!
До речі, закінчу спогади про тих "інвесторів" зі Сходу. Через кілька днів після розмови з ними я летів в Токіо. В одному ряду зі мною побачив знайомих "інвесторів", які крадькома запихали чашки, ножі, виделки та інший посуд собі в сумки, але були викриті стюардом і, зганьблені, повернули вкрадені речі...
Перед тим як перейти до феномену МММ в Україні, звернемося до витоків побудови фінансових пірамід. Початок такої побудови пов'язаний з ім'ям Карла Понці, який на початку 1920-х років керував компанією з надання кредитів жителям передмістя Бостона, США. Понці обіцяв своїм вкладникам 30% щомісяця. Протягом трьох місяців він виконував свої зобов'язання, але на четвертий сума залучених коштів виявилася меншою, ніж виплати за відсотками. В результаті він був заарештований і помер у злиднях.
На сьогоднішній день поняття "Понці-фінанси" є загальноприйнятим для позначення фінансових пірамід. Позичальники можуть виконати свої зобов'язання за високими відсотковими платежами, тільки отримавши новий кредит.
Оскільки в багатьох випадках відсоткова ставка досить висока (близько 30-40% на місяць), для підтримки платоспроможності потрібні все нові і нові гроші, які часто залучаються вже за вищою відсотковою ставкою. Спочатку багато вкладників бувають настільки задоволені високими відсотковими доходами, що погоджуються на приєднання відсотків до основної суми боргу. Вважається, що вони "заробляють відсотки на відсотках". Але оскільки деякі вкладники отримують свої відсоткові доходи готівкою, така схема може працювати тільки до тих пір, поки обсяг коштів, що знімаються з рахунків, менший, ніж їх приток. Так описують метод Понці Ч.Кіндлбергер і Р.Алібер.
Тут важливо підкреслити три моменти. Перший - організатор схеми заздалегідь знає, що це піраміда, яка працює за рахунок маніпуляції свідомістю, фінансової безграмотності, а іноді жадібності і завдяки фактичному сприянню організатору її учасниками.
Другий момент - це шахрайство, тобто кримінальний злочин з метою захоплення чужого майна.
Третій - наявність таких схем дискредитує правильні фінансові компанії, які виконують суспільно корисну функцію із залучення капіталу в реальний сектор економіки та отримання нехай іноді невеликого, але стабільного доходу для простих інвесторів. Такі схеми і компанії, які їх застосовують, не тільки руйнують бюджет українців, фондовий ринок, а й деморалізують суспільство.
У США найменший натяк на "фінанси Понці" (МММ - для країн колишнього СРСР) викликає перевірки підозрілих компаній не тільки регулюючими органами, але й ФБР. Причому перевіряються не тільки інвестиційні банки, а й створені ними фонди, їх аудитори (без "своїх" аудиторів такі схеми неможливо реалізувати). Схеми закриваються, винні караються, організатори відправляються у в'язницю. Усім відомого Медоффа з його пірамідою Понці в 2009 році засудили до 150 років тюремного ув'язнення. Не так давно за таку ж схему отримав термін і сер Алан Стенфорд, якого звинуватили в шахрайстві на суму 8 млрд. дол!
На відміну від США, МММ, і не тільки МММ, продовжують грабувати українців. Проблема посилюється тим, що, відповідно до гіпотези Мінскі (видатного економіста), в період уповільнення економічного зростання деякі з фінансових компаній, що належать до групи захищених фінансів (компанії, що заробляють на виплату як відсотків, так і капіталу), переходять до групи спекулятивних фінансів (компанії, які заробляють тільки на виплату відсотків). У свою чергу, деякі компанії з цієї групи опиняються в групі Понці.
На мою думку, після кризи 2008 року гіпотезу Мінскі вже можна вважати доведеною, вона перетворилася на закон Мінскі. У свою чергу, запропоную власну гіпотезу: перехід компаній з групи спекулятивних фінансів в групу фінансів Понці залежить від моральних якостей організаторів фінансових компаній. Фінансисти без моралі дуже швидко перетворюються на шахраїв і злодіїв, а ті, у кого є мораль, обирають швидке і чесне банкрутство.
Серед фінансових компаній України, за моїми оцінками, зараз близько половини так чи інакше входять у групу фінансів Понці. І якщо не поставити бар'єр на їхньому шляху, то за великим числом збиткових публічних фондів, якими вони "керують" (якщо сказати правду, то вони їх грабують), за законом жанру, має з'явитися ще більше число збиткових публічних фондів. За рахунок цих нових фондів частково будуть виплачуватися хоча б крихти тим, кого вже обікрали.
До речі, це дуже хороший критерій віднесення фінансових компаній до піраміди Понці. Якщо така компанія закриває свої старі публічні фонди з мінусом (тобто інвестори не заробили, а втратили гроші) і при цьому відкриває нові публічні фонди, - будьте обережні, вас втягують в побудову фінансової піраміди.
Олександр Савченко
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
