4707
Податковий борг став небезпечнішим
Національний банк України постановою № 122 від 30.03.2012 року вніс зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Фактично документ перепризначив відповідальних за стягнення податкового боргу перед державою. Тепер замість перевантажених держвиконавців за справу візьмуться не менш зайняті, але значно більш ефективні податківці.
Постанова НБУ опублікована 21 травня в "Офіційному віснику України" й отже набуде чинності вже у другій декаді червня.
Поява такого документа обіцяє чимало клопоту боржникам і вимагає від них, як мінімум, переглянути свої плани в заощадженні коштів в банках. Нововведення прийнято з метою більш оперативного виконання судових рішень з податкових стягнень, а значить прискореного наповнення державного бюджету. Обтяжена десятками тисяч різносортних судових справ виконавча служба не в змозі вирішувати питання з малою і середньою податковою заборгованістю підприємців і простих громадян. Не секрет, що саме тому практично всі рішення про стягнення податкового боргу з банківських рахунків боржників виконувалися з порушенням термінів, як правило, зі значним простроченням або не вирішувалися взагалі.
Безсумнівно ситуація зміниться, як тільки за фінансові прогалини платників податків, щодо яких ухвалені судові рішення "стягнути", візьмуться фіскали.
Примітно, що нормативне нововведення не передбачає додаткового фінансування для податкових інспекцій за додаткову гору роботи.
Отже, комфортно почуватимуться в основному вищі чини, хизуючись перед ще вищим начальством за виконані планові і надпланові збори. Рядовим же інспекторам доведеться напружитися "в чотири руки" і ймовірно працювати в позаурочний час.
На думку багатьох експертів, Постанова НБУ затискає в лещата в основному дрібний і середній бізнес. Не всі підприємці досі змогли обзавестися армією хороших бухгалтерів і адвокатів, які в змозі відстояти інтереси бізнесу в подібних ситуаціях. Щоб захищатися в умовах цього нововведення, необхідно знати суть процесу формування і стягнення податкового боргу.
Останній обов'язково оформлюється актом, підписаним Державною податковою адміністрацією та платником податків. Отже, виникнути "за спиною" платника податку заборгованість не може. Боржник, в свою чергу, може оскаржити акт в суді. Якщо в процесі розгляду справи суд стане на бік податкової, боржник зобов'язаний заплатити.
За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, Нацбанк пішов на ці зміни в основному тому, що підприємці-боржники насамперед намагаються затягнути процес: якщо платник програвав суперечку в суді, він подавав новий позов з вимогою заборонити банку списувати кошти до остаточного вирішення суперечки з податковою. Ця маленька хитрість дозволяла розтягувати "задоволення" до нескінченності. І навіть якщо податкова перемагала, рвалося в ще одному слабкому місці - виконавча служба не вчасно або зовсім не могла довести справу до кінця - тобто списати заборгованість з банківських накопичень платника податків.
"Зараз цю прогалину закрили. Тепер платник податків не може більше вчиняти такі дії. І якщо він програв суд податківцям, банк відразу спише гроші за актом Державної податкової адміністрації без оглядки на будь-які заборони", - стверджує Олександр Охріменко.
Експертам складно сказати, як нововведення вплине на ринок депозитів України. Швидше за все, підприємці, які можуть потенційно влізти в податкові борги, навряд чи стануть тримати свої заощадження в банку, принаймні на своєму рахунку. Судячи з усього в хід підуть депозити родичів, не задіяних у бізнесі. Під ударом залишаться кошти на розрахунковому рахунку підприємства.
У всій цій "модернізації" фіскальної системи є ще один пікантний момент - чи зможе податкова списувати кошти з особистого рахунку людини, якщо борг виник у неї, як у фізособи-підприємця?
За словами керуючого партнера юридичної компанії "Алексєєв, Боярчуков і партнери" Сергія Боярчукова, все буде залежати від формулювання рішення суду. Оскільки банк повинен прийняти до виконання вимоги виконавчого листа строго дотримуючись його формулювання, незалежно від того, хто його надасть: виконавча служба чи податкова.
"В Україні поняття фізична особа та фізична особа-підприємець не розмежовані. І за законом, фізична особа-підприємець несе відповідальність за виконання будь-яких взятих на себе зобов'язань, у тому числі податкових, всім своїм майном, включаючи особисті грошові заощадження. Тому цілком можливо, що в судовому рішенні про погашення податкового боргу буде зазначено "у тому числі й особисті рахунки" і таке списання буде законним", - зазначив Сергій Боярчуков.
Юрист радить звернути увагу на деталі судового рішення: якщо в ньому буде вказаний тільки рахунок фізичної особи-підприємця, то списання коштів з особистого рахунку людини може бути зроблено тільки за приписом виконавчої служби, але це вже інша історія. Для захисту своїх коштів від податкової, юрист радить оформлювати їх на своїх довірених осіб. За його словами, іншого шляху обійти податковий пресинг, на жаль, немає.
Ігор Гончарук
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
