1864
Підприємства задушать струмом?
— Енергетика
Ставлення українських чиновників до економіки завжди відрізнялося своєрідністю. Її наполегливо плутають з дійною коровою, яка витримає буквально будь-яке ставлення, і не замислюються про наслідки. Головне - видавити гроші тут і зараз. Чи виживе при цьому пацієнт, здається, нікого не хвилює.
Нещодавно Український союз промисловців і підприємців спільно з Національною комісією регулювання електроенергетики провели круглий стіл. Питання стояло про тарифи, а точніше - про нові плани підняти їх ще більше.
Зустріч вийшла ну дуже показовою. Наприклад, виявилося, що за версією чиновників власне виробництво країні загалом і не потрібно. Підприємцям майже прямим текстом порекомендували... закрити заводи.
Це не вигадка і не дурний жарт. На публічному обговоренні член вельмишановної комісії Юрій Власенко порекомендував вивчити досвід США щодо перенесення енерговитратних виробництв за межі країни: "Якщо американські алюмінієві заводи побачили, що їх виробництво на сьогоднішній день дуже затратне, то побудували чотири алюмінієві заводи в Ісландії, де електроенергія дешевша, тому що там термальні електростанції. Тепер вони там виробляють свій алюміній". А ще, додамо, вони там створюють робочі місця і сплачують податки...
До речі кажучи, алюмінієвий комбінат в Україні вже вбили, причому багато в чому саме через ціни на електроенергію. Так що пораду можна вважати виконаною достроково. Зараз, схоже, взялися за феросплавників. Спочатку в минулому році перевели на більш дорогу електроенергію Запорізький завод феросплавів. Собівартість продукції різко зросла, а обсяги настільки ж різко впали. На підприємстві почалися масові скорочення, впав рівень сплати податків до бюджетів всіх рівнів. При цьому, незважаючи на численні обіцянки, ніхто з чиновників, по суті, і пальцем не поворухнув, щоб виправити ситуацію. Проігнорували навіть доручення президента України.
Тепер черга дійшла до Стахановського заводу феросплавів. Зараз він отримує електроенергію за першим класом, так як приєднаний до високовольтної підстанції. Проте НКРЕ збирається змінити чинну постанову "про точку продажу". В результаті зміниться клас поставки енергії, і її вартість зросте відразу на 28%. Феросплави - енергоємне виробництво, частка електроенергії в собівартості займає більше половини, а за низкою сплавів - і понад 60%. Таке збільшення означає зростання собівартості на 14-15%, що робить продукцію нерентабельною. Заводу доведеться згорнути виробництво. Куди при цьому діватися людям, "комісари" не пояснюють. В Ісландії їх точно ніхто не чекає.
Власне кажучи, в Стаханові завдяки такій промисловій політиці чисельність жителів і так скоротилася з майже 150 тисяч до 100 тисяч осіб. У результаті місто і його околиці зараз "прикрашають" залишки промпідприємств і шахт. Напевно, хочуть додати.
Цинізм ситуації полягає в тому, що новий виток збільшення тарифів намагаються представити як нормалізацію обстановки. За версією чиновників, мова йде всього лише про невеликі правки до постанови "Критерії визначення класів споживачів електроенергії, диференційованих за ступенями напруги". Більше того, в обґрунтуванні змін написано, що це... не вимагає додаткових витрат. Судячи з усього, десятки тисяч втрачених робочих місць мало кого хвилюють. Умови погіршаться для більш ніж півтори сотні підприємств, включаючи Донецький електрометалургійний завод, Шосткинський завод хімічних реактивів, феросплавні заводи, підприємства машинобудівної галузі, легкої промисловості.
А на круглому столі чиновники взагалі риторично запитували: "Чому у підприємств зараз різні тарифи? Є два хлібзаводи. Один підключений безпосередньо, а другий - через обленерго. Чому перший завод повинен платити менше від другого?" Логіка убивча - давайте зробимо так, щоб обидва вони стали платити більше! Напевно, від цього продукція подешевшає.
До речі, економісти вже давно радять НКРЕ диференціювати сітку-класифікацію поставок струму. Якщо в Україні для промисловості існує всього два класи споживачів електроенергії, то в США їх, наприклад, півтори дюжини. Та й в Ісландії, що полюбилася чиновникам, близько десятка. Але з новою класифікацією вже котрий рік щось ніяких зрушень.
Зате підприємствам порадили займатися енергозбереженням. Порада практично знущальна - вони і так економлять скрізь, де можуть. А у відповідь їх фактично штрафують.
Зниження споживання електроенергії означає, що змінюється клас поставок з першого на другий, і електроенергія стає дорожчою. Іншими словами, завод, який вклав кошти в розвиток енергоефективних технологій, карає сам себе. При цьому НКРЕ так і не змогла прокоментувати, чи вважає вона нормальною таку ситуацію і що збирається зробити з цього приводу.
Власне, це вже друга спроба змінити існуючий порядок розрахунків. У позаминулому році спробували було провести таке рішення, але незабаром були змушені скасувати. Тепер настала друга серія.
За логікою чиновників, підприємства заплатять багато додаткових грошей. До речі, скільки додатково збираються вичавити з промисловості, в НКРЕ відповісти так і не змогли. Але мова йде про сотні мільйонів гривень.
Однак на практиці все може вийти з точністю до навпаки. Наприклад, коли в минулому році переводили на другий клас Запорізький феросплавний, в Києві розраховували, що підприємство додатково заплатить Енергоринку понад чверть мільярда гривень. В реальності сумарні втрати надходжень перевищили 900 млн. грн. Більше двох третин з них втратив саме Енергоринок.
Зараз Стахановський феросплавний споживає електроенергії на мільярд гривень на рік. У разі його зупинки Енергоринок навряд чи розбагатіє. Аналогічна історія з донецькими металургами. На круглому столі виступали і машинобудівники, і текстильники. Останні відзначили, що у них великі витрати електроенергії, в структурі собівартості виробництва тканин її частка дуже висока. Представник підприємств легкої промисловості прямо вказав: "Багато підприємств безпосередньо підключені до шин підстанцій. Вони володіють власними трансформаторами, електромережами та самі їх обслуговують. І ми не хочемо нікому платити за те, що самі робимо, - це просто абсурд. Нам кажуть, що змінюють правила для того, щоб боротися з перехресним субсидуванням. Однак на ділі все відбувається навпаки - переводячи нас у другий клас, вони хочуть, щоб ми платили комусь за ту послугу, яку самі собі надаємо. Тим часом за останні десятиліття у нас і так майже вбили галузь. Або вирішили остаточно розчистити ринок для китайського та індійського імпорту?"
Подібне говорили і феросплавники. Імпортери (у яких електроенергія набагато дешевша) вже і так захопили половину вітчизняного ринку. Припинення випуску феросиліцію (Стахановський завод-єдиний його виробник в Україні) безсумнівно їх порадує.
Де буде братися валюта на закупівлі нових партій імпорту і як це відіб'ється на курсі гривні, чиновників, судячи з відсилання до Ісландії, не сильно хвилювало.
Хочеться сподіватися, що круглий стіл таки показав серйозність ситуації. В усякому разі, введення рішення поки відклали, і НКРЕ пообіцяла, що створить робочу групу для корекції своєї постанови. До неї увійдуть представники підприємств Міненерговугілпрому, Антимонопольного комітету України. Тепер головне - не забалакати тему, а зрозуміти, як вирішити проблему.
У світі рубати гілку, на якій сидиш, не прийнято. Там енергоємні підприємства намагаються підтримати.
У нас за останні п'ять років ціни на електроенергію потроїли без жодних постанов. Вона вже вища, ніж у конкурентів. Це, напевно, і є наш національний метод боротьби з кризою.
Тим часом збереження добре оплачуваних робочих місць - основний критерій оцінки будь-якої влади. Чи у нас інші пріоритети? А може, так готуються до майбутніх виборів?
Кілька років тому перед Кабміном натовпами сиділи шахтарі. Тепер черга за металургами? Чи все-таки знайдуться менш радикальні рішення?
Олег Костянтинівський
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
